Бібліофільське зібрання М.М. та І.М. Михайловських у Ніжині: до історії формування колекції

ЗаявникМорозов Олександр Сергійович (Україна)
КонференціяКруглий стіл, присвячений 20-річчю Українського реферативного журналу «Джерело» (1995–2015)
Західне вказано
Назва доповідіБібліофільське зібрання М.М. та І.М. Михайловських у Ніжині: до історії формування колекції
Інформація про співдоповідачів
ПрезентаціяЗавантажити презентацію
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Морозов Олександр Сергійович
Директор Бібліотеки імені ак. М.О. Лавровського
Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя,
завідувач Музею рідкісної книги
Україна, м. Ніжин

Бібліофільське зібрання М.М. та І.М. Михайловських у Ніжині: до історії формування колекції

Під час проведення робіт з відбору книжкових пам'яток для "Державного реєстру національного культурного надбання" у фондах бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя співробітниками Музею рідкісної книги НДУ було виявлено невелику (61 одиниця зберігання), але надзвичайно цікаву колекцію кириличних стародруків та видань гражданського друку (XVII-XVIII ст.). Усі ці книжкові раритети були поєднані однією характерною рисою – на передньому форзаці кожного видання містилася паперова наліпка з рукописним написом чітким каліграфічним почерком: «Из собрания старопечатных книг Н.М. Михайловского».
Колекція від самого початку зацікавила співробітників бібліотеки. Навіть при першому поверховому огляді стало зрозумілим, що перед нами невелика частина надзвичайно цінного та професійно упорядкованого бібліофільського зібрання. Достатньо зауважити, що у складі збірки виявлено такі унікальні кириличні стародруки, як «Іоанна Дамаскіна про Варлаама та Йоасафа гісторія» (кутеїнське видання 1637 та московське видання Симеона Полоцького 1681 рр.), «Труби словіс проповідних» Лазаря Барановича (друкарня Києво-Печерської Лаври, 1674), «Вінець Христов з проповідей недільних» Антонія Радивіловського (1688), переклади творів Григорія Богослова, Василія Великого та Афанасія Олександрійського, виконані Єпифанієм Славінецьким (московське видання 1665 р.), «Євангеліє учительне» Кирила Ставровецького з фіктивними вихідним відомостями (друкарня Могилевського братства, друк Максима Вощанки 1697 р.), «Лексикон триязичний» Федора Полікарпова (Москва, 1704), «Камінь православної віри» Стефана Яворського (Москва, 1729), «Богородице Діво» та «Феатрон нравоучительний» Іоанна Максимовича (Чернігів, 1707 та 1708 рр.) тощо. Зразки поліграфічної продукції гражданського друку в колекції представлені такими унікальним виданнями, як «Приемы циркуля и линейки» Антона Пюркенштейна (перше у Російській Імперії видання, що було надруковане реформованою гражданською абеткою у 1709 р.), «Новейшее основание и практика артиллерии» Ернста Брауна (1709), «Побеждающая крепость» Бурхсдорфа (1709), «География генеральная» Бернарда Вареніуса (1718), «Введение в историю Европейскую» Самуила Пуффендорфа (1718), «Земноводного круга краткое описание» Іоганна Гібнера (1719), «Книга Устав морской» (1720), «Брюсов календар» (1726) та інші.
Наявність прізвища власника на наліпках дозволила відразу ж пов'язати новознайдену колекцію з діяльністю викладача російської мови та літератури Ніжинської класичної гімназії, що діяла при Історико-філологічному інституті князя О.Безбородька, Івана Миколайовича Михайловського (1848-1921). Нетривалий архівний пошук дозволив у загальних рисах з'ясувати біографічні відомості власника колекції.
І.М.Михайловський народився 1848 року у Санкт-Петербурзі, в родині статського радника, чиновника Комітету правління Імператорської Академії наук Миколи Матвійовича Михайловського (1815-1877). Вихованець духовної семінарії, палкий шанувальник старовини, М.М. Михайловський, який не мав спеціальної підготовки та наукового звання, усе своє життя присвятив колекціонуванню стародавніх рукописів та книг, брав активну участь в діяльності Археографічної комісії, виконуючи її завдання з розшуку документів та підготовки до друку «Дополнений к Актам юридическим и историческим», збирав матеріали для довідника з філігранології. За активну діяльність неодноразово був відзначений Імператорською Академією наук.
Старший син Миколи Матвійовича, Іван Миколайович з відзнакою закінчив у Санкт-Петербурзі Ларінську гімназію, навчався класичних мов у відомого метра філології І.А.Коссовича. Після закінчення історико-філологічного факультету С.-Петербурзького університету, у 1870 році отримав призначення до Ніжинської класичної гімназії при Історико-філологічному інституті князя О.Безбородька. У Ніжинській гімназії викладав латину, російську мову та літературу, а також російську мову та історію в жіночій гімназії П.Кушакевич, обіймав посади у міській Єпархійній училищній раді. Займався науковою діяльністю, зокрема опублікував декілька розвідок, присвячених діяльності грека Миколи Спафарія в Росії та дослідженню анонімної російської літератури ХУІІ ст. У 1909 році як член організаційного комітету брав активну участь в організації «Гоголівської виставки» у Ніжині, що була присвячена 100-літтю від дня народження письменника.
