Нелітургійні кириличні видання Супрасльського Благовіщенського монастиря, представлені у відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ (до 325-ї річниці заснування Супрасльської друкарні)

ЗаявникЗаболотна Наталія Валентинівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку" (до Дня слов'янської писемності і культури)
Західне вказано
Назва доповідіНелітургійні кириличні видання Супрасльського Благовіщенського монастиря, представлені у відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ (до 325-ї річниці заснування Супрасльської друкарні)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Супрасльський Благовіщенський монастир – відома православна святиня на території сучасної Польщі, заснована 1498 р., у 1631 – 1839 перебувала в унії. На початку 1690-х рр. при монастирі була створена друкарня. Цього року відзначається символічна 325-а річниця від заснування Супрасльської друкарні, це є нагодою актуалізувати інформацію про супрасльські видання, зокрема ті, що зберігаються у фонді відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ.
Згідно з даними бібліографії, за період від свого заснування до кінця ХVІІІ ст. друкарня випустила 99 видань кириличним шрифтом [1], загалом за весь період діяльності від заснування до початку ХІХ ст. Супрасльська друкарня випустила понад 600 видань, з яких п’яту частину становили кириличні друки, а решту – латиношрифтні польсько- та (значно меншою мірою) латиномовні видання [2, с. 28].
У відділі стародруків представлено понад 20 супрасльських кириличних видань, репрезентованих близько 100 примірниками. Майже всі вони відображені в друкованих каталогах [3; 4].
Заснування й активність Супрасльської друкарні припадає на період унії. З 80-х рр. ХVІІІ ст. друкарня також випускала книги на замовлення старообрядницьких громад. Користуючись цією обставиною, старообрядницькі друкарні, боячись переслідувань, інколи зазначали як одне фальшивих місць видання своїх книг Супрасль. Отже, виявлення таких псевдосупрасльських видань є важливою сферою досліджень кириличних друків.
Переважна більшість кириличних видань в усьому світі присвячені духовній тематиці, і спадщина Супрасльської друкарні є ще одним свідченням цього. Найбільшою кількістю видань у відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ представлена саме літургійна література. Це кілька видань Служебника (представлені багатьма примірниками), Служебник святительський, Требник (у кількох примірниках), Октоїх (у кількох примірниках), Гебдомадар – книга, що містить пасхальні тексти з Октоїха, Полустав, Мінея святкова й загальна, різноманітні видання окремих служб, що є греко-католицькими богослужбовими книгами. Також у відділі наявні два богослужбові видання для старообрядців – Мінея загальна й Часовник (за браком місця детальна інформація про згадані тут видання не наводиться).
Нелітургійна література умовно поділяється на духовну і світську.
Духовна нелітургійна література для греко-католиків представлена виданнями «Собрание припадков краткое и духовним особом потребное...» – для священиків та «Общие и естественные поученія христианскаго благочестія» – катехізис для навчання школярам, обидва – в кількох примірниках. Остання книжка надрукована паралельно церковнослов’янською та польською мовами.
Кількість жанрів, якими представлена у відділі духовна нелітургійна література для старообрядців, дещо ширша. Це апокрифічна – одне видання поширеного в старообрядницькому середовищі апокрифу «Страсти Христовы» – та житійно-повістева література; останній жанр представляє «История о отцах и страдальцах соловецких».
Завдяки повчанням – тлумаченням євангельських текстів Євангелія учительні можна розглядати які такі, що можуть бути включені як до богослужбової, так і до літератури для особистого читання. Відділ стародруків та рідкісних видань має два різні супрасльські видання Євангелія учительного (кожне – в одному примірнику), обидва випущені для старообрядців.
Світські кириличні книги друкарні Супрасльського Благовіщенського монастиря у фондах відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ представлені двома виданнями. Це, передусім, один словник – церковнослов’янсько-польський «Лексикон сиріч Словесник славенскій», наявний у кількох примірниках, більшість із яких об’єднані у видавничі конволюти з «Собранієм припадков...»; очевидно, таке поєднання переслідувало суто практичну мету. Друга світська навчальна книга Супрасльської друкарні – це старообрядницька Азбука. Ця невелика за обсягом книжечка, окрім звичайного змісту азбук, містить важливе джерело з історії вивчення слов’янських мов – сказання чорноризця Храбра «Про письмена», написане в кінці Х – на початку ХІ ст. Автор цього твору оповідає історію створення слов’янської абетки св. Кирилом та обстоює право слов’ян на власну писемність, полемізуючи з прихильниками тримовної єресі. Включення «Сказання про письмена» до Азбуки стало важливим внеском друкарні Супрасльського Благовіщенського монастиря в поширення інформації про історію слов’янського письменства серед учнів з найширших верств.
Порівнюючи наведені дані, можна стверджувати, що, хоча старообрядницькі супрасльські стародруки з фондів відділу охоплюють ширше тематичне коло, беззаперечна першість за кількістю видань і примірників належить греко-католицьким виданням цієї друкарні. Ця ситуація відображає фактичне співвідношення видань Супрасльської друкарні.
Отже, видання друкарні Супрасльського Благовіщенського монастиря є важливою частиною культурної спадщини, створеної на етнічних землях за межами сучасної України. Супрасльські книги несли світло духовності з обителі, де були створені, вони були використовувані як греко-католиками, так і православними.
Хоча примірники з фондів відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ часто демонструють не дуже високу якість оригіналів, художнє оздоблення супрасльських кириличних друків – мистецьке виконання заставок, кінцівок, ініціалів, інших елементів художнього оформлення є цікавим і безумовно вартим уваги. Так само важливим є виявлення і введення в науковий обіг маргінальних записів та провенієнцій на цих книжках. Детальне дослідження супрасльських кириличних стародруків триватиме й надалі.
Список використаної літератури
[1]. Кніга Беларусі 1517-1917 : зводны каталог = Книга Белоруссии 1517-1917 : сводный каталог / Г. Я. Галенчанка и др. – Минск, 1986. – 612 с.
[2]. Супрасльский церковнославяно-польский словарь 1722 г. : [вспом. информ.-библиогр. материалы] / сост. Ю. А. Лабынцев, Л. Л. Щавинская. – Минск, 1995. – 107 с.
[3]. Славянские книги кирилловской печати XV–XVIII вв. : описание книг, хранящихся в Гос. публ. б-ке УССР / сост. С. О. Петров, Я. Д. Бирюк, Т. П. Золотарь; отв. ред. П. Н. Попов. – К. : Изд-во АН УССР, 1958. – 264 с.
[4]. Кириличні стародруки 15 – 17 ст. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського : Каталог / уклад. Н. П. Бондар, Р. Є. Кисельов, за уч. Т. М. Росовецької; заг. ред. Г. І. Ковальчук. – Київ, 2008. – 232 с.