Музика у Волинському ліцеї в Кременці (1805–1831)

Тези доповіді

Шкурган Оксана Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0003-4781-3853,
докторка гуманістичних наук у галузі мистецтвознавства,
Спілка польських музикантів-aртистів,
Варшава, Польща,
е-mail: o.shkurgan@wp.pl

Івченко Лариса Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2562-3979,
кандидатка мистецтвознавства,
завідувачка відділу,
відділ музичних фондів,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: ivchenko@nbuv.gov.ua

Музика у Волинському ліцеї в Кременці (1805–1831)

Розширено відомості про музику, її викладачів та виконавців у Волинському ліцеї у Кременці (1805–1831) завдяки віднайденим новим фактографічним і музичним джерелам.
Ключові слова: Тадеуш Чацький, Джованні (Ян) Ленці, Ян Давид Голанд, Вацлав Северин Ржевуський, музична освіта в Україні і Польщі, бібліотека Волинського ліцею, колекція «Regia» НБУВ.

У 1805 р. в Кременці освітній діяч Тадеуш Чацький (1765–1813) у співпраці з політиком і державним діячем Гуго Коллонтаєм (1750–1812) заснував Волинську гімназію (з 1819 р. ліцей), яка стала найважливішою освітньою установою в регіоні, що об’єднувала видатних представників науки, підтримувалася високопоставленими церковними діячами та елітою суспільства. Чацький разом з Коллонтаєм, як досвідчені організатори, залучали найкращі педагогічні кадри –– видатних вчителів, фахівців з різних галузей, у тому числі музики. Чацький подбав про закуп для шкільної бібліотеки найцінніших колекцій, у тому числі книг останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського. Волинський ліцей у Кременці після початку польського Листопадового повстання 1830–1831 рр. був ліквідований і остаточно закритий у 1833 р. (у 1831–1833 роках заняття в школі були частково призупинені внаслідок епідемії холери). Заклад з Кременця було перенесено до Києва, де його перетворили на Київський університет Святого Володимира.
Відомості про музику і вчителів у Волинському ліцеї в Кременці вперше подав у науковій літературі Ян Проснак у часописі «Kwartalnik Muzyczny» 1948 р. (№23). В Україні питання музичної освіти досліджували Кіра Шамаєва («Музична освіта в Україні в першій половині XIX ст.» Київ, 1996) та Лідія Корній («Історія української музики, ч. 3: XIX ст.» Київ–Нью-Йорк, 2001). Польський історик Анджей Шмит у своїй праці «Gimnazjum i Liceum Wołyńskie w Krzemieńcu w systemie oświaty Wileńskiego Okręgu Naukowego w latach 1805—1833» (Olsztyn 2009) звернув увагу на навчання музики і співу у кременецькому освітньому закладі. Особливо цінними залишаються до нині студії Кіри Шамаєвої, яка на підставі виявленого нею тридцять років тому джерельного матеріалу висвітлила процес музичної освіти у Волинському ліцеї в Кременці.
У польських та українських доступних фактографічних джерелах, що стосуються історії Волинського гімназії та ліцею в Кременці, нам вдалося знайти нову інформацію про її вчителів музики та співу. Ми зібрали відомості про учнів цього закладу, які брали участь у публічних музичних виставах та різних шкільних урочистостях, а також співали під час богослужінь у костьолі.