Після передчасної смерті батька, яка трапилася у 1877 році, Іван Миколайович Михайловський успадкував унікальне зібрання та перевіз його в Ніжин. Виявлені нами архівні документи дають можливість стверджувати, що Іван Миколайович сам не був колекціонером-бібліофілом, а лише сумлінно виконував обов’язки хранителя батьківської колекції. Унікальні книжкові скарби не лежали мертвим вантажем у його ніжинському будинку: І.М.Михайловський охоче надавав їх для публікації дослідникам. Так, наприклад, було 1902 року, коли професор НІФІ В.І.Савва опублікував раніше невідомі твори російського публіциста ХУІІ ст. І.А. Хворостініна, віднайдені в рукописному збірнику з книгозбірні Михайловських у Ніжині. Двічі, у 1899 та 1908 роках, І.М. Михайловський охоче надавав рукописи та стародруки з родинної колекції для організації виставок ХІ та ХІУ Археологічних з’їздів, що відбувалися відповідно у Києві та Чернігові. Виставкові експозиції книжкових раритетів під час цих з’їздів були майже повністю побудовані на матеріалах, наданих вчителем ніжинської гімназії, що й засвідчено у відповідних друкованих каталогах. Зокрема, перлинами цих експозицій стали надані Михайловським унікальні видання Івана Федорова (Заблудівське «Євангеліє учительне» 1569 р., Львівський «Апостол» 1574 р., «Острозька Біблія» 1581 р.), поліграфічні шедеври Львівської братської, Почаївської, Віленської, Унівської та Київських друкарень.
Після експонування на виставках колекція Михайловських привернула до себе пильну увагу наукової громадськості. 1908 року на переговори з власником колекції вийшли співробітники С.-Петербурзької Імператорської Публічної бібліотеки. Усвідомлюючи наукову цінність книжкової збірки, І.М.Михайловський погоджується уступити її за певну суму грошей. Колекція рукописів ХУ-ХІХ ст. в кількості 1137 одиниць та особистий архів батька М.М. Михайловського з Ніжина надійшли на зберігання до відділу рукописів, а збірка стародруків (близько 200 примірників, переважно ХУІ-ХУІІІ ст.) поповнила фонди відділу стародруків цієї бібліотеки.
Але, як виявилося тепер, частина бібліотеки Михайловських і після цього залишалася в Ніжині. Безумовно, ніжинське походження мають три українських стародруки ХУІ-ХУІІ ст. з відділу стародруків та рідкісних видань НБУ імені В.Вернадського (у т.ч. львівський «Апостол» Івана Федорова 1574 року з вкладним записом К.І.Вишневецької, відомий за своєю електронною версією на сайті НБУВ). За два роки до смерті, Іван Миколайович Михайловський передав рештки родинної колекції до бібліотеки Ніжинського інституту кн. О.Безбородька. Виявлений нами у фондах Відділу зберігання та використання документів Чернігівського обласного державного архіву в м. Ніжині документ («Список книг, предлагаемых в дар библиотеке Нежинского института кн. Безбородко от Ивана Николаевича Михайловского») датований 7 червня 1919 року та містить 57 позицій. Але порівняння цього списку із записами в старих інвентарних книгах ніжинської бібліотеки, які під 1919 роком подають дещо відмінний перелік книг (56 позицій), та фактично наявною на сьогоднішній день в бібліотеці збірки Михайловських (61 одиниця), дає можливість стверджувати, що, І.М.Михайловський міг передавати книги в інститутську книгозбірню не одноразово, а кількома масивами. Можливо, якісь книги, що лишилися після батька, могла передавати пізніше його донька, Ольга Іванівна Михайловська (1874-1957), яка у 1930-х роках працювала в ніжинській бібліотеці на посаді бібліотекаря.
Пошукова робота над унікальною книжковою колекцією у Ніжині триває. У процесі пошуків нам вдалося вийти на нащадків родини Михайловських. На наши запити відгукнулася правнучка І.М.Михайловського, Наталія Іванівна Ковалевська (викладач Московського державного університету, біолог за фахом, проживає у Москві). Правда, бібліофільське минуле родини для сучасних нащадків М.М.Михайловського виявилося несподіванкою. Натомість, Н.І.Ковалевська поділилася з нами унікальними фотографіями з родинного архіву, що охоплюють ніжинський період життя І.М.Михайловського. В Ніжині, неподалік від корпусів держуніверситету імені М.Гоголя по вул. Г.Кропив'янського, зберігся старовинний будинок Михайловських, у якому перебувала унікальна бібліотека. А на Троїцькому кладовищі м. Ніжина вдалося відшукати й родинне поховання Михайловських, у т.ч. й могилу Івана Миколайовича. На жаль, до останнього часу невідомою лишається доля кількох унікальних стародруків, що були подаровані І.М.Михайловським в бібліотеку Ніжинського інституту. Це, зокрема, таки книги, як «Ключ разуменія» Йоаникія Галятовського (1659), «Загальна мінея» (Києво-Печерська лавра, 1680) та «Євангеліє учительне» (неатрибутоване видання без титульного аркушу 16-17 ст.), які, на превеликий жаль, не пройшли інвентаризації у 1950-1970-х рр., і до останнього часу з’ясувати їх долю нам не пощастило…

