Яків Оренштайн – видавець української нотної літератури

Тези доповіді

Карась Ганна Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1440-7461,
доктор мистецтвознавства, професор,
професор кафедри методики музичного виховання та диригування, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
місто Івано-Франківськ, Україна
e-mail: hanna.karas@pnu.edu.ua

Яків Оренштайн – видавець української нотної літератури

Вперше здійснено загальний огляд української нотної літератури, виданої Яковом Оренштайном у його приватних видавництвах («Галицька накладня», «Українська накладня», музичне видавництво «Україна»), структуровано її за жанрами. Висвітлення цієї проблематики збагачує українське мистецтвознавство малодослідженими фактами.
Ключові слова: видавець Яків Оренштайн, нотна літератури, українська музика

Постановка проблеми. Видання української нотної літератури в умовах бездержавності та еміграції у першій половині ХХ століття було вельми проблематичним для корінного населення. Тому цю місію брали на себе представники інших народів, зокрема євреї. Одним з найуспішніших у цій сфері був Яків Оренштайн (1875–1942) – уродженець покутського міста Коломия в Галичині. Впродовж тривалого часу життєтворчість книговидавця в об’єктиві доктора політичних наук, професора Івана Монолатія. Згадуємо про нього у нашій монографії про музичну культуру української діаспори (2012). Однак, цілісного огляду виданої Яковом Оренштайном української музичної літератури нами не виявлено, що і зумовило мету нашої розвідки. Ще одним приводом до написання огляду є відзначення цього року 150-річчя з дня народження книговидавця.
Виклад основних матеріалів дослідження. Яків Оренштайн, здобувши освіту у Львівському та Віденському університетах, як представник династії відомих друкарів і книготорговців, розпочинає свою приватну справу на початку ХХ століття. У 1903–1915 роках він засновує і є власником «Галицької накладні» в Коломиї. Як успішний менеджер і бізнесмен, Я. Оренштайн мав чітко продуману програму, яка була спрямована на поширення українських книжок в середовищі української громадськості. Володіючи багатьма мовами, у т. ч. українською, знаючи традиції, звичаї, психологію і потреби українського населення, він зосереджується на ідеї «українського проєкту», котрий успішно зреалізував, хоч зазнавав невдач і матеріальних втрат, особливо під час Першої світової війни. Основою цього проєкту була художня літератури, листівки. Шукаючи реалізації власного бізнесу, фактично зруйнованого війною, Я. Оренштайн розпочинає так званий «видавничий туризм» або «мандрівне книгодрукування» (за означенням І. Монолатія), відвідуючи Відень, Берлін, Лейпциґ. У 1919 році він засновує «Українську накладню» в Берліні (проіснувала до 1937 року) з філіями у Філадельфії (США) і Катеринославі (тепер Дніпро). Про визнання Я. Оренштайна українським урядом свідчать його контакти у 1920 році із Симоном Петлюрою, міністром освіти Іваном Огієнком у справі відправки до Києва п’яти вагонів друкованої української продукції , у т. ч. нотної літератури, підтримка урядом УНР його поїздки до США та Канади в 1921 році. У Вінніпегу він налагоджує працю власної «Української книгарні», у Нью-Йорку співпрацює із українським книгарем Мироном Сурмачем. За проукраїнську позицію його переслідували польські можновладці у 1920-х роках, коли він повернувся до Коломиї, та німецькі фашисти у 1930-х. Зрештою видавець завершив свій земний шлях у Варшавському гетто в 1942 році.
Хоч видання нотної літератури не було основним у діяльності Якова Оренштайна, однак за порівняно короткий час (1917–1925 роки) ним було надруковано майже вісімдесять різних видань. Це: фортепіанні твори Василя Барвінського (2 випуски); солоспіви Якова Степового, Антона Рудницького; унікальна серія хорових та вокальних творів українських композиторів на слова Тараса Шевченка («Музика до Кобзаря» – 3 зшитки), Василя Пачовського, Богдана Лепкого, Івана Франка, Юрія Федьковича та інших авторів, упорядником якої виступив Євген Турула; хорові твори Олександра Кошиця (народні пісні, колядки та щедрівки, веснянки, релігійні канти та псальми, Співи на службі Божій Літургії – всього 9 збірників); українські народні пісні, колядки та щедрівки в обробці для хору Миколи Леонтовича, Якова Степового, Кирила Стеценка, Федора Якименка; цикли українських військових пісень та маршів для хору, голосу, фортепіано (упорядкування Є. Турули – 4 збірники); 6 збірників українських народних пісень для голосу та народних танців для фортепіано (упорядник Є. Турула); клавіри п’яти опер Миколи Лисенка («Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена», «Чорноморці), «Вечорниць» Петра Ніщинського та народної драми Михайла Старицького «Ой не ходи, Грицю» у перекладі для фортепіано А. Рудницького; «Шкільний співанник» під упорядкуванням К. Стеценка; педагогічна література для навчання гри на скрипці (8 випусків) та на фортепіано (6 випусків) Лева Портнова.
Отож, українська нотна література, котра побачила світу у приватних видавництвах Якова Орегштайна («Галицька накладня», «Українська накладня», музичне видавництво «Україна»), представлена такими жанрами: вокальним (солоспіви, обробки українських народних пісень для голосу); хоровим (хорові мініатюри, обробки українських народних пісень для різних видів хорів; духовна музика – канти, псальми, церковні піснеспіви, Служба Божа); інструментальним (п’єси для фортепіано, скрипки); оперним (клавіри опер та оперет); педагогічним (школи гри на фортепіано, скрипці, педагогічний репертуар для цих інструментів, шкільним співаником). На жаль, поки-що не вдалося встановити остаточний перелік всіх цих видань та їх тиражів, однак те, що відомо, засвідчує неоціненний внесок Якова Оренштайна в українську культуру.
Висновки. Видання єврейським книговидавцем Яковом Оренштайном української нотної літератури в умовах бездержавності та діаспори на початку ХХ століття було важливим чинником збереження національної ідентичності нашого народу, розвитку його музичної культури і утвердження її в світовому часопросторі. Свідченням вагомості цих видань є їх збереження у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, обласних бібліотеках України, архівах Українського Національного Музею в Чикаго (США), Українського Вільного Університету (Мюнхен, Німеччина), Музею української культури (Свидник, Словацька Республіка), в чому ми могли переконатися de visu.

Hanna Karas,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1440-7461,
Doctor of Arts, рrofessor, рrofessor of Department of Music Education and Conducting Methods, Vasyl Stefanyk Prеcarpathian National University,
Ivano-Frankivsk, Ukraine
e-mail: hanna.karas@pnu.edu.ua

Yakiv Orenstein – publisher of Ukrainian sheet music

For the first time, a general overview of Ukrainian sheet music published by Yakov Orenstein in his private publishing houses («Galician Publishing House», «Ukrainian Publishing House», «Ukraine» music publishing house) has been carried out, structured by genres. The coverage of this issue enriches Ukrainian art history with little-studied facts.
Keywords: publisher Yakov Orenstein, sheet music, Ukrainian music.