Комплексна каталогізація історичних бібліотек

Тези доповіді

Заєць Олена Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6423-2589,
кандидатка історичних наук,
завідувачка відділу,
відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: viknbuv@ukr.net

Комплексна каталогізація історичних бібліотек

Розглянуто, як поступово формувалися вимоги до комплексної каталогізації в Європі та в Україні, та як відображені цілісно збережені історичні бібліотеки в складі НБУВ. Враховуючи сучасні інформаційні можливості, показано, як представлені меморіальні, особові та інші колекції, які мають історико-культурну значимість, у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ.
Ключові слова: інвентарні каталоги, ретроспективна каталогізація, комплексна каталогізація.

В Україні прикладом комплексної каталогізації є найбільша історична бібліотека в складі НБУВ – бібліотека Університету св. Володимира. Формування фонду цієї бібліотеки почалося в 1834 р., разом із заснуванням університету, і здійснювалося на базі бібліотек закритих Кременецького ліцею, Віленського університету, Віленської медико-хірургічної академії. Найбільшою з них була бібліотека Кременецького ліцею, яка складалася з основного фонду та колекційного, до якого входили: бібліотека останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського «Collectio Regia», бібліотека Юзефа Олександра Яблоновського, родова бібліотека польських шляхтичів Мікошевських, бібліотека Фридерика Юзефа Мошинського та Почаївського повітового училища. На час закриття ліцею в 1833 р. фонд бібліотеки становив 34378 томів у 24379 назвах. Завідував бібліотекою ліцею Павло Йосипович Ярковський (1781–1845). Він перевіз бібліотеку до Києва, до новоствореного університету св. Володимира, і продовжив в ній працювати та впорядковувати фонди і каталоги.
Саме П. Й. Ярковський починав читання курсу бібліографії в Кременецькому ліцеї. Він мав прогресивні погляди на бібліотечну справу, зокрема вважав, що колекційні особові фонди мають бути «в складі бібліотеки, і окремо». У той же час вони мали бути відображені в систематичному каталозі та алфавітному. Після Ярковського цей принцип формування фондів в університетській бібліотеці зберігся. У 90-х роках ХІХ – початку ХХ ст. до її складу увійшли особові бібліотеки М. І. Костомарова, М. Х. Бунге, С. П. Томашевського, Д. І. Бібікова, графів Хрептовичів. Вони увійшли на правах історичних бібліотек, зберігали власну систематизацію і шифровку. У 1854–1858 рр. опубліковано укладений бібліотекаром А. Я. Красовським алфавітний каталог університетської бібліотеки в 5-ти томах, до якого увійшли описи майже 55 тисяч книжок, у тому числі з колекцій.
Іншим напрямом бібліографії початку ХІХ ст. стало створення зведених бібліографічних каталогів. Як відомо, Сопіков Василь Степанович (1765–1818) – бібліотекар Імператорської Публічної бібліотеки – видав «Опыт российской библиографии, или полный словарь сочинений и переводов, напечатанных на славянском и российском языках от начала заведения типографий до 1813 года». Кароль Естрайхер опублікував польську бібліографію в 22 томах (1872–1908 рр.).
Зведені бібліографії допомагають атрибутувати та правильно описати примірники конкретної бібліотеки. А сама така бібліотека, збережена цілісною, разом з рідним каталогом, становить історико-культурну цінність для ретроспективного розуміння сенсу подій, життя не тільки власника бібліотеки, а й епохи загалом.
Завдяки сучасним можливостям електронного представлення інформації, полегшується доступ до каталогів давніх зібрань. Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ має у своєму складі 96 ретроспективних фондів, як особових, так і навчальних закладів, монастирів та організацій. Не всі вони збережені однаково добре. Різними формами бібліографічного опрацювання, зокрема, завдяки каталогам є можливість наблизити інформацію про власників і про склад історичної бібліотеки до користувачів. Так, щодо бібліотеки Київської духовної академії в електронному вигляді є дослідження Л. М. Дениско. На сторінці відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій у розділі «Каталоги та покажчики» є 13 оцифрованих випусків каталогу Київської духовної академії, укладених ще бібліотекарем А. С. Криловським у 1890–1915 рр. у 5 томах, 13 випусках, скановані копії яких представлені на сторінці відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій у розділі «Каталоги та покажчики бібліотечних зібрань та історичних колекцій». Бібліотека зберігає розстановку згідно давніх каталогів. Співробітники відділу вводять до електронного каталогу бібліографічні описи книг з цієї бібліотеки, оскільки саме так легше здійснити пошук за автором, ключовими словами назви, відобразити написи, печатки, екслібриси на книгах.
