Специфіка відбору інтернет-інформації в умовах поширення сучасних інтернет-технологій

Тези доповіді

На сьогодні в Інтернет-середовищі сконцентрована величезна кількість інформації і цей об’єм стрімко зростає. За даними компанії IBM, 90 % усіх інформаційних даних були створені за останні кілька років.
Зростають і обсяги споживання інформації. Як стверджують фахівці, сучасна людина за місяць отримує та обробляє стільки ж інформації, скільки людина XVII віку – за все своє життя. Щомісяця в мережі Facebook викладається у відкритому доступі 30 млрд нових джерел інформації, в середньому кожну хвилину через Інтернет відправляється 200 млн електронних листів (хоча більшість з них це спам), а такий пошуковий гігант, як Google за цей же час обробляє більш ніж 3,6 млн пошукових запитів по усьому світу.
Дослідники вважають, що до 2015 р. жителі нашої планети генеруватимуть контент, що за об'ємом перевищує національну бібліотеку Конгресу США в 92,5 млн разів. А за прогнозами компанії International Data Corporation (IDC), що спеціалізується в галузі інформаційних технологій, кількість даних на планеті, як мінімум, подвоюватиметься кожні два роки аж до 2020 року і лише 35 % з усього масиву інформації представлятиме цінність.
Постійний розвиток інтернет-технологій, створення різноманітних інформаційних сервісів і ресурсів формує в суспільстві думку про корисність Інтернету, авторитетність, достовірність знайденої інформації, а для багатьох це єдиний або одне з найважливіших джерел надходження та обміну інформацією.
За офіційними даними, які навів голова Комітету Верховної Ради з питань інформатизації і інформаційних технологій В. Омельченко, станом на 1 квітня 2014 року в Україні налічується 6,1 млн абонентів мережі Інтернет, а у 2013 році цей показник був на рівні 5,9 млн, і цей процес буде продовжуватися та розширюватися.
Але останнім часом, з урахуванням накопичених знань щодо застосування інформаційних технологій для розповсюдження неправдивої інформації, яка використовується в маніпулятивних діях, постає питання довстовірності інтернет-інформації та розробки методик відокремлення правдивої частини від дезінформації, розпізнавання «фейкових» новин, які оперативно проходять через сторінки інтернет-видань.
На сьогодні низка українських Інтернет-ЗМІ з метою уникнення поширювання недостовірної інформації все ширше запроваджують відповідні програми та здійснюють аналіз цих питань для подальшого застереження суспільства від необ’єктивних джерел.
Так, Асоціація незалежних регіональних видавців України для правдивого інформування людей про ситуацію в Україні надає перелік регіональних ЗМІ, за якими слід перевіряти повідомлення щодо ситуації в Криму, на сході та півдні України (http://www.ogo.ua/articles/view/2014-03-13/48911.html).
Редакція AIN.UA просить читачів повідомляти, якщо якийсь ресурс був відмічений в тиражуванні неправдивої інформації, а також залишати в коментарях посилання на заслуговуючи довіри регіональні джерела.
Інститут масової інформації щомісячно проводить «Моніторинг журналістських стандартів» матеріалів суспільно-важливої тематики по шести загальнонаціональних друкованих виданнях («Комсомольская правда в Украине», «Факты», «Корреспондент», «Газета по-українськи», «Сегодня» і «Український тиждень» ) та чотирьох інтернет-виданнях (Ліга, Обозреватель, УНІАН і LB.ua), аналізуючи дотримання основних журналістських стандартів: збалансованості (висвітлення основних точок зору); оперативності подачі інформації; достовірності; відокремлення фактів від коментарів; точності інформації; повноти представлення фактів.
У березні серед друкованих видань найвищий результат 5,17 балів з 6 максимальних отримав журнал «Український тиждень», серед інтернет- виданнь сайт «Ліга» - 5,19 бала, на другому місці з 5,05 балами - «LB.ua», потім УНІАН та «Обозреватель» по 4,62 бали.
2 березня 2014 року було створено сайт Stopfake.org, мета якого є перевірка і спростування спотвореної інформації і пропаганди про те, що відбувається в Україні. Ініціаторами його створення стали випускники і студенти Могилянської школи журналістики і програми для журналістів і редакторів Digital Future of Journalism. В проекті задіяні журналісти, маркетологи, програмісти, перекладачі волонтери, які допомагають перевіряти, редагувати, переводити і поширювати інформацію, як в соціальних мережах так і в ЗМІ.
Слід зазначити, що відсутність, недостовірність, обмеженість об’єктивної інформації перешкоджає успішному функціонуванню та цивілізаційного поступу сучасного суспільства, тому, як в роботі мас-медіа абсолютним пріоритетом повинно бути точність і достовірність подачі інформації, так і в роботі інформаційно-аналітичних служб високий професіоналізм та фахові навички в опрацюванні джерел інформації для подальшої підготовки інформаційно-аналітичних випусків, бюлетенів з подальшим розповсюдженням матеріалів для різних категорій користувачів.