ЩОДО ДЖЕРЕЛ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТУ АКАДЕМІКА М. М. БОГОЛЮБОВА ЯК ВЧЕНОГО, ЛЮДИНИ ТА ПЕДАГОГА

Тези доповіді

УДК 51(091)+929+005.92

Литвинко Алла Степанівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5321-2969,
докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
завідувачка відділу історії та соціології науки і техніки,
ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України»,
Київ, Україна
e-mail: litvinko@ukr.net

ЩОДО ДЖЕРЕЛ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТУ АКАДЕМІКА М. М. БОГОЛЮБОВА ЯК ВЧЕНОГО, ЛЮДИНИ ТА ПЕДАГОГА

Надано характеристику частини джерельної бази наукової біографії академіка М. М. Боголюбова – архівних документів, пов’язаних із його навчанням в аспірантурі, і результатів інтерв’ю, взятих автором в учнів ученого.
Ключові слова: М. М. Боголюбов, М. М. Крилов, математика, теоретична фізика, історія науки і техніки в Україні.

Академік Микола Миколайович Боголюбов – видатний український математик і фізик-теоретик, який зробив фундаментальний внесок у численні розділи математики, механіки і фізики.
Певна частина документів із діяльності вченого відклалася в його особовому архівному фонді № 42 Інституту архівознавства НБУВ, особових фондах інших учених в ІА НБУВ та особовій справі М. М. Боголюбова, яка зберігається в Архіві Президії НАН України. Низка документних джерел відклалася у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (Ф. 166. Оп. 12, т. 1. Од. збер. № 662), де зберігаються: особова аспірантська картка М. М. Боголюбова; протокол засідання науково-дослідної кафедри сільськогосподарської механіки Інституту технічної механіки від 08.07.1927, присвячений захисту аспірантської роботи М. М. Боголюбовим; лист директора Інституту технічної механіки професора К. К. Симинського завідувачу Укрголовнауки Озерському і лист М. М. Крилова про працевлаштування М. М. Боголюбова. Важливими стали також наративні джерела – результати інтерв’ю, узятих автором статті в учнів і послідовників М. М. Боголюбова (позначено *).
У спогадах учня М. М. Боголюбова академіка Г. С. Писаренка зазначається: «М. М. Боголюбов передусім розглядав фізичну суть проблеми. Незважаючи на те, що Микола Миколайович був “чистим” теоретиком, він дуже цінував гарний експеримент і підтримував експериментальні дослідження, що проводяться теоретиками»*. Ю. Л. Ментковський вказував, що «Миколі Миколайовичу були притаманні багатогранність, ерудиція, сміливість, незалежність і оригінальність наукового мислення, математична міць. Практично усі його результати – капітальні і безперечні»*. А. М. Федорченко зазначає такі риси вченого: «Висока інтелігентність і справжній демократизм, а також зразкова наукова сумлінність». У зв’язку з цим цікаві спогади члена-кореспондента НАН України В. П. Шелеста: «До людей він придивлявся, не одразу допускаючи в своє оточення, де міг поговорити не лише на наукові теми, а й на багато інших. Тоді з ним було дуже цікаво, він зовсім не був науковим сухарем. Але панібратства не допускав, хоч і був дуже делікатним і толерантним»*.
М. М. Боголюбов почав відвідувати семінар обраного 1922 р. академіка ВУАН М. М. Крилова, зустріч з яким визначила його подальшу долю. Для вільного користування оригінальною літературою вчитель розмовляв зі своїм учнем і давав завдання робити доповіді англійською та французькою мовами.
У 1924 р., не маючи повних п’ятнадцяти років, М. М. Боголюбов пише першу наукову роботу «Про поведінку розв’язків лінійних рівнянь у нескінченності». Завдяки зусиллям М. М. Крилова 1 липня 1925 р. Президія ВУАН ухвалює спеціальне рішення, затверджене Малою Президією Укрголовнауки Народного комісаріату освіти: «Беручи до уваги феноменальні здібності з математики, вважати Миколу Боголюбова аспірантом науково-дослідної кафедри математики в Києві з 18 червня 1925 р.». У січні 1926 р. М. М. Боголюбов перейшов разом із керівником на кафедру сільськогосподарської механіки. Після успішного захисту дисертації в 1928 р. його було затверджено науковим співробітником кафедри. Слід звернути увагу, що в аспірантській картці юнак пише, що володіє французькою, німецькою, англійською та італійською мовами.
Після двох років навчання 8 липня 1928 р. на засіданні кафедри сільськогосподарської механіки Інституту технічної механіки М. М. Боголюбов захищає роботу на тему «Про деякі нові методи у варіаційному численні». Протокол цього засідання свідчить про підтримку науковим товариством юного колеги. У відгуку М. М. Крилов наголосив: «Для нефахівців досить зауважити, що в цій найскладнішій галузі варіаційного числення аспірант, не вважаючи на свої молоді роки, став безпосереднім наслідувачем таких учених, як Гільберт, Каратеодорі, Тонеллі». Підкреслив, що робота аспіранта заслуговує навіть докторського ступеня. Протокол містить відгуки відомих учених: С. Н. Бернштейн оцінив роботи М. М. Боголюбова як дуже важливі; професор Л. Тонеллі (Італія) констатує виняткові математичні здібності М. М. Боголюбова; професор Х. Бор оцінює роботу як блискучу. Академік К. К. Симинський висловив думку, що молодий учений може стати організатором української науки і повинен до цього підготуватися. У зачитаному академіком К. К. Симинським проєкті резолюції зазначено, що «робота аспіранта та її захист є блискучими і аспірант цілком відповідає вимогам, які ставляться до наукових співробітників кафедр. Тому кафедра просить Укрнауку затвердити його науковим співробітником кафедри з відповідним утриманням і клопотати про надання йому закордонного відрядження в той час, коли поїде за кордон академік М. М. Крилов». Закриваючи засідання, голова зборів із задоволенням констатував, що «енергійне та виняткове ставлення до юнака М. М. Боголюбова привело до добрих наслідків». У документі зазначається, шo захоплення, яке виявили старші керівники кафедри, не було безпідставним, адже наймолодший з аспірантів кафедри блискуче захистив роботу через свій природний талант і підтримку з боку Укрнауки та керівника. Підкреслюється, що цим не має обмежуватися науковий поступ особи, бо талант не можна «ховати в землю», це спільне багатство та накладає на людину відповідні обов’язки. Висловлюється також побажання, щоб науковий стаж наймолодшого члена кафедри ширився, а М. М.Боголюбов з часом був не наймолодшим, а першим в Україні у відповідній царині математики.

Отже, виявлені архівні документи та зібрані наративні джерела дають змогу розширити знання про становлення М. М. Боголюбова як вченого. Приклад М. М. Боголюбова показує важливість атмосфери підтримки для формування молодого дослідника як вченого та наукового лідера.

UDC 51(091)+929+005.92

Alla Lytvynko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5321-2969,
Doctor of Historical Sciences, Associate Professor,
Head of Department of Hіstory and Sociology of Science and Technology,
SI «Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies NAS of Ukraine»,
Kyiv, Ukraine
e-mail: litvinko@ukr.net

CONCERNING SOURCES FOR THE CREATIVE PORTRAIT
OF ACADEMICIAN M.M. BOGOLYUBOV AS A SCIENTIST, PERSON AND TEACHER

A description of part of the source base of the scientific biography of Academician M.M. Bogolyubov archival documents related to his post-graduate studies and the results of interviews conducted by the author with his students and followers.
Keywords: M. M. Bogolyubov, M. M. Krylov, mathematics, theoretical physics, history of science and technology in Ukraine.