Премія імені Дмитра Нитченка

Тези доповіді

Дьякова Олена Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7767-0756,
кандидатка історичних наук, доцентка,
провідна наукова співробітниця,
Харківський обласний заклад
«Харківський науково-методичний центр
охорони культурної спадщини»,
Харків, Україна
е-mail: djakova.elena.hnpu@gmail.com

Премія імені Дмитра Нитченка

Статтю присвячено визначенню передісторії створення і підставам нагородження премією імені Дмитра Васильовича Нитченка, непересічної людини, відомого поета, літературознавця, захисника української мови. Заснування цієї відзнаки відіграє конкретну позитивну роль для популяризації рідної мови у світі та захисту українського слова.
Ключові слова: Україна, Австралія, Дмитро Нитченко, премія, українська мова

Сьогодні однією із актуальних державних проблем є впровадження української мови, як переважаючої для спілкування серед населення України. Українська інтелігенція, особливо творча, багато робить для поширення і популяризації українського слова у суспільстві. І це відбувається не тільки в Україні, а й далеко поза її межами, всюди, де живуть небайдужі до своєї мови й культури українці. Боротьба за поширення своєї мови – процес, що триває вже не одне десятиліття і навіть століття.
Чимало українців опинилось на різних континентах нашої планети, зокрема і в Австралії. Виїхати на чужину їх примушували економічні, соціальні, політичні та інші обставини. Натомість часто, опинившись в іншій державі, люди, об’єднані спільною мовою, спільними інтересами, намагалися зорганізовуватися і підтримувати один одного як матеріально, так і духовно.
Згуртовані загальними прагненнями, такі емігранти створювали спілки, залучаючи у своє коло якомога більше прибічників. Поміж них виділяються особистості, які не тільки об’єднували навколо себе однодумців, а й навіть після смерті їх справи тим чи іншим способом продовжують втілюватися у життя. Одним із таких засобів є запровадження премії за цілеспрямовані досягнення у науці, культурі або мистецтві. Серед таких винагород слід виділити премію імені Дмитра Нитченка, яка присуджується за пропаганду українського слова.
Метою даної публікації є висвітлення передісторії її запровадження і підстав для надання.
Про життя Дмитра Васильовича Нитченка написано чимало статей. Нагадаємо лише деякі епізоди діяльності письменника.
Дмитро Васильович Нитченко народився 21 лютого 1905 р. на Полтавщині, багато років жив у Харкові, писав художні твори, вчителював, а у 1943 р., не сприйнявши радянську владу в Україні, разом із родиною емігрував спочатку в Західну Європу, а 1949 р. – в Австралію.
Спільно із такими ж завзятими захисниками української ідентичності п. Дмитро взяв участь у фундації Об’єднання Українців в Австралії (згодом – Союз українських організацій в Австралії). Під егідою цього товариства створено і діє чимало громадських, культурницьких, просвітницьких, спортивних та інших українських організацій країни. У деяких з них Д. Нитченко входив до управлінського складу і відповідав за діяльність преси, інформаційну роботу або шкільну справу.
Маючи педагогічну освіту, Д. Нитченко опікувався відкриттям українських недільних шкіл в австралійських містах, де жило багато його співвітчизників. У цих закладах він викладав українську мову та літературу, складав навчальні плани, писав методичні рекомендації з проведення занять з цих предметів.
Редагування чужих творів стимулювало звернутися до наукової праці – дослідження наукового доробку українських письменників XVIII–XX століть. Крім того, за його редакцією побачило світ 28 книжок авторів української діаспори, декілька літературно-мистецьких альманахів, чимало статей в українських часописах Австралії, Америки, Європи.
Працюючи в Австралії у каменоломнях або на електростанції, займаючись великою громадською роботою, п. Дмитро не припиняв писати й друкувати свої твори. В еміграції ним було видано близько 30 збірників власних віршів і оповідань. Серед них деякі автобіографічного характеру, зокрема дилогія “Від Зінькова до Мельбурна” і “Під сонцем Австралії”, численні статті у часописах і альманахах. Також важливими для науковців є його роботи «Елементи теорії літератури і стилістики», «Український ортографічний словник» тощо.
У бережливому ставленні до рідної мови, до своєї української ідентичності п. Дмитро виховав доньок Олександру (відому під псевдо Олеся Богуславець), Галину (у заміжжі – Кошарську) і онука Юрія Ткача (сина Олександри). Усі вони стали україномовними письменниками Австралії.
Віддаючи шану Д. Нитченкові за життя, на Батьківщині його 1991 р. прийняли до Спілки письменників України, нагородили кількома державними преміями – імені Г. Сковороди, імені Л. Українки, Фонду Антоновичів.
1999 р. Д. Нитченко відійшов у вічність.
Цінуючи його заслуги в справі збереження української мови й культури навіть в еміграції, 2000 р. Ліга українських меценатів і родина письменника (перш за все доньки) заснували премію імені Дмитра Нитченка. Ця нагорода присуджується особистостям, що пропагують і захищають українську мову.
У 2010 р. президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій, яка вручає відзнаку, відзначав, що премію імені Дмитра Нитченка отримують ті особистості, які «віддають багато сил обороні українського друкованого слова, популяризації національної літератури, у кожного в цьому розумінні – свій авторитетний послужний список».
Ця премія є щорічною. Першим у 2000 р. її отримав поет-шістдесятник Микола Сом. На сьогодні винагороду одержало 85 осіб. У їх числі науковці: директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко, доктор філологічних наук Марина Гримич, співробітник Інституту історії України НАН України Олександр Алфьоров, доктор філологічних наук Галина Шумицька, директор Інституту енциклопедичних досліджень Микола Железняк. І навіть російська-українська війна не зупинила організаторів щодо виявлення і нагородження достойників. 2025 р. відзначено таких подвижників української справи, як: авторку навчальних підручників Валентину Коваленко, мистецтвознавицю Людмилу Лисенко, доктора педагогічних наук Василя Шуляра.
Аналізуючи список лауреатів цієї премії, можна побачити, що більшість із них становлять письменники, літературознавці. Серед нагороджених також є редактори газет і радіокомпаній, журналісти, бібліотекари, музейники, директори видавництв, книгарень, шкіл, активісти благодійних фондів. Більшість лауреатів – громадяни України; утім частина з відзначених мешкає в Канаді, Словаччині, Австралії. А така географія дипломантів свідчить, що українське слово використовується на різних континентах, а заснування премії імені Дмитра Нитченка продовжує справу цієї непересічної людини навіть після смерті щодо збереження української мови і національної ідентичності.

Olena Diakova
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7767-0756,
Candidate of Historical Sciences, docent-leading researche,r
Regional municipal institution «Kharkiv scientific
and methodological center for cultural heritage protection»,
Kharkiv, Ukraine
e-mail: djakova.elena.hnpu@gmail.com

Dmytro Nitchenko award

The article is devoted to defining the background of the creation and the grounds for awarding the prize named after Dmytro Vasylyovych Nytchenko, an extraordinary person, a famous poet, literary critic, and defender of the Ukrainian language. The establishment of this award plays a specific positive role in popularizing the native language in the world and protecting the Ukrainian word.
Keywords: Australia, Ukraine, Dmytro Nytchenko, award, Ukrainian language