“Рада ледачих” чи “рада нечестивих”? Ще раз про біблійний стиль П. Куліша та П. Морачевського

Тези доповіді

У листопаді 1868 р. в одному зі своїх листів до І. П. Хільчевського П. Куліш похвалився, що вже переклав четверту частину усієї Біблії та “мало не ввесь Псалтир віршами (107 псалмів уже)” [1, с. 91]. На той час псалом 1 уже був надрукований у часописі “Правда”, в якому планувалася поява перших 50 псалмів та двох пісень Мойсеєвих. Повний віршований переклад Псалтиря – “Псалтир або Книга хвали Божої. Переспів український Павла Ратая” – з’явився друком допіру 1871 р. у Львові. Без сумніву, поява цього переспіву започаткувала нову добу в історії біблійних перекладів в Україні.
За своєю стилістикою й добором мовних засобів, Кулішів переклад відрізнявся від переспівів його попередників – П. Гулака-Артемовського, який у 1857–1858 рр. переклав лишень п’ять псалмів [2], та М. Максимовича, чий переклад 29 псалмів був надрукований 1859 р. в альманасі “Украинецъ” [3; 4]. М. Максимович засвідчив майстерне володіння фольклорними засобами та давніми поетичними взірцями, що орієнтували читача на попередні стилі в історії української літературної мови. Попри вишуканий александрійський вірш, запроваджений чи не вперше в українську поезію П. Гулаком-Артемовським [5, c. 35], його переспіви стали лишень черговим етапом у розвитку народнопоетичних засобів нової літературної мови. Натомість Кулішів переклад є набагато складнішим до потрактування. Псалтир Ратая – це пролеґомени до його майбутнього віршованого перекладу Біблії [6] та нового – по-справжньому поетичного – перекладу Псалтиря 1897 р. [7].
Саме через це інші народнорозмовні переклади Псалтиря, зроблені на підросійській Україні після появи Кулішевих переспівів, не могли змагатися з останніми. Наприклад, містячи велику кількість “кулішізмів”, “Псальми” В. Навроцького засвідчили мінімум мовотворчості[8]. Натомість, попри свою силабо-тонічну структуру, “Тыхомовні Співы на Святі мотівы” В. Александрова залишилися в фольклорному річищі П. Гулака-Артемовського, хоча й виявили більшу еклектичність у доборі різностильових засобів [9].
Здається, єдиним – позаочним – “конкурентом” Кулішевих псалмів, особливо їхніх пізніших поетичних переспівів, можна вважати П. Морачевського, чий “Псалтир на малоруській мові” був підготовлений ще 1865 р. в Ніжині [10]. Загалом беручи, його переклад має багато чого спільного з перекладами В. Александрова і особливо М. Максимовича. Виявивши більше поетичного хисту, П. Морачевський виробив свій особливий народнопоетичний біблійний стиль, що він його застосував у перекладі Четвероєвангелія, Діянь святих апостолів та Апокаліпсису [11]. Зокрема, у випадку псалмів П. Морачевського йдеться про синтез народно розмовної підоснови з церковнослов’янізмами у тій формі, в якій вони здавна вживалися на Наддніпрящині, пор. рада нечестивих, закон Господни, блажен, лице тощо (Псалом 1) [10, c. 3]. У своєму віршованому перекладі 1897 р. П. Куліш досяг, натомість, вищого рівня народно розмовного біблійного стилю, що характеризувався меншим числом книжних та церковнослов’янських елементів, пор. Благо тому, хто не ходить у раду ледачу (Псалом 1) [7, c. 1]. Його останні поетичні переклади Біблії та Псалтиря були зроблені з допомогою гомогенніших – “загальностилістичних” – засобів у порівнянні із біблійним стилем П. Морачевського.



Список використаних джерел та літератури
1. Письма Кулиша к И. Ф. Хильчевскому // Киевская старина. – № 1. К., 1898. – С. 84–149.
2. Гулак-Артемовский П. Переспіви псалмів / П. Гулак-Артемовський // Твори Івана Коляревского, Петра Гулака-Артемовского, Євгенія Гребінки. – Львів: НТШ, 1908. – С. 420–425.
3. Максимовичъ М. Псалмы, переложенные на украинское наречие / М. Максимович // Украинецъ. – Кн.1. – Москва, 1859. – С. 1–41.
4. Головащенко С. І. “Українська Псалтир” М. О. Максимовича як феномен вітчизняної біблеїстики: кілька запитань до тексту / С. І. Головащенко // Магістеріум. – К., 2006. – Вип. 23. – С. 55–62.
5. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винниченка / М. Зеров. – Дрогобич: Відродження. – 566 с.
6. Куліш Олелькович Панько. Устихотворена Библія. Перва книга Мойсеёва, Книга Настаньня Сьвіту / П. Куліш. – Чернігівський музей-заповідник М. М. Коцюбинського. – [s.a.]. – № А–4540. – Арк. 110.
7. Псалтырь. Книга перва / П. Куліш. – Чернігівський музей-заповідник М. М. Коцюбинського. –1897.– № А–4515. – Арк. 48.
8. Книга Псалмів Пророка Давида / О. Навроцький. – [s.a.]. – ІЛ НАНУ. – Ф. 21. – № 6. – Арк. 181.
9. Тыхомовні Співы на Святі мотівы, перевівъ зъ Еврейського языка Вл. Александровъ / В. Александров. – 1882. – ІЛ НАНУ. – Ф. 22. – № 55. – Арк. 38.
10. Псалтир на малоруській мові. Переложив П. Морачевський. Ніжин, 1865. – ІР НБУВ. – Ф. 1. – № 638. – Арк. 30.
11. Гнатенко Л. А., Котенко Т. І. Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини XIX ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України) / Л. А. Гнатенко, Т. І. Котенко // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2007. – Вип. 12. – С. 154–177.