Славістика у наукових пошуках Андрія Олександровича Білецького

Тези доповіді

Професор Андрій Олександрович Білецький (1911–1995) належить до плеяди видатних українських філологів-мовознавців, чия наукова й педагогічна спадщина вражає своєю багатогранністю. Спектр наукових інтересів вченого охоплював різноманітні галузі філології, літературознавства, історії, археології, географії серед яких: загальнотеоретичні проблеми мовознавства, методологія мовознавства, теорія загальної та історичної лексикології, мовні контакти, основи семіотичної лінгвістики, ономастика, топоніміка тощо. Центральне ж місце у наукових пошуках Білецького завжди посідали мова, культура та історія греків, а отже ми знаємо його, як неперевершеного еллініста. А чи відомий нам Білецький-славіст? Адже славістика, хоч і поступалася місцем іншим дисциплінам у творчому доробку Білецького, однак завжди перебувала в полі зору вченого.
Славістичні зацікавлення Андрія Білецького знайшли відображення у декількох публікаціях: «Слов’янська топонімія Греції» [1], «Адаптація давньогрецького ономастикону в східнослов’янських мовах» [2] та доповідях, зачитаних ученим на наукових конференціях. Зокрема у статті «Адаптація давньогрецького ономастикону...» (1971) Білецький розглянув низку проблем перекладацької практики, пов’язаних з транскрипцією, транслітерацією, фонологічною та морфологічною адаптацією давньогрецьких власних імен у слов’янських (передусім в українській і російській) мовах. У 1962 р. відбулася друга республіканська ономастична нарада, на якій Андрій Білецький виступив з доповіддю «Проект унікальної передачі на письмі східнослов’янських географічних назв» [3]. На міжнародній славістичний конференції, яка проходила у Києві в 1979 р., Білецький підготував виступ на тему «Культурологические циклы в древнейшей лексике славянских языков».
Завжди охоче Андрій Білецький брався за написання передмов до перекладів з грецької на українську пам’яток античної літератури. Варто згадати передмову до перекладу «Іліади», виконаного Борисом Теном (1978). Вагомий перекладацький доробок належить і самому Білецькому. Чого лише вартий його переклад епохальної Геродотової «Історії» в 9-ти книгах (1993).
На особливу уваги заслуговують неопубліковані праці з особистого архіву Андрія Білецького, який зберігається у фондах Інституту рукопису НБУВ (Ф. 364). З-поміж них можна виокремити написані у 1950–970-х рр. студії з лексикології, антропоніміки та ономасіології «Греко-русские языковые связи» [3], «Наши собственные имена» [4], «Гиппофорные имена», [5], «Ономастика й топонімія» [6] тощо.
Знання й авторитет Андрія Білецького як славіста високо цінувалися його колегами-науковцями, що знайшло свій відбиток у рецензуванні ним їхніх дисертаційних робіт. Так 1966 р. Білецького запросили написати відзив на докторську дисертацію вже знаного на той час філолога-славіста з Алма-Атинського інституту іноземних мов Мойсея Копиленка «Исследование в области славянской фразеологии древнейшей поры», яка була позитивно оцінена київським ученим [7]. Того ж року Андрій Білецький написав у цілому схвальний відзив на сукупність робіт Віктора Петрова, українського вченого в галузі мовознавства, літературознавства, географії, історії та соціальної антропології [8].
Отже, славістика, без перебільшення, відігравала значну роль у наукових пошуках Андрія Олександровича Білецького, а його внесок у розвиток цієї дисципліни є доволі суттєвим і потребує подальшого висвітлення.

Список використаних джерел та літератури
1. Білецький А.О. Слов’янська топонімія Греції / А.О. Білецький. // Повідомлення української ономастичної комісії. – 1966. – №1. – С. 13–24.
2. Білецький А.О. Адаптація давньогрецького ономастикону в східнослов’янських мовах / А.О. Білецький. // Питання класичної філології. – 1971. – №9. – С. 17–24.
3. Білецький А.О. Проект унікальної передачі на письмі східнослов'янських географічних назв / А.О. Білецький. // Друга республіканська ономастична нарада. Тези. – К., 1962. – С. 206–208.
4. ІР НБУВ. – Ф. 364. – Спр. 45.
5. ІР НБУВ. – Ф. 364. – Спр. 66.
6. ІР НБУВ. – Ф. 364. – Спр. 21.
7. ІР НБУВ. – Ф. 364. – Спр. 29.
8. ІР НБУВ. – Ф. 364. – Спр. 162.
9. ІР НБУВ. – Ф. 364. – Спр. 160.