Почаївські кириличні стародруки у конволютах з виданнями інших друкарень

ЗаявникЗаболотна Наталія Валентинівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація» (2015)
ЗахідСекція 2. Книгознавчі дослідження бібліотечних фондів та їх введення у науково-інформаційний простір
Назва доповідіПочаївські кириличні стародруки у конволютах з виданнями інших друкарень
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Випуск видавничих конволютів був поширеною практикою друкарні Почаївського Успенського монастиря від її заснування до кінця ХVІІІ ст. Як з’ясувалося в ході дослідження почаївських кириличних стародруків у відділі стародруків та рідкісних видань (далі – ВСРВ) і відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ, до складу видавничих конволютів у Почаївській друкарні включали не тільки два й більше цілісних видань, але також до цілісного видання додавали фрагмент іншого або спеціально надрукований малий додаток, що не мав формальних ознак окремої книжки (титульного аркуша, змісту). Поряд із цим виявлено певну кількість почаївських кириличних (видань та їх фрагментів) стародруків у конволютах із кириличними виданнями ХVІІ – ХVІІІ ст. інших друкарень.
Умовно їх можна поділити на дві категорії: конволюти літургійних видань (цілих книг та фрагментів – певних служб або частин), укладені з певною практичною метою, та власницькі конволюти, утворені за тематичною, форматною або іншою – на розсуд власника – ознакою.
З першої категорії у фондах НБУВ представлені 15 видань та 4 фрагменти почаївських кириличних стародруків, переплетених разом із виданнями друкарень Києва, Чернігова, Львова, Унева, Вільнюса і Супрасля, а також старообрядницьке видання, об’єднане з двома алігатами, виданими у Клинцях. Часто почаївські видання ХVІІІ ст. опинялися у конволютах із книгами ХVІІ ст.
Нижче наведено перелік цих конволютів (з шифрами ВСРВ):
1. Кир.3242п(1–2). Мінея святкова й загальна = Анфологіон... – Львів: Друкарня Львівського братства, 1638 та Возслідування празникам... – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1741;
2. Кир.4853п(1–2). Октоїх. – Львів: Друкарня Львівського братства, 163о та Возслідування празникам... – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1741;
3. Кир.2001п(1–2). Тріодь цвітна. – Чернігів: Друкарня Троїцько-Іллінського монастиря, 1685 та Возслідування празникам... – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1742;
4. Кир.5363п(1–2). Мінея святкова й загальна = Празднія. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1757 та Служебник. – Київ: Друкарня Києво-Печерської Лаври, 1746 (фрагмент);
5. Кир.5236п(1–2). Служебник. – Вільнюс; Супрасль, 1692 – 1695 та Літургія... Іоанна Златоустого... – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, [1765]. – Вид. A (другий алігат вставлено всередину Служебника на місце вилучених автентичних аркушів; видання почаївської Літургії... Іоанна Златоустого... [1765] р. виділені працівницею відділу О. Железняк, вони будуть відображені у попримірниковому каталозі);
6. Кир.5645п(1–2). Служебник. – Унів: Друкарня Успенського монастиря, 1747 та Літургія... Іоанна Златоустого... – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, [1765]. – Вид. A (другий алігат вставлено всередину Служебника на місце вилучених автентичних аркушів);
7. Кир.5646п(1–2). Служебник. – Унів: Друкарня Успенського монастиря, 1747 та Літургія... Іоанна Златоустого... – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, [1765]. – Вид. A (другий алігат вставлено всередину Служебника на місце вилучених автентичних аркушів);
8. Кир.950(1–4). Чин моленій во время Іовілеа на містіх на сіе опреділенных. – Львів: Друкарня Ставропігійського інституту, 1826, Літургія... Іоанна Златоустого... – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, [1765]. – Вид. F, Вослідування празникам... – Унів: Друкарня Успенського монастиря, 1738 та Чин моленій во время Іовілеа на містіх на сіе опреділенных. – Львів: Друкарня Ставропігійського інституту, 1795;
9. Кир.1268(1–2). Служебник. – Унів: Друкарня Успенського монастиря, 1747 та Літургія... Іоанна Златоустого... – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1765. – Вид. G;
