Впровадження управління дослідницькими даними в наукових бібліотеках: сучасний стан в Україні

Тези доповіді

Цюра Маргарита Анатоліївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8529-4877,
аспірантка,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: marho.tsiura@gmail.com

Впровадження управління дослідницькими даними в наукових бібліотеках: сучасний стан в Україні

Розглянуто сучасний стан з управління дослідницькими даними (УДД) у вітчизняних наукових бібліотеках. Проаналізовано стан реалізації методичних рекомендацій щодо УДД у діяльності наукових бібліотек України. Окреслено перспективи подальшого розвитку УДД в Україні за умови успішного функціонування спеціалізованого центру.
Ключові слова: управління дослідницькими даними, бібліотека, відкрита наука, інформаційні сервіси, дослідницька інфраструктура.

Бібліотеки протягом тисячоліть від моменту створення виконують різні функції, які змінюються та адаптуються відповідно до потреб суспільства. Проте є декілька базових функцій, які залишаються сталими, одна з яких – збереження даних (від глиняних табличок до цифрових колекцій). На сьогодні у міжнародній та українській науковій спільноті, включно з професіоналами-бібліотекарями, активно йде обговорення та запровадження на практиці управління даними досліджень (УДД). Тематику зарубіжних бібліотекознавців щодо УДД умовно можна поділити на такі підтеми: поняття та сервіси УДД, роль бібліотек та бібліотекарів, ключові компетентності для надання послуг, а також бар’єри у впроваджені відповідних сервісів.
Варто зазначити, що в світі після 2001 року, коли розпочався рух за відкритий доступ, також посилився науковий інтерес до УДД. Проте в Україні лише з 2015 року ця проблематика почала активно розроблятися. І вже через 7 років відкрита наука вийшла на законодавчій рівень, коли було затверджено Національний план щодо відкритої науки, що вплинуло на порушення питання щодо самої проблематики та практичної реалізації УДД. Іншим урядовим документом – Ініціатива «Партнерство «Відкритий уряд» на 2023–2025 – було передбачено забезпечення відкритості та доступності результатів наукових досліджень. Прийняття в роботу цих двох документів послужило підґрунтям для створення робочої групи у 2024 році, за результатами її діяльності було створено «Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних» (https://mon.gov.ua/nauka/nauka-2/vidkrita-nauka/informatsiino-metodychni-materialy) (далі – Методичні рекомендації). Цей документ наприкінці року було розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України (МОН). У 2025 році відповідно до наказу МОН від 18 березня 2025 року № 466 розпочалася підготовка проєкту професійного стандарту – «Фахівець з управління дослідницькими даними». Для реалізації цієї мети сформувалася окрема група, до складу якої увійшли співробітники чотирьох наукових бібліотек України, зокрема найбільшої наукової установи України – Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ).
Спираючись на низку праць відомих бібліотекознавців, про що свідчить список Посилань та корисних ресурсів (подано вкінці документа), розробники Методичних рекомендацій опрацювали та систематизували напрацювання українських та іноземних науковців. Документ має рекомендаційний характер, зорієнтовує щодо збереження даних наукових проєктів та різних існуючих сервісів. Водночас у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних майже не відображено діяльність бібліотек. Хоча бібліотеки завжди виступали одними з ключових інституцій, які акумулюють такі дані. Заразом і бібліотеки, і науковці мають самостійно вибирати та адаптувати сервіси відповідно до своїх потреб. Це спричинило різні підходи до впровадження методичних рекомендацій: від оприлюднення на власному сайті як новини на рівні бібліотеки (наприклад, Наукова бібліотека Ужгородського національного університету) до практичного застосування як нормативного документа на рівні університету (наприклад, у Тернопільському національному педагогічному університеті розробили «Положення про принципи відкритої науки та управління дослідницькими даними», додавши відповідні положення).
