Значущість вивчення славістики в сучасних умовах

Тези доповіді

Україна початку ІІІ тисячоліття переживає, подібно іншим країнам, антропологічну кризу, яка поглиблюються ще й тим, що суспільство ввійшло в трансформаційний період, коли відбувається оновлення всіх сфер життєдіяльності особистості, у тому числі і духовної. Для розв’язання колізій у суспільстві потрібно, проаналізувавши об’єктивні і суб’єктивні фактори, виявити інтегруючу основу розвитку українського суспільства. Прискорити прогрес суспільства сталого розвитку серед інших факторів може і зростання значущості ролі такої науки, як славістика. Як відомо, сучасна славістика об’єднує цілий комплекс гуманітарних наук, що вивчають мови, матеріальну і духовну культуру, виникнення, історію, фольклор і літературу давніх і сучасних слов’ян. Розвиток славістики сприятиме міжкультурному діалогу, оскільки в сучасних умовах глобалізації підтримка національної самобутності, єдність слов”янських народів – справа і культурної, і загальнолюдської значущості. Сучасний етап цивілізаційного розвитку характеризується двома соціотехнологічними процесами: комп’ютеризацією людської діяльності та інформатизацією суспільства. Основою життєдіяльності особистості в умовах інформатизації суспільства є його здатність споживати та осмислювати інформацію, тобто творчо володіти цим ресурсом. Об’єктивні умови, що складаються у сучасному суспільстві, детермінують становлення та розвиток особистості не самі по собі, а через залученість особистості до цих умов. Засобом залучення є інформаційний обмін (шляхом соціальної комунікації чи внаслідок процесу пізнання). В сучасному українському суспільстві в період його інформатизації однією з основних форм такого обміну є процес взаємообміну інформацією, яку особистість отримує через засоби масової інформації, мережу Інтернет або із інших джерел – через процес спілкування, літературу тощо: інформація стає основою життєдіяльності, вона «пронизує» всю структуру особистості, сприяючи її якісній зміні. Духовні прагнення, ідеали, принципи, норми, що становлять сферу цінностей окремої особистості, виступають «фільтром» при відборі інформації. На жаль, орієнтири, на які потрібно спиратися при переосмисленні отриманої інформації, для більшості молоді України, що складають найбільший відсоток користувачів мережі Інтернет, досить розмиті і не є внутрішньо значущими, що пояснюється, на наш погляд, відсутністю орієнтирів для виховання молоді та життєдіяльності особистості взагалі.
При створенні умов для розвитку славістики слід враховувати, що раніше наука виступала як засіб перетворення природи і суспільства заради «моралі успіху». Сучасне суспільство вимагає домінування цінностей спасіння над цінностями збагачення, тоді соціально-гуманістичні пріоритети у рамках системи освіти ствердяться як факт світоглядний, ціннісний, ідеологічний. Пошук нових пріоритетів відбувається переважно у двох напрямах: шляхом формування традиційних слов’янських цінностей, що мають надособистісне значення, та у напрямку західних цінностей, пов’язаних із розширенням та покращенням наявного буття людини. Оскільки на ставлення до останніх суттєво впливають особливості, притаманні західному суспільству з його егоїзмом і раціоналізмом, замкненості на собі і своїх проблемах, з його орієнтацією переважно на інтелектуальні і матеріальні цінності, особливу увагу слід приділяти саме цінностям слов”янського світу – з його турботою про цінності духовні, «модус буття». Характерним для названого слов’янського менталітету є працьовитість, хазяйновитість, глибокий емоційний зв'язок з краєм, миролюбна вдача, гостинність, турбота про родину, рішучість, хоробрість у справі захисту Батьківщини, індивідуалізм, інтроверсивність, спрямованість на самовдосконалення, демократизм, толерантність, гіпертрофоване волелюбство, що межує з анархічністю, глибинна емоційність, стриманість, поєднання елегійних настроїв з нездоланним оптимізмом, розвинута уява, що знайшло свій вияв у народному мистецтві [1].
На сьогодні славістику можна вважати світовою наукою: так, інститути славістики існують в Німеччині, Австрії, Швейцарії, в Німеччині існує Спілка славістів Німеччини (Deutscher Slavistenverband), об’єднання молодих вчених-славістів , с 1960х рр. вона почала розвиватися в Америці.

Список використаної літератури:
1. Слюсаревський М. М. Ілюзії і колізії : нариси, статті, інтерв’ю на теми політичної та етнічної психології / Слюсаревський М. М. – К. : Гнозис, 1998. – 234 с.
2. Стадник I. Б. Українська ментальність у контекстi відродження національної духовності : автореф. дис. … канд. філос. наук : (09.00.03) «Соціальна філософія та філософія історії» / І. Б. Стадник. – Одеса, 2003. – 20 с.