На запрошення Тадеуша Чацького з 15 липня 1808 р. у Волинській гімназії почав працювати викладачем інструментальної музики італійський скрипаль і композитор Джованні Ленці (1764–1832). Відомо, що він був сином Андреа, походив з Пізи в Тосканії, навчався у відомого італійського скрипаля, композитора і педагога П’єтро Нардіні (1722–1793), потім протягом 5 років студіював в Неаполітанській музичній консерваторії, після чого його музична кар’єра була пов’язана з найбільшими італійськими містами. У 1802–1805 рр. Ленці працював першим скрипалем та диригентом оркестру італійської трупи при дворі російського імператора в Санкт-Петербурзі. Його музичні здібності як скрипаля, диригента та викладача музики привернули увагу спочатку польського магната, маршалка шляхти Волинської губернії і таємного радника петербурзького двору графа Йозефа Августа Ілінського (1766–1844), який у маєтку Романові мав власний оркестр і запросив Дж. Ленці на посаду першого скрипаля-віртуоза. А через три роки, як вже згадувалося, Ленці почав викладати інструментальну музику і до кінця життя його кар’єра була пов’язана з Волинським ліцеєм. Він працював там понад два десятиліття і був відомий з польським іменем Францішка Яна або, найчастіше Яна Ленці. Помер у Кременці 4 березня 1832 р. у віці 68 років.
У Волинській гімназії викладання музики як додаткового предмета було введено до шкільної програми саме з липня 1808 р. і було безпосередньо пов'язане з початком діяльності в цьому закладі скрипаля Ленці. До його завдань входило надання безкоштовних уроків музики учням у години, визначені дирекцією школи, підготовка та проведення спеціальних «гімназійних концертів» з нагоди приїзду до закладу видатних осіб або під час святкування національних і шкільних свят, вдосконалення учнів у музичній майстерності та підготовка їх до публічних виступів та участі у відкритті та закритті навчального року в гімназійній церкві.
Ленці додатково давав приватні уроки співу в Кременці, адже відомо, що він був не тільки віртуозним скрипалем, але й хорошим співаком: за свідченнями з того часу з рукопису, що зберігається в бібліотеці Ягелонській у Кракові повідомлялося, що «під час свят і урочистостей він часто виступав у хорі ліцейської церкви в оточенні групи артистів, чудово виконував соло на скрипці або заворожував чарівними звуками свого благоліпного голосу, як дуже досвідчений маестро». З того ж джерела відомо, що італійський скрипаль компанував музичні твори, що вірогідно гравірувалися, тобто були виданими, дружно колегував зі знаменитим польським скрипалем, композитором, педагогом і диригентом Каролем Ліпінським (1790–1861), якому «завжди під час чудових концертів у Кременці найчастіше акомпанував». До сьогодні збереглися автографи двох творів Джованні (Яна) Ленці, включені до колекції Album Musical, який належав найвидатнішій польській піаністці, композиторці Марії Шимановській (1789–1831), що зберігається у Польській бібліотеці в Парижі (F-Ppo 973). Йдеться про Andante для скрипки соло та Son disperato senza un quatrino для голосу з фортепіано.
Окрім Ленці у Волинській гімназії в 1809–1810 рр. маестро музики був австрійський флейтист Гжегож Байєр, народжений у 1771 р. у Відні, де і отримав музичну освіту. Далі його музична кар’єра, як і у Ленці, пов’язана із згаданим придворним оркестром графа Йозефа Августа Іллінського в Романові. На запрошення Тадеуша Чацького, Байєр прибув до Кременця на посаду вчителя інструментальної музики. З 1810 р. вокальної музики у Волинській гімназії навчав Ян Ролле, народжений у Саксонії в 1767 р., який отримав освіту в Берліні. Крім того, цей музикант навчав кременецьких гімназистів грі на клавесині та духових інструментах. Згідно з контрактом, Ролле був зобов’язаний щодня три години викладати музику учням, а також грати з ними під час богослужінь у костьолі, де зазвичай виконувалася месса Данковського. Після відходу з гімназії Ролле в 1818 р. на його місце був прийнятий Ян Ваняучек (або Йозеф Ваньончек), народжений у Чехії в 1764 р., освіту отримав у Празі. Він сприяв активізації музичного життя у Волинській гімназії та ліцею, працюючи, подібно до Ленці, до кінця існування цього закладу. Викладав спів та переважно під час богослужіння грав на органах. Викладачами музики у гімназії/ліцеї у різні роки були також інструменталісти Висоцький, Трентовській, Русановській (імена невідомі), Вінцентій Майєр (невідома спеціалізація), Покорни навчав співу, а грі на фортепіано навчали Станіслав Грабовській, брати Бендинські Шейдт та Ходоба (імена невідомо). Лукаш Балінській викладав гру на скрипці та флейті, скрипалем був Ф. Й. Добжинській.
