Основні принципи створення наукового каталогу «Архів Б.С. Бутника-Сіверського в фондах ІР НБУВ»

Тези доповіді

Науковий каталог «Архів Б.С. Бутника-Сіверського в фондах ІР НБУВ», присвячений розкриттю архівної спадщини відомого мистецтвознавця, історика, етнографа та дослідника у галузі історії українського образотворчого мистецтва, народного декоративного мистецтва, плаката, шевченкознавства, художньої критики та дитячої творчості. В Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського зберігається особовий архівний фонд Б.С. Бутника-Сіверського (1901–1983) (№ 287), який є цінним джерелом для вивчення його ідейних поглядів, життєвого шляху та наукової діяльності.
Основне завдання будь-якого наукового каталогу, джерелознавчою базою якого є архівні комплекси вітчизняних діячів науки та культури, полягає в дослідженні та поширенні результатів їх наукових доробків у формуванні національного інформаційного простору. З розвитком процессу відродження українського мистецтва в соціальному та культурному плані в Україні, завдяки введенню до наукового обігу документів про життя та діяльність Б.С. Бутника-Сіверського через призму його наукової лабораторії відбувається висвітлення науково-естетичної картини життя суспільства.
Організація особового архівного фонду вченого здійснювалася декількома етапами. 25 серпня 1976 р. до відділу рукопису Центральної наукової бібліотеки АН УРСР надійшла перша частина архіву, яку передав особисто фондоутворювач, що складалася з 80 канцелярських папок. Серед цих документів – наукові праці вченого мистецького характеру та службове листування. Друге надходження архіву відбулося 12 травня 1985 р. через сина мистецтвознавця – Олександра Борисовича Бутника-Сіверського. Це були чернетки, виписки з різних джерел про особливості образотворчого мистецтва, фотоматеріали. Таким чином був остаточно сформований особовий архів Б.С. Бутника-Сіверського, який містить практично всі види документів, що відображають його життєвий шлях, наукові здобутки та загалом його оточення.
Принципи створення наукових каталогів і відповідні класифікаційні розділи визначає класифікаційна схема, яка має стати основою каталогу і розкривати принципи його побудови, відображати склад документів фонду.
Класифікаційна схема наукового каталогу «Архів Б.С. Бутника-Сіверського в фондах ІР НБУВ» складається з 11 розділів.
Зокрема, розділ «Біографічні матеріали» представлений автобіографічними нотатками та спогадами 60-х рр. ХХ ст. та щоденниковими записами про наукові плани Б.С. Бутника-Сіверського на 1954–1955 рр., 1967–1968 рр., 1970 р.
Значний комплекс документів складають спеціальні праці з історії українського плакату ХХ ст. – революційні плакати громадянської війни (1918–1921 рр.), політичний плакат, кіноплакат (1965–1968 рр.) та з історії українського образотворчого мистецтва. Це – монографії, нариси, нотатки, розділи праць, передмови і вступні частини, статті, начерки, покажчики, доповіді та тези, виступи і обговорення, проекти і проспекти, списки ілюстрацій і репродукцій, рецензії та зауваження на праці інших осіб, коментарі і публікація документів, відбитки. Певне місце серед джерельних матеріалів належить завіреним копіям архівних документів та газетним вирізкам стосовно історії українського мистецтва першої половини ХІХ ст.
Широко представлені матеріали службової і громадської діяльності. Довоєнний період загалом пов'язаний з діяльністю Б.С. Бутника-Сіверського у Кабінеті з дослідження дитячої графічної творчості при ВУАН (1922–1930 рр.). Період 1944–1970 рр. – з роботою в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (ІМФЕ). Серед документів: доповідні записки про стан роботи відділу рукописних фондів ІМФЕ (1947), матеріали діяльності відділу образотворчого мистецтва ІМФЕ, зокрема планово-звітна документація –службові записки, рапорти, заяви, протоколи, витяги, накази, розпорядження; програми, структури, тематичні плани видань; плани розділів до праць, навчальних курсів; методичні рекомендації та пропозиції; авторські договори з редакціями і видавництвами; списки наукових праць; індивідуальні наукові плани, звіти; матеріали про участь у республіканських комісіях, з’їздах і міжнародних симпозіумах.
Епістолярна спадщина Б.С. Бутника-Сіверського найповніше відзеркалює всі напрями його наукової діяльності. Особлива тема в кореспонденції – це листування з редакціями видавництв щодо написання, редагування та рецензування статей. Зокрема, листування з редакціями «Советской Энциклопедией» (1954–1974 рр.), «Наукової думки» (1958, 1970), «Української Радянської Енциклопедії» (1958, 1976), «Советского художника» (1960–1975 рр.), які більше спеціалізувалися на виданні енциклопедичної, довідкової та словникової літератури. У листах містяться відомості про активну участь вченого у виданнях: «Художники Радянської України» (1950), «Тарас Шевченко. Мистецька спадщина» в 4-х тт. (1961–1964 рр), «Історія українського мистецтва» в 6-ти тт. (1968) та ін. Серед відомих адресатів М.П. Бажан, В.І. Свенцицька, С.Й. Сидорович, Л.М. Суха, О.Л. Кульчицька, А.К. Лєбєдєв та ін.
Важливе значення для ознайомлення з історією українського мистецтва мають фотоматеріали до праць вченого. Зокрема, малюнки Б.С. Бутника-Сіверського архітектурних споруд м. Баку та його околиць, картографічні матеріали, аркушеві образотворчі матеріали періоду окупації України 1941–1944 рр., листівки, плакати тощо, які характеризують його різножанрові мистецькі уподобання.
Отже, структура каталогу Б.С. Бутника-Сіверського репрезентує архівні джерела, які розкривають основний зміст діяльності вченого у щільному взаємозв'язку з культурно-мистецьким життям суспільства. Водночас каталог надає більше перспектив для науково-інформаційної цінності архіву для розширення джерелознавчої бази, присвяченої історії українського мистецтвознавства.