Види мережних документів

Тези доповіді

Сучасний етап розвитку науково-технічного прогресу в умовах появи нових видів суспільних та особистісних потреб в інформації, зумовлює активізацію зовнішніх та внутрішніх соціокомунікативних зв’язків бібліотек з використанням телекомунікаційних систем, зокрема середовища мережі Інтернет.
На сучасному етапі мережні документи диференціюються фахівцями сфери бібліотекознавства як окремі види електронних ресурсів або електронних документів і фахівцями сфери інформаційно-комунікаційних технологій як види веб-сторінок.
На нашу думку, для ідентифікації цифрових інформаційних об’єктів як мережних документів необхідно зосередити увагу на визначенні їхніх властивостей, що підтверджують статус документа в електронному середовищі, та техніко-технологічних особливостях інформаційних об’єктів мережі. Пропонуються ознаки класифікації електронних документів мережі, які були визначені відповідно до розглянутих вище підходів до диференціації електронних ресурсів та з врахуванням аспектів класифікації цифрових об’єктів в галузі мережних технологій: ознака технології створення документа; характер взаємодії з користувачем, ознака прямої аналогії з друкованим документом, спосіб та режим доступу, ознака виду інформації, завершеність.
За технологією створення виділимо мережні документи відповідно до засобів (мов програмування та додатків), які використовувалися в процесі створення електронного документа і в подальшому визначатимуть його особливості. Для диференціації мережних документів за цим критерієм використаємо окремі поняття сфери веб-програмування та веб-дизайну: мережні документи, створені в результаті роботи з офісними, спеціалізованими програмними додатками або з використанням периферійних пристроїв; HTML-документи; документи-сценарії – передбачають взаємодію з користувачем та забезпечують здійснення різноманітних операцій з інформаційним наповненням документа; FLASH-документи.
Для поділу мережних документів за видом інформації, призначеної для сприйняття, використаємо підхід міждержавного стандарту ISBD (ER) та виділимо: мережні документи, що містять електронні дані; мережні електронні програми; комбіновані мережні документи – поєднання вище перерахованих видів в одному ресурсі.
У мережному середовищі широко представлені електронні документи, особливістю функціонування яких є можливість взаємодії з користувачами. Диференціація електронних ресурсів за характером взаємодії з користувачем закріпилася в російській практиці, тому на її основі розглянемо види мережних документів за цією ознакою: статичні мережні документи, інтерактивні мережні документи, динамічні мережні документи.
За ознакою прямої аналогії з друкованими документами ми поділяємо підхід до класифікації електронних документів, розроблений А. И. Земсковим: мережні документи, які не мають друкованих аналогів; мережні документи, створені для підтримки існуючих друкованих ресурсів, зокрема для оптимізації інформаційного обслуговування користувачів; мережні документи, створені з технологічною метою на основі друкованих видань та не призначені для довгострокового зберігання.
За способом доступу мережні документи поділимо залежно від типу мереж, що є середовищем існування електронного документа та інструментом доступу до нього, а саме на: мережні документи локального доступу – електронні документи, доступ до яких здійснюється в межах локальних комп’ютерних мереж з малою зоною обслуговування та мережні документи віддаленого доступу – електронні документи, доступ до яких здійснюється з використанням комп’ютерних мереж із значною зоною обслуговування, або мережі Інтернет. Серед них виділимо : електронні документи глобальних мереж (WAN-документи); електронні документи міських мереж (МAN-документи); електронні документи мережі Інтернет (інтернет-документи).
За режимом доступу види мережних документів визначаються відповідно до порядку одержання, використання, поширення та зберігання інформації, що розміщена в мережі. За основу візьмемо класифікацію онлайнових документних ресурсів за ступенем доступу, розроблену В. Ю. Болдовським та класифікацію електронних документів О. Ю. Єлісіної. За цим критерієм слід виділити: мережні документи відкритого доступу; мережні документи з обмеженим доступом; мережні документи персонального доступу.
У мережному середовищі, зокрема в Інтернеті, широко представлені цифрові інформаційні об’єкти, змістове наповнення яких формують користувачі мережі, тобто структура та об’єми інформації, розміщеної на електронному ресурсі, регулярно оновлюються. Тому, на нашу думку, ознакою диференціації мережних документів повинна бути ознака завершеності, яка наведена в класифікації електронних документів О. Ю. Єлісіної. Пропонуємо диференціювати мережні документи за ознакою завершеності на: завершені мережні документи; інтергровані мережні документи.
Як підсумок, необхідно наголосити на складності проблеми ідентифікації сучасних інформаційних об’єктів, представлених у цифровому соціокомунікативному середовищі. Відповідно до цього унеможливлюється створення вичерпної класифікації електронних документів мережного інформаційного простору.