З джерельних матеріалів відомо, що у Кременецькій школі діяв оркестр, до складу якого входили учні. Згідно з рекомендацією дирекції, найталановитіші з них безкоштовно навчалися грі на музичних інструментах, а інші, які виявляли інтерес до музики, мусили оплачувати уроки з власних коштів. Натомість навчання хоровому співу було безкоштовним для всіх бажаючих. Вчитель навчав «учнів-стипендіатів, які повинні були співати в гімназійній церкві під час студентського богослужіння», а також у шкільному хорі під час недільних мес. Учні талановитого вчителя інструментальної музики Ленці публічно грали «концерти та інші музичні твори», наприклад на закінчення навчання, влітку 1811 р. перед численними гостями. Традиційно, на початку та наприкінці навчального року в закладі проводилися так звані покази талантів з музики, співу і танців. Найчастіше саме виступи учнів вчителів Ленці, Ролле та Ваняучка прикрашали публічні заходи та різні шкільні урочистості.
На жаль, нам не вдалося розшукати такі джерела як програми навчання з різних музичних дисциплін, чи репертуар з гри на різних інструментах, чи хоча би перелік творів, що прозвучали на хоча би одному з традиційних гімназійних концертів. Але все-таки пощастило знайти у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в Києві (далі — НБУВ) деякі музичні рукописні та друковані джерела з бібліотеки Волинської гімназії/ліцею в Кременці, а також ті, що раніше походили з бібліотеки польського короля Станіслава Августа Понятовського, а зараз є складовою частиною колекції «Regia» НБУВ. Після закриття кременецької школи в 1833 р. її багаті бібліотечні колекції були перевезені до Києва і вже в 1834 р. знаходилися в фондах Бібліотеки Київського університету Святого Володимира. Майже через сто років, у 1927 р., фонди бібліотеки Волинського ліцею в Кременці були передані до Всенародної бібліотеки України в Києві, відомої сьогодні як НБУВ. Рукописи, стародруки та рідкісні книжкові видання, що належали до колекції колишньої бібліотеки Волинського ліцею в Кременці, зараз знаходяться в декількох відділах НБУВ.
1. Особливо цікавою знахідкою виявився примірник музично-теоретичної праці Яна Давида Голанда (1746–1827), що зберігається у відділі музичних фондів Інституту книгознаства НБУВ “Traktat akademicki o prawdziwej sztuce oraz dodatek o używaniu harmonii” [«Академічний трактат про справжнє мистецтво з додатком про використання гармонії»], опублікована в 1806 р. Грасом і Бартом у Вроцлаві. Цей друк мав шифр Regia X, № 791b (сучасний шифр Rozum 1967/47n-37). Пошкоджені початкові сторінки та береги аркушів свідчать про те, що музично-теоретичний підручник часто використовувався у кременецькій школі.
2. У відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ зберігається рукопис під назвою «Chansons françaises mises en Musique» [Французькі пісні, покладені на музику. Нотний зошит. Рукопис без дати], 151 с., [23] арк.; 115x185 мм. Манускрипт походить з додаткового відділу бібліотеки Волинського ліцею в Кременці: «Supplementum ad Bibliothecam», шифр Suppl. Bibl. 16. У зошиті, писаному кількома почерками, містяться світські арії для баса і сопрано французькою мовою. Як встановила Л. Деменко, це джерело надійшло до Волинського закладу під час комплектування фондів бібліотеки і ніколи не належало до Королівської бібліотеки (“Supplementum”: Додаткові відділи бібліотек польського короля Станіслава Августа Понятовського “Collectio Regia” та Волинського ліцею в Кременці : каталог. – Київ: НБУВ, 2021. – С. 280, 295).
