Діаспорні видання Лесі Українки: бібліографічно-джерелознавчий аспект

Тези доповіді

Дзюбич Світлана Андріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2524-6843,
наукова співробітниця,
відділ національної бібліографії,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: lana7422@ukr.net

Діаспорні видання Лесі Українки: бібліографічно-джерелознавчий аспект

У статті проаналізовано діаспорні видання творів Лесі Українки за матеріалами науково-бібліографічного видання «Леся Українка, 1884–2024» відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Висвітлено бібліографічно-джерелознавчий аспект діаспорних видань.
Ключові слова: Леся Українка, діаспорні видання, науково-бібліографічне видання.

Переосмислення сучасною наукою життя і творчості Лесі Українки в контексті суспільних і культурно-мистецьких процесів кінця XX – початку XXI ст., видання праць дослідників-лесеукраїнкознавців дало змогу по-новому поглянути на питання систематизації та вивчення джерел формування науково-бібліографічних джерел.
Зважаючи на ці чинники, відділ національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського під керівництвом д-ра філол. наук, проф. С. С. Кіраля завершив підготовку першого тому «Твори Лесі Українки» 4-томної наукової бібліографії видань творів та праць про життя і творчість видатної письменниці. У першому томі представлено інформацію про видання творів Лесі Українки, її перекладів, епістолярну, публіцистичну та фольклористичну спадщину, переклади її творів мовами світу. Бібліографічні описи супроводжуються розширеним змістом та анотацією. Довідково-пошуковий апарат видання містить покажчики: назв творів, іменний, покажчик редакторів, укладачів, перекладачів, місць видань. Особливу увагу при формуванні бази даних укладачі зосередили на описі діаспорних видань, зокрема творів Лесі Українки, які уперше представлені у нашому виданні.
До публікацій творів Лесі Українки та праць про неї за кордоном долучалися свого часу Наукове товариство імені Шевченка (Нью-Йорк, Париж, Мюнхен), Інститут дослідів Волині (Вінніпег), Організація Українок Канади (Торонто), Спілка Української молоді (Лондон) та ін. діаспорні товариства та організації.
Виданням творів Лесі Українки опікувалася низка видавництв, навколо яких консолідується українська наукова, освітня й культурна громадськість, зокрема: Видавництво Чарторийських; Видавництво шкільної ради (Нью-Йорк); «Українська накладня» і друкарня К. Г. Редера (Ляйпціг); видавництво Союзу українців у Великій Британії (Лондон); видавництво «Українська критична думка» (Мюнхен). Твори письменниці виходять у серіях: «Загальна бібліотека» у 1920–1923 рр.; «Клясики української та світової літератури», «Українська клясика», «Шкільна бібліотека», «Книгозбір для школи і дому».
Першим повним виданням творів Лесі Українки у діаспорі було видання «Твори : у 12 т.», видане у Нью-Йорку Видавничою спілкою «Тищенко & Білоус» у 1953–1954 рр. (TYSZCZENKO&BILOUS PUBLISHING CO). Як зазначено у передмові «Леся Українка. Від видавництва» це перевидання спричинене великим попитом читачів на твори Лесі Українки та з нагоди 40-річчя смерти великої української письменниці. Фактично це було перевидання творів Лесі Українки у 12-ти томах, що побачило світ у 1927 р. за редакцією проф. Б. Якубського у київському видавництві «Книгоспілка» з «деякими додатками недрукованих творів письменниці» (Українка Леся. Твори : у 12 т. Нью-Йорк, 1953. Т. 1. с. ІХ), яке нові видавці справедливо вважали «найповнішим і найкращим» на той час. На титульному аркуші у всіх томах збережено прізвище Б. Якубського, за редакції якого вийшли твори Лесі Українки у 1927–1930 рр. Новим перевиданням опікувався знаний діаспорний літературознавець П. Одарченко, про що зауважено у видавничій передмові: «Теперішнє наше виданняТворів Лесі Українки виходить під доглядом проф. П. Одарченко» (Т. 1, с. ІХ).
У першому томі видання уміщено згадану передмову «Леся Українка. Від видавництва» та ґрунтовну вступну статтю П. Одарченка. Видавці зберегли змістовні статті до окремих драматичних творів та поем Лесі Українки українських літературознавців 20–30-х рр., які не втратили своєї актуальності і до нашого часу: Б. Якубського, П. Руліна, А. Харченка, В. Петрова, П. Филиповича, М. Драй-Хмари, А. Ніковського, І. Шаровольського.
В оформленні видання на контртитулах кожного тому подано відомості англійською мовою, а на фронтиспісах уміщено світлини Лесі Українки різних років. Як ілюстративний матеріал у тому чи іншому томі відповідно до його змісту вклеєно на окремих аркушах на крейдяному папері факсиміле окремих сторінок автографів драматичних творів письменниці: «Кассандра», «У пущі», «Руфін і Прісцілла», «Одержима». В оформленні обкладинки збережено книжкову графіку першого видання, виконану художником М. Алексєєвим (1894–1934). Особливість цього видання полягає в тому, що перший та другий том, які представлять поетичний доробок Лесі Українки, має наскрізну нумерацію творів арабськими цифрами (Т. 1, №№ 1–92; Т. 2, №№ 92–181). Видавці та редактор зберегли без змін коментарі та примітки Б. Якубського, який провів значну роботу з вивчення текстів письменниці, залучивши матеріали з архіву родини Косачів. Другий том містить вступну статтю Б. Якубського «Лірика Лесі Українки на тлі еволюції форм української поезії» та «Алфавітний покажчик» творів. Перевидання творів Лесі Українки на той час було головним джерелом для діаспорних лесеукраїнкознавців й мало велике значення для популяризації творчості письменниці. Про це свідчить і той факт, що це видання оцифроване та розміщене в електронних бібліотеках: «Україніка» (Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського) та DIASPORIANA.ORG.UA: електронна бібліотека.
Рідкісними виданнями є збірки, знайдені при укладанні нашого видання, на які варто звернути увагу: «Терновий вінець» (Мюнхен, 1946) – видана Едвардом Козаком у серії «Слова на дорогу», який очолював Українську спілку образотворчих мистців у Німеччині; Поезії : (вибрані твори) (Регенсбург, 1946) видану Спілкою «Українське мистецтво» в Реґенсбурзі у серії «Українська клясика» «до 75-ліття зо дня народження поетки» з вступною статтею та під редакцією П. Одарченка, в якій є вірші «Все, все покинуть, до тебе полинуть..» та «Хотіла б я тебе мов плющ обняти…» із зазначенням «Друкується вперше»; «В дитячому крузі : збірочка для дітей зі спогадами про Лесю Українку О. Косач-Кривинюк» (Авґсбург, 1946), що була виданням часопису «Наше життя» серії «Дитяча бібліотека». Цікавою особливістю цієї збірки є її оформлення (машинописний текст, світлина з підписом «Маленька Леся»).
На особливу увагу заслуговує видання збірки «Бояриня» в 1971 р. Організацією українок Канади у Торонто, у якій уміщено заборонену драму в Радянському Союзі та літературно-критичні статті про цей твір М. Драй-Хмари І. Дзюби, Б. Марчука, М. Глобенка, К. Штуля, теж на тоді заборонених в Україні. Тут було опубліковано також і статтю письменниці «Голос однієї російської ув’язненої», написану в оригіналі французькою мовою.
Цього ж року з нагоди 100-річчя від дня народження великої поетеси Союз українців у Великій Британії (Лондон) видав унікальнузбірку «Палкі блискавиці : вибір із творів» із вступним словом та упорядкуванням проф. В. Шаяна.