Бібліотека польського короля Станіслава Августа Понятовського також має свій каталог у 11 томах, укладених ще бібліотекарeм короля Яном Альбертранді – «Systematyczny katalog Biblioteki Stanislawa Augusta Ponytovskiego», скановані копії якого також представлені на сторінці відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій у розділі «Каталоги та покажчики бібліотечних зібрань та історичних колекцій». Ця колекція має меморіальну цінність і для Республіки Польща, і для України. Тому почалася планомірна робота з оцифрування бібліотеки. Цифрові копії примірників представлені на порталі НБУВ в розділі «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини» в рубриці «Стародруки».
Бібліотека Києво-Печерської лаври теж має каталог у 2-х томах, які вийшли друком у друкарні Києво-Печерської лаври в 1908 і 1912 рр. Їх скановані копії представлені на сторінці відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій у розділі «Каталоги та покажчики бібліотечних зібрань та історичних колекцій». Митрополит Київський і Галицький (1918–1919) Антоній (Храповицький) не залишив каталогу своєї бібліотеки, Але на книгах є наліпки «Библиотека Харьковского архиепископа». Тому його бібліотеку співробітники відділу відновили та зробили каталог, який є на сторінці відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій у розділі «Наукові видання відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій».
Деякі історичні бібліотеки не збереглися так добре, тому що були розпорошені у загальному фонді НБУВ. Бібліотека Київського комерційного інституту зазнала багато реорганізацій і надходила в НБУВ неодночасно. Але завдяки співробітникам відділу обмінно-резервних фондів, які виявляли та періодично передавали книги з печатками цього інституту, сформувалася велика частина колишньої бібліотеки. Було проведено дослідження З. Б. Афанасьєвою «Бібліотека Київського комерційного інституту 1906–1920», електронна версія якого доступна за посиланням: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004981. Також ведеться робота з наповнення електронного каталогу.
Про деякі ретроспективні фонди важко знайти інформацію. Наявні лише книжки. По крихтах збираються згадки в документах про час їх надходження, кількість. Небагато є відомостей про перших власників. Але цікавим артефактом є самі видання, які наразі вводяться до електронного каталогу. У такій роботі співробітники обов’язково користуються для перевірки бібліографічних описів авторитетними базами даних VIAF (Virtual International Authority File), бібліографією В. С. Сопікова, Кароля Естрайхера.
Результатом планомірної роботи стало також видання Довідника «Історичні бібліотечні зібрання та колекції у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», де описано 62 історичні бібліотеки. Наразі довідник нараховує три випуски:
Вип. 1: Історичні бібліотеки навчальних установ Києва. 2020. 300 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004045 ISBN 978-966-02-9315-1
Вип. 2: Бібліотеки релігійних навчальних закладів і монастирів. 2024. 302 с. DOI: 10.15407/r_nbuv.0005040
Вип. 3: Приватні (родові та особові) бібліотеки. 2024. 292 с. DOI: 10.15407/r_nbuv.0004983
Таким чином комплексна каталогізація історичних бібліотек включає в себе представлення каталогів первинних власників, сучасних електронних каталогів, сучасних друкованих каталогів та цифрових копій книг. Ці ресурси створюють більше можливостей для історичного дослідження для віддалених користувачів. А монографії, статті про ретроспективні фонди співробітників відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій допоможуть іншим дослідникам, краєзнавцям та авторам загальноісторичних досліджень.

Olena Zaіets,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6423-2589,
Candidate of Historical Sciences,
Head of the Department,
Department of Library Historical Collections,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: viknbuv@ukr.net

Comprehensive cataloging of historical libraries

The author presents how the requirements for comprehensive cataloging were gradually formed in Europe and Ukraine, and how the intact historical libraries within the Vernadskyі National Library of Ukraine are reflected. Taking into account modern information capabilities, it is shown how memorial, personal and other collections of historical and cultural significance are comprehensively presented in the Department of Library Historical Collections of the Vernadskyі National Library of Ukraine.
Keywords: inventory catalogs, retrospective cataloging, comprehensive cataloging.