Болгарсько-український словник нової європейської лексики

ЗаявникСтоянова Ельза Петрівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку" (до Дня слов'янської писемності і культури)
Західне вказано
Назва доповідіБолгарсько-український словник нової європейської лексики
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Болгаристика як розділ славістики передбачає різнобічні напрямки наукових досліджень у галузі мови, літератури, історії та інших аспектів болгарської культури. Останнім часом вивчення болгарської мови, а поряд з цим і організація наукової та науково-практичної діяльності (мїжнародні конференції, семінари, олімпіади) – все це досить поширилось в українських вишах. Окрім традиційних Київського, Львівського, Одеського національних державних університетів, цю дисципліну введено в Київському національному лінгвістичному, Донецькому державному університеті, Ізмаїльському гуманітарному університеті, Бердянському та Мелітопольському державних педагогічних університетах. В Київському славістичному університеті – приватному навчальному закладі спеціальність «Болгарська мова та література + ще одна мова (слов’янська або західна європейська)» дозволяла студентам одержати ступінь спеціаліста, а пізніше - бакалавра або магістра. Підготовка болгаристів мала на меті, окрім засвоєння теоретичних дисциплін: історичної та теоретичної граматики та ін., обов’язкове практичне володіння мовою, тому студенти КСУ знайомилися із сучасною болгарською пресою та художньою літературою постійно.
Той, хто цікавиться болгарською культурою, незважаючи на надзвичайну схожість української і болгарської мов як близько споріднених слов’янських наріч (кирилична абетка, спільність лексики), несподівано починає спостерігати, особливо останнім часом, що не завжди розуміє зміст тексту. Подібні речи турбують і викладачів, надісланих з Болгарії для системного навчання літературної мови дітей, що мешкають у регіонах компактного проживання болгарського населення, у Бессарабії і Таврії. Складне переплетіння з одного боку диглосії, що відображає нерівний статус діалекту - нижчої форми національної мови, але він частіш за все використовується тут, і літературного її варіанта, а з іншого боку – феномен білінгвізму або трилінгвізму, одночасного володіння літературною українською або російською мовою поряд із рідною, - все це робить літературну болгарську другою мовою навчання. Розбіжність між реальним знанням національної літературної мови і бажанням використовувати її для спілкування або продовження освіти у Болгарії постає важливим мотивом глибшого її вивчення.
Щоб уникнути нерозуміння значень окремих слів, а іноді їхнього переносного значення, учням необхідно збагачувати свій словниковий запас. Ось чому з метою кращого ознайомлення з лексикою рідної та чужої мови пропонується користування багатьма словниками: тлумачними, двомовними, ідеографічними та ін. Укладачі цього Болгарсько-українського словника нової європейської лексики звернули увагу саме на нові або чужі слова, яких багато надійшло у болгарську мову протягом двох останніх десятиріч, особливо у спортивну, комп’ютерну, політичну і музичну сфери. Наприклад: бодидрагинг, вендинг автомат, антиейдж, аутлет, бариста, бекофис. Є й інші, на перший погляд, давно відомі: джоб, бакшиш, баничарка, братовчед, але останнім часом вони здобули нове невідоме для багатьох значення.
Для складання реєстру словника було використано наступні болгарські лексикографічні видання: «Речник на новите думи в съвременния български език». Укладачи: В. Бонджолова, А. Петкова. – В.-Търново: Слово, 1999; «Речник на новите думи и значения в български език». Укладачи: Е. Пернишка, Д. Благоева, С. Колковска. – София, 2001; «Речник на новите думи в българския език (от края на ХХ в. и първото десетилетие на ХХI в.)» - Укладачи: Е. Пернишка, Д. Благоева, С. Колковска. – София: Наука и изкуство, 2010. – 516 с. Саме вони дозволили нам зробити оптимальну основу двомовного словника.
Вивчення подібних праць в Україні та Росії: «Нові слова і значення : словник» /Ін-т української мови НАН України; уклали: Л.В. Туровська, Л.М.Василькова. – Київ: Довіра, 2008. – 271 с. – (Словники України); «Нові й актуалізовані слова та значення. Словникові матеріали 2002-2010. 1550 слів та словосполук» / Ін-т української мови НАН України; Авторський колектив у складі Балог В.О., Лозова Н.Є, Тименко Н.О, Тищенко О.М. – Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 278 с. ; Толковый словарь новейших слов и выражений русского языка. Составитель Асланова Л.А. – Москва: Дом славянской книги, 2013. – 960 с.– уможливили дійти висновку, що наш словник містить в декілька разів більше слів з таких актуальних сфер життя суспільства, як високі технології, лексика, пов’язана із членством у ЄС та ін. Усього він нараховує 2,5 тис. словникових статей.
Більш всього нових слів було запозичено з англійської мови у сфері комп’ютерних технологій: адвенчър, адуер, айпод, айфон, айсикю , у спорті: акваджогинг, арчибиатлон, бейсджемпинг, бигеър, у політиці: алтерглобализъм, стагфлация, у музиці: арендби, бийтбокс, бритпоп, емокор та ін.
