Українськомовне видання «Збірка для кухмістера з приготування як страв, так і випіків, переписана року 1757 дня 24 липня» / упоряд. Я. Думановський, С. Булатова; пер. з пол. і наук. ред. С. Булатової. Київ: Їzhak, 2024: до специфіки перекладу

Тези доповіді

Булатова Світлана Олегівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2830-7867,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітнця,
старша наукова співробітниця,
відділ кодикології та кодикографії,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: irnbuv@gmail.com

Українськомовне видання «Збірка для кухмістера з приготування як страв, так і випіків, переписана року 1757 дня 24 липня» / упоряд. Я. Думановський, С. Булатова; пер. з пол. і наук. ред. С. Булатової. Київ: Їzhak, 2024: до специфіки перекладу

Розглянуто основні проблеми при перекладі старопольської кухарської збірки XVIII ст.: охарактеризовано доцільність стилізації та архаїзації в контексті перекладу історичного джерела; акцентовано лексичні збіги української та польської мов як прояв традиційного взаємозв’язку культур.
Ключові слова: рукопис, український переклад, старопольський текст, архаїзм, рецептура, Інститут рукопису НБУВ.

Кухарська збірка XVIII ст. «Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia wypisany roku 1757 dnia 24 lipca», що зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, вперше була опублікована в Польщі в 2021 р. Минулого року побачив світ український переклад видання «Збірка для кухмістера з приготування як страв, так і випіків, переписана року 1757 дня 24 липня» (Київ, 2024).
У 1003 рецептурах Збірки відклалися зразки різних кулінарних ідей та стилів ХVI–XVII ст. Рукописна книга походить з волинського маєтку Устилуг шляхтянки Розалії Поцейової із Загоровських, і призначалася для приготування страв її кухмістром. У Збірці презентовано кухню, поширену на теренах українсько-польського пограниччя – на Волині, Люблінщині, з якими були пов’язані Загоровські та Поцеї. Давньою прикметною рисою цих земель було перехрестя різних культурних традицій, мов і релігій.
Переклад цього історико-кулінарного джерела був здійснений як спроба своєрідної стилізації. Найважливішим було передати українською мовою особливості оригіналу, зберегти його самобутність. Оскільки мова Збірки проста й невибаглива, близька до розмовного стилю епохи, то в межах перекладу довелося відмовитися від її штучного збагачування чи модернізації.
У процесі перекладу тексту виявилися спільні значення давніх слів, спільні контексти, певні вербальні збіги. До прикладу, коли в оригіналі, йдеться про те, скільки часу треба настоювати зілля, вжито архаїчний вислів «od godziny do godziny» (від години до години, тобто протягом доби). Отже нейтральний, не дослівний переклад у цьому випадку оминув би історичний контекст. Тому найвдалішим вважаємо саме такий вислів, зафіксований спорадично в староукраїнських господарських порадниках: «Від години до години», який доводить зв’язок старопольських текстів з українською культурною традицією.
Суттєву складність при перекладі рецептур становили народні назви рослин, особливо в рецептурах т. зв. водoк. Задля відтворення колориту джерела ми намагалися обрати власне таку діалектну назву рослини, яка б найбільш відповідала польській або була тотожною. Тут також помічаємо чимало збігів з українськими народними назвами. Зазвичай це був діалектний варіант загальноприйнятої назви: до прикладу ключики – польська та українська народна назва первоцвіту весняного (інші назви – миколайчики, баранчики, примула, веснянка). Проте часто в перекладі обрано як відповідник традиційну українську назву. Це, зокрема, не цендалія (чистотіл) як у польській, а целідонія (від Chelidonium majus), що фігурує у староукраїнських пам’ятках XVII–XVIII ст.
У оригіналі вжито чимало архаїзмів, особливо це стосується найдавнішої частини – «Кухмістерства», що вирізняється архаїчною мовою, подекуди незвичною навіть для ХVІІІ ст. Однак певні застарілі граматичні форми виявилися органічними й зрозумілими в українському перекладі – на кшталт «пошафранити» або «насмальцювати».
Складність перекладу полягала ще й у багатозначності окремих старопольських лексем. Так, зустрічається в тексті «Кухмістерства» давнє значення слів «чистий», «чисто» у контексті, де точно не йдеться про гігієну; це поняття трактується набагато ширше – «приготувати чисто» означає і «як належить, найкращим способом, дуже добре». Таке тлумачення збігається з українською коннотацією «чистий»/ «чисто», «дочиста»/ «начисто», які також є багатозначними.
У процесі підготовки видання задля адаптації власне для українського читача і зважаючи на давню термінологію, ми доповнили зміст Словника тлумаченням низки старопольських термінів та висловів. Також в українському виданні повністю наведені коментарі до тексту. Загалом такий підхід надав змогу відтворити цілісне уявлення про форму та зміст давнього історичного тексту.

Svitlana Bulatova,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2830-7867,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Fellow,
Senior Research Fellow,
Department of Codicology and Codicography,
Institute of Manuscript,
Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv,Ukraine
е-mail: irnbuv@gmail.com

Ukrainian-language edition «Collection for a master cook, both to the preparation of dishes and pastries, transcribed in the year 1757 on 24 July» / Edited by J. Dumanovsky, S. Bulatova, translated from the polish and edited by S. Bulatova. Kyiv: Їzhak, 2024: specifics of translation

The main problems associated with the translation of an 18th-century Old Polish cookbook are considered. The expediency of stylisation and archaicisation in the context of translating historical sources is characterised, and lexical similarities between the Ukrainian and Polish languages are highlighted.
Кеywords: manuscript, ukrainian translation, old polish text, archaism, recipe.