3. Інші, знайдені нами музичні джерела, також зберігаються у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій і походять з Regia Х [Polonica] бібліотеки польського короля. Під сигнатурою Regia X, № 684 «Pieśni nabożne» Францішка Карпінського збереглося видання співанника, опублікованого в друкарні отців василіан у Супраслі в 1792 р.
4. Там само, під сигнатурами Regia X, № 599, 600, 601, 603, 604, 606, 608, 610, 611, 612, 613, 614, 615, 617, 618 зберігаються оперні лібрето, переважно у перекладі польською мовою. Наприклад, під шифром Regia X, № 615 збереглося лібрето “Włoszka w Londynie…” [«Італійка в Лондоні…»], опера в двох діях з музикою Домініка Чимарози. Як відомо, це твір, підготовлений до постановки у Варшаві у 1783 р. актором, оперним співаком, режисером, письменником, перекладачем, директором Національного театру у Варшаві Войцехом Богуславським (1727–1829). Отже, 15 лібрето, шифри яких зазначено раніше, є примірниками з фонду Волинської гімназії, що потрапили туди з королівської бібліотеки.
5. Унікальний рукописний текст «Реквієму» Ржевуського зберігся у відділі музичних фондів НБУВ (знаходиться в колекції родини Розумовських, шифр Rozum 121532). Високий рівень викладання музики та співу в кременецькій школі дав змогу її учням терміново підготувати до виконання, хорові та сольні партії вокально-інструментального твору «Реквієм» Вацлава Северина Ржевуського (1784–1831), польського магната, композитора-аматора (див. ст. Л. Івченко, О. Шкурган. «Реквієм» Вацлава Ржевуського: історія твору і атрибуція джерела // Атрибуція й експертиза книжкових пам’яток. Київ: Академперіодика, 2023. С. 299–313). «Реквієм» був вперше виконаний 15 липня 1813 р. в рамках урочистостей на честь перенесення серця недавно померлого Тадеуша Чацького до церкви Волинської гімназії в Кременці. Траурне богослужіння відбулося під музичним керівництвом Джованні (Яна) Ленці, а хорові партії виконували учні, сольні –– вже згадані Кацпер Штейн (дискант), Міхаїл Стефанський (альт), Йозафат Таборовський (тенор), Адольф Добровольський (бас), а також музиканти зі спеціально привезеного до Кременця, відомого на Волині, палацового оркестру польського магната, старости овруцького, великого королівського хорунжого Яна Казимира Стецького (помер 1820). У наступні роки твір традиційно виконувався влітку учнями кременецької школи як знак пошани засновнику Волинського ліцею.
Завдяки віднайденим новим фактографічним і нотним джерелам вдалося збагатити відомості про музику, викладачів та виконавців у Волинському ліцеї у Кременці (1805–1831).

Oksana Shkurgan,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0003-4781-3853,
PhD in Arts studies,
Association of Polish Artists Musicians,
Warsaw, Poland,
е-mail: o.shkurgan@wp.pl

Larysa Ivchenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2562-3979,
Candidate (PhD) of Art History,
Head of Music Books and Collections Department,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: ivchenko@nbuv.gov.ua

Music at the Volhynian Lyceum in Kremenets (1805–1831)

New factual and musical sources have expanded our knowledge of music, music teachers, and performers at the Volhynian Lyceum in Kremenets (1805–1831).
Keywords: Tadeusz Czacki, Giovanni (Jan) Lenzi, Jan David Holland, Wacław Seweryn Rzewuski, musical education in Ukraine and Poland, library of the Volhynian Lyceum, “Regia” collection of the Vernadski National Library of Ukraine.