10. Кир.2391п(1–2). Служебник. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1765 та Літургія Іоанна Златоустого. – [Перемишль, кін. ХVІІІ – поч. ХІХ ст.] (другий алігат вставлено до Служебника на місце вилучених автентичних аркушів);
11. Кир.5548п(1–2). Служебник. – Вільнюс; Супрасль, 1692 – 1695 та Служебник. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1765 (фрагмент: аркуші з текстом Літургії Іоанна Златоустого вставлено до супрасльського Служебника 1695 р. замість вилучених аркушів);
12. Кир.495(1–2). Сім’я слова Божія. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1772 (фрагмент) та Возслідування празникам... – Унів: Друкарня Успенського монастиря, 1738;
13. Кир.3235п(1–2). Служебник. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1788 та [Полуустав. – Київ: Друкарня Києво-Печерської Лаври, 1682] (фрагмент, вставлений усередину Служебника);
14. Кир.1206п(1–2). Послідованіе погрібанія иноческаго. – [1780 – 1790] та Служебник. – Київ: Друкарня Києво-Печерської Лаври, 1653 (фрагмент);
15. Кир.2468п(1–2). Служебник. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1791 та Літургія Іоанна Златоустого. – [Перемишль, кін. ХVІІІ – поч. ХІХ ст.] (другий алігат вставлено до Служебника на місце вилучених автентичних аркушів);
16. Кир.2469п(1–2). Служебник. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1791 та Літургія Іоанна Златоустого. – [Перемишль, кін. ХVІІІ – поч. ХІХ ст.] (другий алігат вставлено до Служебника на місце вилучених автентичних аркушів);
17. Кир.814(1–2). Октоїх. – Львів: Друкарня Успенського братства, 1715 та Осмогласник от великаго Ірмологіона. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1793;
18. Кир.5185п(1–2). Октоїх. – Львів: Друкарня братства, 1644 та Октоїх. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1800 (фрагмент);
19. Кир.2450п(1–3). От завѣщаній святых апостол и от жительства святых отец о житіи християнском. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1783, Сын церковный. – Клинці: Друкарня Ф. Карташова, сер. 1790-х та Іосиф Патріарх «Поученіе». – Клинці: Друкарня Ф. Карташова, поч. 1790-х.
Аналізуючи склад цих конволютів, можна виявити певні закономірності у їх формуванні. Це, наприклад, об’єднання Осмогласника від великого Ірмологіона з Октоїхом або приплетення заключних аркушів з Октоїха до інакшого видання цієї книги. На окреме дослідження заслуговують конволюти з почаївських видань Літургії Іоанна Златоустого зі Служебниками, де таке видання Літургії вставлене на місце вилучених автентичних аркушів із відповідним текстом, а також вставки фрагментів почаївських Служебників до Служебників, виданих іншими друкарнями, і навпаки.
Другу категорію презентують два конволюти, в яких об’єднані численні видання кириличного, латинського та гражданського друку різноманітного змісту. Все це – невеликі за обсягом видання; найімовірніше, власники їх об’єднали під однією палітуркою задля кращого фізичного збереження.
У першому з цих конволютів (шифр примірника у ВСРВ – Кир.432) почаївським друком є «Краткій катихісм історическій» М. Нероновича 1756 р., до якого приплетено 17 алігатів (два з яких – рукописні), надрукованих різними мовами та шрифтами – крім кирилиці, латинським та гражданським, виданих у різних містах Західної та Східної Європи. Тематика алігатів різноманітна.
Другий конволют (шифр примірника у ВСРВ – Кир.378) складено з 16 алігатів кириличного та гражданського друку, це духовна література (переважно проповіді); тринадцятим у цьому ряду є почаївське видання «Краткоє на краткія вопросы и отвіты способом катихісма Богословія о тайнах церковных и ценсурах собраніє...» [1781] р.
Отже, почаївські кириличні стародруки досить часто трапляються у конволютах із виданнями інших друкарень і можуть ілюструвати принципи побудови конволютів кириличних видань загалом. На відміну від видавничих конволютів, коли поєднувалися алігати близьких років виходу, різниця між роками виходу алігатів різних друкарень може становити кілька десятків, і навіть понад сотню років, як це засвідчують аналізовані примірники. Цю інформацію можна використовувати для умовного датування оправ, для дослідження побутування кириличних стародруків у власників ХVІІІ ст.