Список використаних джерел та літератури:

1. Ніжинський відділ Державного архіву Чернігівської обл. (НВ ДАЧО), Ф. 1105, Оп.1, Спр. 2351, арк. 22.
2. Інвентарні книги бібліотеки Ніжинського державного університету імені М.Гоголя. №№ 25627-25680.
3. Андрюшайтите Ю.В. И.П.Лаптев: у истоков отечественного филиграноведения. - М.: УРСС, 2001. - с.238-257.
4. Историко-филологический институт кн. Безбородко в Нежине. 1875-1900. Преподаватели и воспитанники. - Нежин: Типо-литография М.В.Глезера, 1900. - С.47-48.
5. Историко-филологический институт кн. Безбородко в Нежине. 1901-1912. Преподаватели и воспитанники. - Нежин: Типо-литография насл. В.К.Меленевского, 1913. - С.38.
6. Каманин И.М.Краткий перечень рукописей и старопечатных книг на выставке ХІ-го Археологического Съезда // Каталог выставки ХІ-го Археологического съезда в Киеве. - К.: Типо-литография Тов. И.Н.Кушнерев и К., 1899. - С.1-20.
7. Каталог выставки ХІV Археологического Съезда в г. Чернигове. - Чернигов: Тип. Губернского Правления, 1908. - С. 1-105.
8. Романова А. Коректурний примірник київського видання "Миръ съ Богомъ человеку" (1669) у збірці бібліотеки Російської академії наук // Інокентій Гізель. Вибрані твори у 3-х томах. - Київ - Львів: Вид."Свічадо", 2011. - Т. ІІІ. - С.325-386.
9. Савва В.И. Сочинения кн. Ивана Андреевича Хворостинина // Вновь открытые полемические сочинения ХVII века против еретиков. - СПб, 1907. - С. 1-177.