Слов’янські кириличні рукописи XVII ст. у зібранні ІР НБУВ: питання кодикологічного опису

Тези доповіді

Одним з пріоритетних завдань роботи ІР НБУВ є науковий опис слов’янських кириличних рукописів. Дослідження з цього напряму проводяться в ІР протягом двох десятиліть; їх результатом було видання кількох наукових каталогів, що містять описання кириличних рукописів ІР НБУВ з XII до XVI ст. включно [1–4].
Нині в ІР проводиться робота з кодикологічного опису слов’янських рукописів XVII ст., яка розпочалася з виявлення рукописних книг цього періоду, а також із розробки схеми кодикологічного опису.
Існуючі описи рукописів XVII ст., що були укладені наприкінці XIX – на поч. XX ст. та опубліковані в дореволюційних каталогах, та реєстраційні описи рукописів, що надійшли до бібліотеки у 20–30-х роках XX ст., не відповідають вимогам сучасної науки, мають узагальнюючий характер. Масив цих книг кодикологічно не опрацьований: не уточнені дати і місце створення, не досліджені репертуар, скріпторії, історична доля рукописів тощо.
У першу чергу це стосується датування рукописів, яке, завдяки накопичуваним та узагальненим даним філігранології та папірознавства, що відображені в численних друкованих альбомах водяних знаків, а тепер і їх електронних версіях, набуло можливості значного уточнення, іноді навіть у межах десятиліття.
Робота з виявлення рукописів XVII ст. розпочалася фактично ще в процесі описування рукописів попереднього періоду, коли значна частина книг, датована XVI ст. у старих каталогах та інвентарях, було переатрибутовано XVII ст. Попередній перелік рукописів цього часу склав близько 600 од. зб.
За своїм складом, рукописна книга ХVІІ ст. репрезентує, передусім, традиційні богослужбові книги, а також богословські збірники, збірники житійної, проповідницької та полемічної літератури. Особливу групу в рукописній спадщині того часу складають історичні пам'ятки: кройники, місцеві літописці, хронографи різних редакцій.
Кодикологічний опис рукописів ХVІІ ст. має усталену структуру, розроблену у ІР НБУВ у процесі дослідження рукописних книг попередніх періодів [5-6], проте порівняно з ними, деякі характеристики подаватимуться дещо скорочено.
Структура описової статті складається з таких рубрик: Заголовок, Мова, Кількість аркушів та стан збереження (загальна характеристика, поаркушева формула, стислі відомості про реставрацію), Матеріал письма (крім матеріалу письма вказується формат і розмір у мм), Філіграні, Письмо (тип та кількість почерків, наведення меж між ними, чорнило, кіновар). У рубриці Оздоблення вказується загальна характеристика прикрас, їх елементи, кольорова гама; для заставок і мініатюр вказуються аркуші. У рубриці Зміст подається заголовок до тексту (до частин не подається), вказується ступінь повноти з визначенням міста, якщо рукопис без початку та кінця, наводиться загальна характеристика, текстологічна редакція. Для збірників змішаного змісту подається постатейний розпис. У рубриці Оправа подаються стислі відомості про матеріал, датування, оздоблення. Наприкінці наводяться старі шифри, штампи та відомості про надходження книги до Бібліотеки.
У зв’язку з необхідністю забезпечення доступу віддалених користувачів до рукописних фондів, зокрема їх наукових описань, передбачається продовження їх розміщення в БД «Кодекс : Рукописні книги» у системі ІРБІС64, яка поєднує облікові та науково-пошукові функції та на базі якої створено бібліотечно-інформаційні сервіси НБУВ [7]. Апробація ефективного пристосування вимог описової статті для рукописних книг до системі ІРБІС64, проведена на значному масиві кодикологічних описань рукописів XII–XVI ст., дозволяє приєднати до неї кодикологічні описи рукописних книг XVII ст. за наведеною вище структурою.
Структура кодикологічного опису рукописів відображає всі етапи кодикологічного дослідження, від ідентифікації і датування рукопису до простеження його історичної долі, та утворює основу для подальшого використання як у друкованих, так і в електронних каталогах слов'янської рукописної книги ХVІІ ст.

Список використаних джерел та літератури

1. Іванова О. А. Слов’янська кирилична рукописна книга XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського : наук. кат. : палеогр. альбом / О. А. Іванова, О. М. Гальченко, Л. А. Гнатенко; редкол. : Л. А. Дубровіна (голова) та ін. — К., 2010. — 791 с. : іл.;
2. Гнатенко Л.. Слов’янська кирилична рукописна книга ХІІ ХІІІ ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Кодиколого-орфографічне дослідження. Каталог. Палеографічний альбом, К., 2012. – 180 с., іл.
3. Гнатенко Л. А. Слов’янська кирилична рукописна книга ХV ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Каталог [Текст] / Людмила Анатоліївна Гнатенко. – К. : НБУВ, 2003. – 193 с., 158 іл.
4. Гнатенко Л. А. Слов’янська кирилична рукописна книга ХІV ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Каталог. Кодиколого-орфографічне дослідження. Палеографічний альбом [Текст] / Людмила Анатоліївна Гнатенко. – К.: НБУВ, 2007. – 265 с., 59 іл.
5. Іванова О.А. База даних “Кодекс” рукописної книги ХVІ ст. // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – 2001.– Вип. 6. – С. 289–294.
6. Дубровина Л.А., Иванова О. А. Научное описание рукописных книг в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского и создание базы данных «Кодекс» / Л.А. Дубровина, О.А. Иванова // Архівознавство, археографія, джерелознавство. – 2002. – Вип. 5. – С. 45–55.
7. К. В. Лобузіна. Формування електронних інформаційних ресурсів рукописної та архівної спадщини