«Послання святих апостолів» у перекладі П. Морачевського: до історії рукопису

Тези доповіді

Головною справою всього життя Пилипа Семеновича Морачевського (1806 1879) став переклад книг Святого Письма українською мовою. Він намагався дати українському народу розуміння євангельських істин, що мало сприяти його духовному й просвітницькому зростанню. Протягом 1860–1865 рр. ним були перекладені й готувалися до видання книги Нового Завіту та Псалтиря, але побачити світ їм тоді не судилося.
Донедавна був невідомий текст перекладу «Послань святих апостолів», на відміну від перекладів інших книг, які збереглися в автографах, списках та копіях [1]. Переклад Послань вважався втраченим, або взагалі ставилося під сумнів саме його існування, оскільки ні в автографі ні в копії він не був відомий. Тільки окремі факти засвідчували, що П. Морачевський працював над перекладом Послань.
Відомості про існування перекладів «Послань» знаходимо в листах П. Морачевського до І. Срезневського [2], копії яких виявлені нами в архівній справі «Выписки по вопросу о переводе на украинский язык евангелия, исполненном Ф. С. Морачевским» (СПб, 24 августа 1898 г., 34 л.) [3].
У листі до І. Срезневського від 18 грудня 1862 р. перекладач дякував йому за схвальну рецензію Академії та високу оцінку його праці, за участь і підтримку в справі його перекладів Святого Письма і сприянні у їх опублікуванні, завдяки чому він знову взявся за переклад Послань святих апостолів, роботу над якими вже давно був припинив. Після заборони Св. Синодом публікації перекладу Святого Письма українською мовою, на засіданні Відділення руської мови і словесності Імператорської академії наук 12 березня 1864 р академік І. Срезневський зачитав листа П. Морачевсчького від 26 лютого 1864 р., в якому перекладач пропонував взяти на зберігання до Академії його недозволений до друку переклад Нового Завіту, а також просив прислати йому повернутий Св. Синодом рукопис Євангелія й Діянь апостольських, обіцяючи надіслати взамін інший повний примірник перекладу Нового Завіту. 3 грудня 1864 р. П. Морачевський відправив до Академії текст нової редакції повного перекладу Нового Завіту з супровідним листом, де просив дати рецензію, що й було розглянуто на засіданні 7 січня 1865 р. 20 травня 1865 р. Відділення російської мови і словесності Імператорської академії наук повідомило П. Морачевському, що надіслані ним переклади українською мовою у двох книгах Нового Завіту і Псалтиря отримані й передані на рецензування академіку О. Нікітенку та на зберігання до академічної бібліотеки. Проте, до бібліотеки вони не поступили, і тільки значно пізніше частина з цих рукописів надійшла до неї, а текст повного перекладу Нового Завіту в останній редакції 1864 р. не був виявлений [4]. І тільки нещодавно стало відомо, що автограф Нового Завіту в останній авторській редакції 1864 р. зберігається у відділі рукописів і книжкових пам'яток Наукової бібліотеки Томського державного університету, в рукописному зібранні приватної бібліотеки О. Нікітенка, під шифром В-534 [5]. У другому томі рукопису, на арк. 50 145 зв., наявний повний невідомий текст перекладу Послань під назвою «Листи святихъ Апостолiвъ». Робота над перекладом була завершена в 1863 р., а в кінці 1863 – на початку 1864 р. було проведено авторське редагування тексту. Даний текст перекладу П. Морачевського Нового Завіту готується нами для повного видання, підготовка якого здійснюється в Інституті рукопису Наукової бібліотеки України імені В. І. Вернадського та в Інституті української мови НАН України.
Список використаних джерел та літератури
1. Гнатенко Л.А. Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст., збережені за оригіналами та списками у книгосховищах Росії та України / Л.А. Гнатенко, Т.І. Котенко // Рукописна та книжкова спадщина України. – К. : НБУВ, 2007. – Вип. 12. – С. 154–177.
2. Котенко Т.І. Що може бути святіше для серця народу за Слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) / Т. І. Котенко // Українська мова. – К., 2011. – № 4. – С. 54 62.
3. Бібліотека Російської академії наук, Науково-дослідний відділ рукописів, шифр 26.2.364.
4. Котенко Т.И. Автографы перевода текста Нового Завета Ф.С. Морачевского в фондах Библиотеки Российской академии наук: новые данные // Вестн. Том. гос. ун-та. 2014. № 384. C. 102–106.
5. Есипова В.А. К вопросу об истории перевода текста Нового Завета Ф.С. Морачевского: по материалам ОРКПБ НБ ТГУ // Вестн. Том. гос. ун-та. 2014. № 384. C. 87–94.