Наукова співпраця Олексія Боголюбова з вченими країн Балтії за документами його архіву

Тези доповіді

Ємчук Оксана Ігорівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5096-7231,
кандидат історичних наук,
старша наукова співробітниця,
відділ археографії,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: vio@ukr.net

НАУКОВА СПІВПРАЦЯ ОЛЕКСІЯ БОГОЛЮБОВА З ВЧЕНИМИ КРАЇН БАЛТІЇ ЗА ДОКУМЕНТАМИ ЙОГО АРХІВУ

Проаналізовано документи особового архівного фонду О. Боголюбова в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського щодо його наукової співпраці з вченими країн Балтії. Зроблено висновок про багаторічне і продуктивне наукове співробітництво О.Боголюбова з колегами країн Балтії.
Ключові слова: О. Боголюбов, наукова співпраця, вчені країн Балтії, особовий фонд, Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Наукова співпраця українських учених з науковцями країн Балтії має давню історію. В останні роки це співробітництво набуло ще більшого масштабу в контексті зміцнення безпеки та сприяння євроінтеграції України. Важливим кроком до розширення співпраці стала укладена 18 квітня 2024 р. Угода про співробітництво з архівами Польщі, Литви, Латвії та Естонії в рамках проєкту «Спільна архівна спадщина», яка спрямована на виявлення спільної документальної спадщини, її популяризацію та забезпечення вільного доступу до неї. Отже, актуальним завданням є вивчення та узагальнення архівного ресурсу про участь і роль українських учених в європейському науковому житті, зокрема у країнах Балтії.
Значний масив документів про наукову співпрацю з ученими країн Балтії відклався в особовому фонді відомого українського математика та історика науки, доктора технічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Олексія Миколайовича Боголюбова (1911–2004) в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ф. № 43), що містить статті, тези доповідей, довідкові та робочі матеріали до них, чимале листування з колегами країн Балтії. О. Боголюбов протягом десятиріч досліджував історію науки, техніки і освіти країн Балтії, українсько-прибалтійські наукові та освітянські зв’язки. Він брав участь у спільних із колегами наукових заходах, міжнародних наукових форумах, що проходили в країнах Балтії. Його статті публікувалися у матеріалах конференцій, у тому числі литовською мовою. Так, О.Боголюбов виступив на ІХ Міжреспубліканській конференції з історії природознавства і техніки у листопаді 1972 р. (Вільнюс, Литва), за матеріалами якої вийшла стаття «Наука о машинах у працях вчених Балтії». У липні 1973 р. вчений представляв українську Академію наук під час роботи міжнародної Літньої школи з історії математики та механіки ХІХ–ХХ ст. в м.Тарту (Естонія), де виступив з доповіддю про проблеми фундаментального та прикладного знання в історії точних наук. Згодом у Києві вийшла його стаття «Школа з історії математики та механіки ХVIIІ–ХІХ ст. в м. Тарту». У жовтні 1979 р. О. Боголюбов виступив на ХІІ Прибалтійській конференції з історії науки і техніки, пізніше вийшла друком його доповідь «Вільнюський університет і становлення математичних знань в Україні». До останніх років життя він не припиняв досліджувати українсько-балтійські наукові та освітянські зв’язки. В особовому фонді О. Боголюбова відклався план спільної українсько-естонської монографії «Тартуський університет і Україна» (2004), де вчений готував розділ «Математика, механіка».
Серед багатьох балтійських учених, з ким О. Боголюбов мав тривалі наукові та дружні зв’язки, був Ольгерт Густавович Озолс (1914–1976) – відомий латиський учений у галузі історії механіки, автор першої монографії на латиській мові «Теорія механізмів і машин» (1974), що була відзначена Республіканською премією Латвії. Методики О. Озолса випередили дослідження багатьох європейських учених та зберігають актуальність і дотепер. Він знайшов більш прості рішення складних проблем, зокрема графічного синтезу, всупереч складним розробкам німецьких механіків Бурместера, Альта, Ліхтенхельдта.
Епістолярні джерела свідчать про тривалі дружні зв’язки вчених: вони обмінювалися творчими новинами, ділилися думками про різні наукові проблеми, а також вели обмін рідкісними науковими виданнями. О. Озолс дуже шанував О. Боголюбова як авторитетного фахівця з історії науки і техніки, в одному з листів він писав: «Набагато легше жити, коли такий спеціаліст, як Ви, визнає твою роботу доброю».
