Про деякі аспекти розвитку сучасної української болгаристики

ЗаявникГрищенко Юлія Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку" (до Дня слов'янської писемності і культури)
Західне вказано
Назва доповідіПро деякі аспекти розвитку сучасної української болгаристики
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Євроінтеграційна стратегія України стала міцним підґрунтям актуалізації та відродження низки науково-дослідних напрямів. Зокрема, дедалі більшої актуальності набуває історія слов'янських народів.
На тлі бурхливого прирощення історіографії дратівливим залишається питання усталення термінологічного та понятійного апарату. Зокрема, дискусійними є навіть сам термін «болгаристика», а також предмет його дослідження. У працях сучасних авторів це поняття об’єднує в собі болгар у царинах історії та культури не тільки слов'янських, а й інших балканських народів . Сучасна болгаристика увібрала у себе весь комплекс дисциплін – історію, географію, етнологію, фольклористику, історію політичної, соціальної, економічної та культурної еволюції.
Якщо говорити про сучасний етап розвитку болгарознавчих досліджень, то можна вважити його часом перезавантаження ідей та поглядів, висловлених у попередні роки, часом переосмислення концепцій минулого та прагнення реального відображення суті історичних подій. Найбільш перспективними стали наступні напрямки: перехідний період початку 1990-х рр., час європейської інтеграції країни та поява першої державності болгар. Дотична історіографія унаочнює зростання інтересу сучасних істориків до мало або зовсім недосліджених проблем, які раніше по суті не вивчалися на академічному рівні.
Досить складним і дискусійним залишається питання методики наукових досліджень в болгаристиці. Прагматичний метод дозволяє аналізувати представників традиційних наукових шкіл історії болгарської держави, її народу та культури. Він є засадничим на шляху до розуміння законів формування болгаристики як науки. Метод аналітичного опису дозволяє структурувати болгаристику як науку, дослідивши її структуру, логічно-просторові зв’язки та компоненти.
Системне вивчення загальноісторичного процесу дає можливість зрозуміти сутність та закономірності розвитку історії болгаристики. По-перше, необхідний аналіз наукових поглядів болгаристів різних часів (при цьому слід розуміти, що вони будуть кардинально різнитися від сучасних). По-друге, дослідження структури болгаристики та закономірностей її внутрішньої будови. Це дає можливість синтезувати та об’єднати усі існуючі напрями наукових пошуків. Також необхідно пам’ятати про нерозривний зв'язок болгаристики з різними формами мислення – релігією, мистецтвом, філософією та соціологією.
Важливе місце у реконструкції історії болгаристики посідає аналіз науково-організаційних центрів, в рамках яких вона вибудовувалася. Починаючи з 90-х рр. ХХ ст. в країнах СНД сформувалися центри болгаристики (Київ, Харків, Львів, Москва та Санкт-Петербург).
Сьогодні одним із провідних центрів болгаристики в Україні є Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. В авангарді розбудови наукового напряму перебувають його наукові школи, створені професорами І.В. Срезневським, П.О. Лавровським та М.С. Дриновим. На сучасному етапі вони динамічно розвиваються наступниками вчених: розширюється тематика досліджень, вдосконалюється інструментарій, запроваджуються нові методи та методики дослідницької праці. З 1988 р. в університеті організовуються Дриновські читання, які з часом перетворилися на масштабний науковий міжнародний проект. Кроком до інституалізації стало заснування 9 вересня 2005 р. Центру болгаристики та балканських досліджень ім. Марина Дринова – відомого болгарського вченого та громадського діяча, який понад 30 років мешкав у Харкові. Наступним етапом стала поява наукового журналу «Дриновський збірник», на сторінках якого публікуються роботи болгаристів багатьох країн світу.
Отже, на сучасному етапі розвитку болгаристики в Україні спостерігається певне відродження цього напряму, концентрація інтелектуальних зусиль навколо актуальних наукових проблем болгаристики зокрема та балканістики загалом. У майбутньому це сприятиме розширенню міжнародних наукових зв’язків та підвищенню інтересу до географічно та культурно близького регіону Південно-Східної Європи.