У 2021 р. у всьому світі вшановували 150-ту річницю від дня народження Лесі Українки. Україна відзначала цю дату на національному та світовому рівняхс пільно з ЮНЕСКО. В рамках 40-ї сесії Генеральної конференціі ЮНЕСКО за участі 193 держав-членів ООН було ухвалено внести ювілейну дату до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО на 2020 – 2021 рр. (Голос України. 2021. № 35). У зв’язку з цією подією у всьому світі публікувалися твори Лесі Українки. У Бейруті вийшов перший том перекладів прозових творів Лесі Українки арабською мовою у перекладі Імадеддіна Раефа з передмовою І. Осташ (Бейрут, 2021); вперше азербайджанською мовою була видана драма-феєрія «Лісова пісня» (Баку, 2021). Також вийшла збірка вибраних творів Лесі Українки «Вільні іскри мого голосу» (Мілан, 2021) італійською мовою. Авторкою видання стала філологиня-україністка, літературознавиця та перекладачка Віра Дунас.

Отже, варто зауважити, що науково-бібліографічне видання творів Лесі Українки та літератури про неї в діаспорі є ґрунтовною базою для досліджень у царині лесеукраїнкознавства у контексті сучасних соціальних трансформацій.

Svitlana Dziubych,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2524-6843,
Research Fellow,
Department of national bibliography,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: lana7422@ukr.net

Diaspora editions of Lesya Ukrainka: a bibliographical and source-based aspect

The article analyzes diasporic editions of Lesya Ukrainka's works based on the materials of the scientific and bibliographic edition "Lesya Ukrainka, 1884–2024" of the National Bibliography Department of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The bibliographical and source-based aspect of the study of the editions is highlighted.
Keywords: Lesya Ukrainka, diaspora publications, scientific-bibliographic editions.