Після смерті О. Озолса О. Боголюбов доклав зусиль, щоб його монографію було поширено у всіх республіках СРСР. У зверненні до видавництва «Наука» український учений зазначив, що монографія О. Озолса, як результат успішної 30-річної науково-дослідної роботи та педагогічної діяльності автора у Латвійській сільськогосподарській академії (м. Єлгава), стала першим поглибленим дослідженням з теорії механізмів та машин і водночас доступним підручником. О.Боголюбов також опублікував розвідку «Ольгерт Густавович Озолс. Життя і наукова творчість» (1978) і підготував біографічний нарис до його праці «Основи конструювання та розрахунку механізмів» (1979).
О. Боголюбов створив наукову школу, яка об’єднала багатьох дослідників з України та поза її межами, організував і вів семінар з історії математики і математичного природознавства. Під керівництвом О. Боголюбова учасники семінару проводили наукові пошуки на основі фактологічного та архівного матеріалу різними мовами, публікували свої розвідки.
Серед багатьох учнів особливе місце посів доктор фізико-математичних наук, один із видатних литовських істориків науки і техніки Любомир Люцинович Кульвецас (1928–1995). В особовому фонді О. Боголюбова відклалося листування вчених, наукові статті, робочі замітки, зібрані матеріали тощо. Архівні документи містять відомості про підготовку Л. Кульвецасем кандидатської дисертації «Розвиток поняття ваги в класичній механіці ХVІІ–ХХ ст.» (1973) і докторської дисертації «Проблема аксіоматичного обґрунтування часу в класичній механіці» (1990). Колеги Л. Кульвецаса у Вільнюському педагогічному інституті не усвідомили масштабність, сміливість і досконалість останньої праці та спочатку відхилили захист дисертації, продемонструвавши некоректність у ході ведення наукової дискусії. О. Боголюбов рішуче підтримав свого учня та особисто взяв участь у засіданні спеціально скликаної комісії у Вільнюсі, а також звернувся листом до ректора інституту з протестом проти неетичної поведінки професора К. Пирагаса. В особовому фонді українського науковця збережено важливі документи цієї дискусії, які можуть зацікавити литовських дослідників – це відгуки, рецензії, довідки, листи, робочі замітки. Наукові досягнення Л. Кульвецаса полягають у тому, що йому вдалося довести недосконалість існуючих у світовій науці параметрів аналітичної механіки та їх взаємозв’язку, оскільки тоді ще не було логічно визначених параметрів часу, руху, швидкості та ін.
Після смерті Л. Кульвецаса його донька Доната Кульвецас видала низку статей про батька, доклала зусиль до друку його праць англійською мовою в Європі. Вона тривалий час листувалася з О. Боголюбовим. У 2001 р. в Києві побачила світ її стаття «О. М. Боголюбов та Л.Л. Кульвецас», у якій зазначалося, що Олексій Миколайович був автором цінних розвідок про Л. Кульвецаса і наголошувалося, що він суттєво змінив ставлення до історії науки в цілому.
Наукову співпрацю О. Боголюбова з прибалтійськими вченими демонструють й збережені в архіві листи таких знаних вчених, як академік, ректор Вільнюського університету Йонас Пятро Кубілюс (1921–2011), математик, академік Естонської академії наук Юло Горійович Лумісте (1929–2017), латвійський фізик, доктор фізико-математичних наук Линард Едуардович Рейзинь (1924–1991) та ін.
Підсумовуючи, зазначимо, що особовий архів О. Боголюбова містить документи, які демонструють його різноманітну і продуктивну співпрацю з вченими країн Балтії. Він не тільки досліджував їх праці, історію зв’язків балтійської наукової спільноти з наукою та освітою України, а й доклав значних зусиль до успішного розвитку балтійської науки та освіти як популяризатор досягнень учених країн Балтії та авторитетний науковий керівник їхніх досліджень.

Oksana Yemchuk,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5096-7231,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Fellow,
Department of Archeography,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: vio@ukr.net

Scientific cooperation of Alexey Bogolyubov with scientists
from the Baltic countries according to documents from his archive
The documents of the personal archive of O. Bogolyubov at the Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine were analyzed regarding his scientific cooperation with scientists from the Baltic countries. A conclusion was made about the long-term and productive scientific cooperation of O. Bogolyubov with his Baltic colleagues.
Keywords: O. Bogolyubov, scientific cooperation, scientists from the Baltic countries, personal fund, Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine.