Персоналізація знань в сучасному електронному каталозі: авторитетні записи на особу

Тези доповіді

Сьогодення відрізняється стрімкими трансформаціями як функцій бібліотеки в цілому, так її внутрішніх складових: традиційних процесів і інноваційних напрямів діяльності. Все це є віддзеркаленням глибинних і всеосяжних процесів, що відбуваються в соціумі. Бібліотеки традиційно є суспільним інститутом, основною функцією якого є збереження пам'яті людського співтовариства і реалізація передачі знань.
Бібліотека змінюється, змінюється її читач, традиційні бібліотечні процеси не відходячі від сутності традиційних функцій, набувають нових форм, розширюються, робляться більш динамічними і модерними. Змінюються і професійні вимоги до бібліотекарів, особливо до каталогізаторів (в широкому сенсі: каталогізаторів і систематизаторів) – фахівців, які підтримують функціонування серця бібліотеки – каталогу .
Каталогізація робиться тим інструментом, який дозволить перейти від відображення документа, наявного у фондах бібліотеки, до створення багатоаспектного полотна знань; вона стала називатися машиночитаною (комп’ютерною), та є головним інструментарієм функціонування електронного каталогу.
Машиночитана каталогізація має можливість повноцінно функціонувати опираючись на «трьох китів»: сучасні бібліографічні стандарти та правила каталогізації, міжнародні або національні формати (бібліографічний, авторитетний і класифікаційний) та багатофункціональну інформаційно-пошукову систему (ІПС), яка, в ідеалі, має вхідний формат, відповідно до формату бібліографічного запису (формат вводу), вихідний формат, що відображає каталогізаційні правила (формат виводу), і, найголовніше, реалізує можливість багатоаспектного пошуку відповідно створеним пошуковим словникам, структурованим автоматизованим рубрикаторам, авторитетним файлам. Так історично склалося, що в Україні віртуально існують вищеназвані формати як українські версії UNIMARC-аналогів, вони представлені у вигляді пілотних проектів, державний інтерес до цих проектів відсутній, «оживуть» вони, коли бібліотечна громадськість «дозріє» для створення зведених каталогів, які будуть відображати унікальність фондів кожної бібліотеки і прискорять сумарний процес каталогізації «енної» кількості екземплярів того самого видання, яке описується багаторазово різними бібліотеками в різних варіантах, в різних форматах, на різних програмах.
Поняття формату виходить тут на перше місце, оскільки сучасна солідна бібліотечна програма повинна мати можливість експорту в будь-який міжнародний формат, який буде прийнятий в якості об’єднуючого, корпоративного. Для сучасного електронного каталогу крупної бібліотеки окрім наявності масиву бібліографічних записів, необхідна система авторитетних даних, що являють собою складну гіпертекстову пошукову модель. Це так само необхідно, просто і зрозуміло, як традиційний довідковий, посилально-відсиланий, пошуковий сервіс в картковому каталозі, без якого унеможливився би взагалі механізм пошуку. На великий жаль, ні міжнародні рекомендації, ні досвід більшості розвинутих країн не зробили розуміння необхідності створення АФ аксіомою для сучасного функціонування електронних каталогів в Україні. Втім, бібліотеки часто робляться заручниками ІПС, в яких модуль створення і підтримки авторитетних файлів відсутній або розроблений слабкіше, ніж інші модулі по забезпеченню бібліотечної технології.
Стосовно бібліографічних стандартів і правил не можна не відзначити, що бібліотечна сфера живе, нові часи диктують нові правила. 21 століття ознаменувалось новими основоположними бібліографічними стандартами (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис, ДСТУ ГОСТ 7.80:2007. Бібліографічний запис. Заголовок). Основним супровідним документом, своєрідним «тлумачником» особливих випадків, нюансів і особливостей складання бібліографічного опису до останнього часу слугувала так звана «червона книга»: «Правила складання бібліографічного опису» в 6-ти томах (1-а ч. 1986 р. видання), що сприймалися каталогізаторами і бібліографами як своєрідна Біблія. Вищеназвані нові стандарти супроводжуються Російськими правилами каталогізаціі (РПК) (Російські правила каталогізації. Ч. 1. Основні положення і правила [електронний ресурс] /Нац. Інформ.-бібл. центр «ЛІБНЕТ» ; техн. підтримка комп. «ДІТ-М». – [М.], 2004.– 242 c. – Режим доступу: http://www.nilc.ru/, вільний).
Головними особливостями нових каталогізаційних правил стала переорієнтація на машиночитаний запис, який здатний новими засобами реалізувати завдання максимально повного відображення інтелектуальних характеристик твору через певний форматований набір бібліографічних даних і програмне забезпечення, незалежно від виду документа і носія інформації. Саме це підтверджує триєдину сутність сучасної каталогізації.
Не можна не зазначити зміну акцентів «обов’язковості» бібліографічних елементів в нових правилах каталогізації, а саме: ЗАГОЛОВОК бібліографічного запису, виведений за межі бібліографічного опису (про що свідчить розділення стандартів на правила формування опису і окремо заголовка) та втратив свої попередні функції впорядкування бібліографічного масиву, але зберіг функцію найважливішої формалізованої точки доступу серед безлічі інших.
Основний, додатковий заголовки в умовах машиночитаної каталогізації зрівнялися з точки зору пошукової функції точки доступу на особу, що має відношення до документа: автора з первинною, так і авторів із вторинною інтелектуальною відповідальністю (редактора, укладача, художника, автора вступної статті тощо), а також особу, що є об'єктом змістовної частини документа (бібліографічне формулювання – персоналія).