Типологічною і дуже продуктивною рисою сучасної болгарської літературної мови є болгаризація іншомовних лексичних елементів. Наприклад, лексема бранд. В українській відповідником е слово бренд - захищена торговельна марка. З цим коренем зараз функціонують такі болгарські словоформи, як брандинг, брандиран, брандирам та ін., значення яких не завжди е зрозумілим у тексті. Болгарське слово чалга, що означає популярний балканський поп фольк жанр, має велику кількість лексичних форм із подібним коренем, якто: чалгаджия, чалгаджийница, чалгаджийство, чалгализация, чалгар. Або таки болгарські лексеми з іншомовним коренем чат: чатвам, чатрум, чатър, чатя; або чейндж: чейнджа, чейнджаджия, чейнджър, зустріч з якими зупиняє читача.
Іноді здавна відоме слово може перешкоджати розумінню речення, тому що нам не знайоме його нове додаткове значення. Наприклад, стара лексема, бакшиш, запозичена у болгарській мові з турецької, яка раніш означала лише подарунок, презент за виконання якоїсь послуги, зараз здобула нового жаргонного значення. Бакшиш це шофер таксі. В українському жаргоні його синонимом е водила або бомбила.
Також досить трудними для розуміння е фразеологічні словосполучення, здобули нещодавна нових значень, наприклад: влизам в час, яке раніш у мовленні викладачів означавало: - укр. Відправляюся до аудиторії читати лекцію або вести практичні заняття зі студентами (учнями). Сьогодні цей вислів має нове експресивне, переносне значення: «очі на щось відкрилися». Таким чином для розуміння емоційно-образного змісту певного речення, загального контексту, треба знати значення стійких фразеологічних словосполучень. Тим більш, що вони е новими і досить віддаленими від початкових реалій: връх на айсберга (укр. верхівка айсберга) – «напівправда», връх на сладоледа (блг. сладолед – укр. морозиво) – «щось надзвичайно цінне».
Ще одне спостереження у зв’язку із суттєвим прагматизмом сучасної суспільної психології стосується слова пари – «гроші», яке придбало останнім часом надзвичайно різноманітні інколи альтернативні емоційні забарвлення: свежи пари – «готівка», горещи пари – «гроші з високою прибутковістю», мръсни пари – «гроші, зароблені злочинним шляхом», тесни пари – «обігові гроші», умни пари – «доходні інвестіції».
А ось і стійки словосполучення зі сфери бизнесу: плосък данък - «єдиний податок», данъчна секира (укр..податкова сокира) – «дуже високий податок», добре облечен бизнесмен (укр.. гарно одягнений бізнесмен) – «пахан», дръпна шалтъра ( укр. потягнути гальмо) – «прикрити лавочку», затварям кранчето (укр. закручувати кран) – «припиняти фінансування», зона на здрача (блг. здрач – укр. сутінки) – «тіньова зона». обръщам палачинката (укр. перевертати млинця) – «змінювати докорінно свої погляди», парче от тортата (блг. парче - укр. шматок) – «ласий шматок», слагам наколенки (укр. ктось стає на коліна) – «догоджати комусь, бути залежним від когось», яхвам вълн`а (укр. опинитися верхи на хвилі) – «використовувати певну ситуацію у власних інтересах».
Декілька слів щодо побудови та оформлення словникових статей. Даний словник має своїм завданням тлумачити значення нових слів у болгарській мові та репрезентувати їхні граматичні та стилістичні ознаки як для пересічного україномовного читача, так і двомовного носія місцевого болгарського діалекту. Розміщення статей відбувається згідно з болгарською абеткою. У відповідності з цим розташовані й словотвірні морфеми , що набули особливої активності зараз: авио-, денс-, робо-, нано-, спец-, транс-, топ- та ін. Кожна словникова стаття починається з болгарської лексеми у початковій формі: прикметники у чоловічому роді, однини у неповній формі, тому що неповна форма є початковою для прикметників у болгарській мові; закінчення жіночого, середнього роду та множини додаються; дієслова подаються у формі першої особи, однини, теперішнього часу, тому що у сучасній болгарській мові відсутня форма інфінітиву; показуються особові закінчення дієслів. Для іменників обов’язково включаються показники категорії визначеності/невизначеності, тобто артиклі, що дописуються до іменника у якості закінчення: -ът, -а, -ят, -я, -та, -то, -те. Граматичні ознаки подаються у термінах української граматики. За морфологічними характеристиками слідують семантичні, стилістичні і таки, що вказують на сферу застосування, є й експресивно забарвлені.
Після функціональних та семантичних ознак заголовного слова дається український відповідник, якщо він увійшов до українських лексикографічних видань нових слів. Якщо - ні , відбувається транслітерація його з болгарської на українську. Далі міститься тлумачення слова українською мовою. З метою ілюстрування лексичного значення укладачи використовували електронні сайти болгарських друкованих видань, аудіоканалів (‘новини’), а також онлайн новітні сайти. Кожний приклад обов’язково документувався за посередництвом скороченої сігнатури. До складу деяких словникових статей включено термінологічні та фразеологічні словосполучення, в яких використане заголовне слово. Розповівши коротко про завдання та особливості нашого словника, сподіваємось, що він допоможе нашим шановним користувачам збагатити свій словниковий запас. Йдеться не лише про українських болгар. Цей словник стане у пригоді й тим читачам в Україні, які цікавляться сучасною культурою Болгарії, тим більш, що ця держава першою у світи з багатомільйонних східно- та південнослов’янських країн, які використовують кириличну абетку, увійшла до складу Європейської спільноти як рівноправний член. Завдяки цьому стало можливим розуміння офіційних та мас-медійних текстів й іншими братами - слов’янами, а значить підвищився рівень їхньої комунікативної успішності та компетентності у європейському середовищі.