Станом на серпень 2025 року українські наукові бібліотеки, які мають статус національних і надають довідково-інформаційні послуги науковцям, не розповсюдили Методичні рекомендації як новину на власних сайтах чи інших інформаційних ресурсах, не завантажили до репозитаріїв або колекцій і не відобразили у внутрішніх нормативних документах. Водночас у ресурсі власної генерації НБУВ ResearchUA створено окрему сторінку, присвячену УДД (http://research.nbuv.gov.ua/node/65), у категорії «Електронна дослідницька інфраструктура», однак без прикріплення самого документа чи відображення його ключових положень.
Лише окремі бібліотеки з топ-10 провідних університетів України (на основі рейтингу QS World University Rankings 2026) поширили на загал документ або інтегрували його. Науково-технічна бібліотека імені Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інcтитут імені Ігоря Сікорського» веде стабільну роботу з УДД. На сайті бібліотеки було створено окрему інформаційну сторінку, яка присвячена УДД (https://www.library.kpi.ua/open-science/about-research-data-management/), включно з розміщенням Методичних рекомендацій, а також з березня 2025 року запроваджено нову послугу – «стюард даних» (https://www.library.kpi.ua/open-science/styuard-danyh/). Тобто бібліотека демонструє стратегічний підхід до розвитку дослідницької інфраструктури.
Бібліотеки Сумського державного університету та Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) не поширили зазначений вище документ. Заразом їхні фахівці регулярно здійснюють моніторинг різних джерел інформації щодо УДД, провадять перевірку та оновлюють власні ресурси необхідною актуальною інформацією, а також беруть активну участь у різних тематичних заходах від вебінарів до конференцій, долучаючись до обговорення.
Можна говорити про низку проблем, враховуючи результати поширення науковими бібліотеками Методичних рекомендацій. Основні – слабка комунікацій між МОН та бібліотеками, недостатня обізнаність щодо управління даними досліджень, відсутність інтересу до теми, неузгоджені механізми інформаційного обміну, дефіцит фахівців для супроводу процесу. У 2025 році в Державній науково-технічній бібліотеці України (ДНТБ України) почав працювати Центр відкритої науки. Його створили в межах відповідного проєкту для розробки методології, пілотного прототипу та технічного завдання інструментарію для моніторингу управляння даними досліджень й їхньої відповідності принципам FAIR.
Водночас не виключений й оптимістичний сценарій, коли бібліотеки могли взяти Методичні рекомендації на опрацювання для подальшого включення у свої внутрішні нормативні документи або відповідні політики. Також існує висока вірогідність, що документ могли розцінити як необов’язковий для впровадження через його рекомендаційний характер.
Отже, подальший розвиток в Україні УДД та його сервісів залежить від налагодження співпраці між науковими бібліотеками на державному рівні, їх активного залучення до міжбібліотечної співпраці та підготовки фахівців, зокрема стюардів або кураторів дослідницьких даних (Research Data Steward), які надаватимуть консультації дослідникам і забезпечуватимуть моніторинг та оновлення інформації щодо УДД на сторінках сайтів. Важливою передумовою підготовки таких фахівців є ініціатива МОН із розроблення професійного стандарту «Фахівець з управління дослідницькими даними», його проєкт повинен бути завершений у вересні 2025 року. Реалізація цієї ініціативи у поєднанні з повноцінним та ефективним функціонуванням Центру відкритої науки в ДНТБ України створить умови для системного впровадження, поширення та популяризації практик УДД.

Marharyta Tsiura,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8529-4877,
PhD student,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: marho.tsiura@gmail.com

Implementation of Research Data Management in Research Libraries: Current State in Ukraine

The current state of research data management (RDM) in domestic research libraries is considered. The implementation of methodological recommendations on RDM in the activities of Ukrainian research libraries is analyzed. The prospects for further development of RDM in Ukraine are outlined, provided that the specialised centre operates successfully.
Keywords: research data management, library, open science, information services, research infrastructure