Медійна фразеологія: славістична проблематика

ЗаявникСизонов Дмитро Юрійович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку" (до Дня слов'янської писемності і культури)
Західне вказано
Назва доповідіМедійна фразеологія: славістична проблематика
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

У сучасній славістиці особлива увага приділяється фаховому опису та стилістичному аналізу мовного ресурсу й мовних інтенцій. Одиниці, що активно функціонують в мові ЗМІ та впливають на потенційного реципієнта, продуктивно розглядати в контексті функціонально-стилістичних підходів сучасних лінгвістів слов’янського світу – України (Л. Шевченко, Л. Мацько, С. Єрмоленко та ін.), Росії (Г. Солганик, Н. Арутюнова, М. Володіна та ін.), Білорусії (А. Підлужна, В. Нікітевіч та ін.), Польщі (А. Вежбицька, С. Гайда та ін.).
Активне вкраплення в мову ЗМІ фразеологізмів призвело до розширення їх функцій у медіапросторі. Про актуальність дослідження фразеологічного рівня в слов’янських мовах наголошували члени Фразеологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів ще з часу її створення (1978 р.). Про максимальний вплив масової комунікації на сучасну мову та особливу роль у цьому процесі фразеології наголошували й члени Стилістичної та Медіалінгвістичної комісій при Міжнародному комітеті славістів (2013 р.) [1]. Адже в умовах динамічного розвитку жанрів ЗМІ роль медійних фразеологізмів дуже зросла, а фразеологічний ресурс слугує тепер не тільки засобом лаконічного чи образного вираження думки автора, а й відображає актуальні соціальні, політичні, економічні, культурні, спортивні та ін. процеси сучасності.
В одній зі своїх наукових розвідок український вчений О. Стишов на основі медійного дискурсу показує розвиток мови та її одиниць (слів та словосполучень). Він доводить, що нові слова (словосполучення) виникають саме в текстах стилю масової інформації, адже ЗМІ є індикатором актуальних подій, що відбуваються в соціумі.
Відомий лінгвіст та теоретик стилю масової інформації Л. Шевченко наголошує на тому, що фразеологізми в медіа можуть виникати відповідно до вимог часу в контексті суспільно-політичних процесів розвитку держави / світу [4].
Про фразеологію в медіа говорив ще Г. Винокур, який наголошував, що газетна мова по суті повністю «фразеологізована», оскільки стандартність, «клішованість» багатьох типових газетних висловів є невід'ємною властивістю цієї мови («газетної мови»).
Сучасні російські медіалінгвісти (Т. Добросклонська, Л. Дускаєва, Г. Солганик та ін.) поняття «фразеологізм»(у медіа) тлумачать як певну експресивну універсалію, що надає медійному тексту додаткової емоційності. Медійний фразеологізм, відповідно, є одним із найяскравіших і дієвих лексичних одиниць в мас-медіа, метою використання якого є емоційний вплив на реципієнта. Метафоричність, конотативність, експресивність – всі ці якості фразеологічних одиниць надають мові ЗМІ образності та виразності, а сама ця мовна одиниця у медійній мові набуває нових відтінків у значенні та може активно вживатися як прямо, так і трансформовано [2].
У політичній комунікації медійна фразеологія слугує маніпулятивним інструментом впливу на потенційний електорат. Так, С. Квіт у монографії «Масова комунікація» [3] особливу роль відводить сталим словосполученням (що виникли в політичних контекстах), які в мові політики виконують часом концептуальну функцію. Як мовні одиниці вони є елементом медійної технології, можуть бути основою мовної гри, мовного каламбуру. В рекламі та піар-сфері фразеологізми можуть бути основою для т.зв. «рекламного гіпнозу», а в політичному дискурсі вони є основою для гасел та промов.
Про політичну метафору та політичний фразеологізм наголошував і російський лінгвіст А. Чудінов [5]. До медійної фразеології він відносить гасла як титульні ідеї та рекламні слогани як сталі словосполучення політичних партій.
В Інтернет-комунікації особливе місце посідають нові фразеологізми, що виникають у блогах, соціальних мережах, твіттер-репортажах. Мова в Інтернеті дещо спрощується, а тому фразеологізми можуть використовуватися як мовні скорочення та піддаватися стилістичній трансформації. На цьому окремо наголошує і С. Чемеркін, який досліджує екстра- та інтралінгвальні процеси в українській Інтернет-комунікації [6]. Про фразеологізми в Інтернет-просторі як лексичні інновації мови ЗМІ говорить і російська дослідниця Л. Дускаєва [2].
Отже, аналіз сучасних наукових праць слов’янської медіалінгвістики показує, що використання фразеологізмів у ЗМІ має велику практику. Тлумачення медійних фразеологізмів у медіалінгвістичній науці багатогранне та вказує на широкий стилістичний потенціал цих мовних одиниць у масовій комунікації. Це пояснюється передусім прагненням авторів актуалізувати активну позицію в тексті та емоційно впливати на реципієнта. Вживання фразеологізмів у структурі медіастатті має позитивне значення на розвиток медійного дискурсу загалом, адже саме фразеологія надає цікавості та різноманітності мові ЗМІ, а фразеологічна трансформація – образності та символізму. Тож, у теорії масової комунікації медійний фразеологізм – це не просто стала мовна одиниця, а ширше – певний концепт, експресивна універсалія, що надає медійному тексту додаткової емоційності.

Список використаної літератури
1. ХV Міжнародны з'езд славістаў : афіцыйны сайт (Мінск, Рэспубліка Беларусь) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://xvcongress.iml.basnet.by/
2. Дускаева Л. Лексические инновации языка СМИ / Стилистика медиатекста : Избр. статьи. – С.-Пб., 2010.
3. Квіт С.М. Масові комунікації: Підручник / С.М. Квіт. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.
4. Медіалінгвістика : словник термінів і понять / Л. Шевченко, Д. Дергач, Д. Сизонов / за ред. Л. Шевченко. – К., 2013.
5. Современная политическая лингвистика : учебное пособие / Э.В. Будаев, М.Б. Ворошилова, Е.В. Дзюба, Н.А. Красильникова ; отв. ред. А.П. Чудинов; Урал. гос. пед. ун-т. – Екатеринбург, 2011.
6. Чемеркін С.Г. Українська мова в Інтернеті : позамовні та внутрішньо-структурні процеси / С.Г. Чемеркін. – К., 2009.