Сучасний електронний каталог, який повинен давати ширшу інформацію, ніж наявність конкретного видання в конкретній бібліотеці, створює за особливих умов можливість для користувача отримати додаткові знання по різним пошуковим запитам, передусім це стосується особи, яка має різне інтелектуальне відношення до твору. Так, наприклад, в документах стародрукованих, рукописних, архівних тощо важливим є ідентифікація авторів маргіналій, присвячень, автографів, підписів і ін. В даному випадку мова йде вже про персоналізацію знань не тільки сучасних видань. Механізмом для реалізації цього дуже цікавого, змістовного та необхідного процесу є створення авторитетних файлу на особу, як різновиду авторитетної роботи в цілому.
Деякі бібліотеки України і досить успішно приступили до авторитетної роботи, зміст авторитетних файлів різниться: від найменувань організацій та імен осіб, що мають відношення до об’єкту каталогіізації, до осіб-співробітників, ,тощо.
В НБУВ в рамках Відділу наукової обробки документів розпочала роботу Група формування національних баз даних авторитетних записів. Назва пояснюється амбітністю завдань, які ставить перед собою одна з найбільших національних бібліотек України. Робота ведеться у двох напрямах: створення АЗ на колективного автора та індивідуального. Інструментарієм слугує САБ «ІРБІС-64». В якості моделі для створення авторитетного файлу (АФ) на ім’я особи було прийнято рішення започаткувати експериментальне наповнення БД ATHRA: автори особливих категорій (видатні історичні постаті, діячі, духовні та релігійні особи).
Не можна не відзначити, що інформація про цю категорію авторів найбільш розширена, різноманітна і багатокомпонентна. Наявність, як правило, двох форм імені (духовної та світської), широкий набір варіантних заголовків, по кожному з яких читач може проводити пошук, багата і необхідна для ідентифікації персони довідкова база, що збирається в різних джерелах, – все це є підтвердженням актуальності рішення цієї задачі.
Враховуючи важливість авторитетної роботи стосовно авторів «особливих категорій» та ставлячи за мету уніфікацію цих даних і приведення їх до рівня міжнародних правил каталогізації та форматів представлення авторитетних відомостей, розроблено пілотний проект документу з можливістю уточнення та доопрацювання «Файл авторитетних записів імен осіб-«авторів особливих категорій»: технічне завдання (ТЗ)». Представлено достатньо повний перелік полів/ підполів на базі Міжнародного комунікативного формату UNIMARC для авторитетних/нормативних записів (Тип запису: х (авторитетний запис). Створення записів по типу - y (посилальний запис) та z (довідковий) потребує окремого технологічного рішення). Заявлена необхідність приведення внутрішнього формату САБ «ІРБІС-64» БД ATHRA – індивідуальний автор до відповідності UNIMARC полів для можливості подальшого обміну авторитетними даними в умовах кооперації з іншими бібліотеками та представлення на міжнародному рівні.
Були надані конкретні зауваження для представлення духовних і історичних осіб з прикладами та ілюстраціями екранного вигляду набору даних. В загальних вимогах було зазначена головна: розширити, вдосконалити функції АФ в САБ «ІРБІС-64», зробивши інформацію доступною не тільки для бібліотекарів, але і для читачів у web-середовищі.
Відпрацьовуються універсальні підходи до вибору мови формулювання заголовків в авторитетному файлі.
Було проведено аналіз новітніх тенденцій в каталогізаційній сфері та практики створення авторитетних записів (АЗ) в бібліотеках світу різного статусу: від вузівських до національних. Цей досвід вмотивує необхідність змін та розширення можливостей авторитетної БД в САБ «ІРБІС-64» для покращення інформаційного обслуговування користувачів НБУВ і приведення електронного каталогу НБУВ до рівня, відповідного каталогу національної установи.
Продовжено створення АЗ та їх практичне використання в щоденному каталогізаційному процесі, а саме: формулювання заголовків і точок доступу на персоналії шляхом копіювання із АЗ, що підвищує якісний рівень бібліографічного запису та прискорює процес каталогізування. (Станом на травень 2014 року створено близько 600 АЗ на особу з урахуванням необхідності їх постійного доповнення та редагування).
В режимі редагування алфавітних каталогів проводилась вибіркова заміна каталожних карток центральних алфавітних карткових каталогів з неточними або неповними формулюваннями заголовків, їх зв’язків з метою вдосконалення посилально-довідкового апарату у відповідності до створених АЗ, що реалізувало на практиці інформаційну та технологічну інтеграцію традиційного карткового та електронного каталогів.
Продовжено експериментальне наповнення АЗ інформацією про історичні сімейства, роди, династії. Цей процес потребує в подальшому розширення спектру полів/підполів БД ATHRA. Розширилась зона впровадження авторитетної роботи (стосовно імен осіб) на інформаційні масиви зарубіжних книжкових видань, вітчизняних і зарубіжних журналів і продовжуваних видань.
Висновки.
В контексті авторитетної роботи варто зазначити необхідність обов’язкового урахування створення в перспективі національних авторитетних файлів (НАФ). Створення окремою бібліотекою свого АФ не є вдалим виходом через значні трудові й матеріальні витрати. До того ж АФ повинен слугувати зближенню та уніфікації представлення точок доступу в записах, а наявність безлічі АФ суперечить цьому принципу і робить "самостійний" АФ окремої бібліотеки авторитетним тільки для неї самої і не сприяє розвитку кооперації в області обробки документів і обміну записами.