Джерельна база дослідження бібліотечно–інформаційного обслуговування користувачів з особливими потребами як консолідований інформаційний ресурс

Тези доповіді

Тема бібліотечного обслуговування інвалідів у вітчизняному та зарубіжному бібліотекознавстві має значну історію і зародилася одночасно з виникненням бібліотек, розвивалася спеціалістами різних наукових галузей, не лише бібліотекознавства, а й педагогіки, психології, історії, інформатики, частково – медицини, а останнім часом – соціальних комунікацій. Останній аспект характеризується найбільшою інтегрованістю підходів, що дозволяють досліджувати процеси обслуговування інвалідів у бібліотеках.
У “Конвенції про права інвалідів”, прийнятій ООН в 2006 р. і ратифікованій в Україні Законом № 1767 – VI( 1767–17 ) від 16.12.2009 я поняття інвалідності, пов’язується із станом людей, які мають порушення здоров’я і комунікаційні бар’єри, які перешкоджають їх повній і ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими. Але в контексті гуманістичних норм людей з інвалідністю зазвичай називають особами з особливими потребами.
Важливим аспектом дослідження проблеми обслуговування таких людей в бібліотеках є аналіз та виявлення особливостей при формуванні спеціальних інформаційних технологій, що зменшують або загалом знімають комунікаційні бар’єри при інформаційному забезпеченні осіб з особливими потребами. У Конвенції особливо наголошується на визначенні змісту терміну “комунікація” для людей с особливими потребами, як таку, що включає використання широких комунікаційних засобів: мов, текстів, азбуки Брайля, тактильного спілкування, великого шрифту, доступних мультимедійних засобів, а також друкарських матеріалів, аудіозасобів, дикторів, підсилювальних і альтернативних методів і засобів, способів і форматів спілкування, допоміжних інформаційно–комунікаційних технологій. Отже, досягнення ефективного рівня комунікації можливе за умови застосування спеціальних інформаційних технологій.
Ці технології для осіб з особливими потребами базуються на поєднанні специфічних процедур, які реалізують функції відбору, реєстрації, накопичення, зберігання, опрацювання і передавання інформації з використанням комп’ютерно–технологічних засобів і базуються на спеціалізованому технічному, програмному, методичному і організаційному забезпеченні, що сприяє перетворенню традиційних інформаційних ресурсів на інформаційні продукти, адаптовані для використання особами з різними формами нозологій.
Ця специфіка об’єкта бібліотечного обслуговування викликає й надзвичайно різноманітну джерельну базу проблеми, необхідність залучення до дослідження значних комплексів опублікованих праць, де розкривається історія та сучасний стан проблеми, не лише тих, що безпосередньо стосується предмета дослідження, а й тих, що написані на стикі наук, дотичних проблемі, або методологічно забезпечували повноту, цілісність, системність як історіографічної так і документальної джерельної бази, науклових методів дослідження та вірогідність її результатів.
Розв’язання проблеми в соціокомунікаційному контексті вимагає необхідність нового для бібліотекознавства підходу до поняття історіографії та джерельної бази дослідження таких комплексних тем, залучення різноаспектних джерел та різновекторних наукових праць у різних галузях знань та суспільної діяльності, що допомагають розкрити тему дослідження, формування класифікованого та систематизованого інформаційного ресурсу, який дозволив усебічно розкрити тему. Створюється нова інформаційна якість джерельної бази дослідження, сформульована нами у поняття “консолідований інформаційний ресурс” проблеми обслуговування користувачів з особливими потребами.
Такий підхід викликаний значною комплексністю теми дослідження, де об’єктом дослідження є особи з різними аспектами інвалідності і тому різними комунікаційними потребами, і передбачає більш широкі підходи та залучення джерел різних наукових напрямів наук та різновекторністю соціальних комунікацій, що визначає й специфіку класифікації та систематизації інформації. Під процесом консолідації розумілося одержання з різних джерел та системну інтеграцію різнотипних інформаційних ресурсів, які складають повноцінну інформаційну базу проблемної області, що дає вагомі підстави для її аналізу, опрацювання та ефективного використання в процесах проведення комплексних наукових досліджень.
Цей ресурс представлений різними групами джерел: міжнародними та вітчизняними документами, що стосуються правового регулювання статусу інвалідів та їхніх прав, науково–дослідних праць та науково–методичних розробок, де містяться конкретні напрацювання щодо специфіки та технологій обслуговування. Інформаційно–бібліотечного обслуговування різних категорій користувачів з особливими потребами формується базуючись на виділенні відповідних форм роботи з врахуванням нозології, серед яких в першу чергу виділяються користувачі з вадами зору; проблемами зі слухом У 60–80–і роки в російському бібліотекознавстві відбулося поглиблене вивчення всього комплексу проблем бібліотечно–бібліографічного обслуговування інвалідів. Але акценти і надалі зміщалися в бік аналізу специфіки обслуговування незрячих. Очевидно активне формування розгалуженої мережі державних спеціалізованих бібліотек для сліпих на чолі з Республіканською центральною бібліотекою для сліпих (у подальшому – РЦБС) породжувало коло проблем, які виносилися на обговорення. Питання створення, розвитку і функціонування національних мереж бібліотек для сліпих знайшли відображення в статтях В. Витзански [1], Д.С. Жаркова [2], М. В. Бирючкова [3].