КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ КНИЖКОВИХ ВИДАНЬ ШЕВЧЕНКІАНИ ДЛЯ ПЕРШОЧЕРГОВОГО ОЦИФРУВАННЯ

Тези доповіді

Данильченко Ірина Василівна,
ORCID: 0000-0002-5778-4999,
молодша наукова співробітниця,
відділ інформаційно-комунікаційних технологій,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: danylchenkoiv@nbuv.gov.ua.

КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ КНИЖКОВИХ ВИДАНЬ ШЕВЧЕНКІАНИ ДЛЯ ПЕРШОЧЕРГОВОГО ОЦИФРУВАННЯ

Наголошено на необхідності першочергового оцифрування цінних, рідкісних та окремих особливих примірників видань Шевченкіани, що є книжковими пам’ятками. Розглянуто принципи визначення книжкових пам’яток, з урахуванням яких запропоновано перелік основних критеріїв відбору книжкових видань Шевченкіани для першочергового оцифрування.
Ключові слова: Тарас Шевченко, книжкові пам’ятки, критеріїв відбору видань, оцифрування.

Тарас Шевченко – непересічна постать української культури, суспільний та науковий інтерес до якої не згасає і в наш час. Митець залишив значну літературну, мистецьку та епістолярну спадщину, яка є предметом наукового дослідження шевченкознавців уже понад півтора століття.

В умовах воєнного стану актуальним залишається процес оцифрування та представлення в цифровому просторі об’єктів історико-культурної спадщини, зокрема творчої спадщини Т. Шевченка, шевченкознавчих досліджень та інших документальних джерел, присвячених визначній постаті, що зберігаються у бібліотечних фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУВ). Однак постає проблема визначення основних груп критеріїв, якими мають керуватися фахівці бібліотеки під час оцінювання книжкових видань для відбору на першочергове оцифрування.

Протягом останнього десятиріччя фахівцями наукової бібліотеки зроблено плідну роботу із збереження друкованої та рукописної Шевченкіани у цифровому форматі. Під поняттям «Шевченкіана» слід розуміти зібрання, сукупність творів літератури і мистецтва, пов'язаних із життям і творчістю Т. Шевченка, а також усі видання його творів (тлумачення взято із «Словника української мови» в 11 т., 1970–1980).

У 2014 р. до 200-річчя від дня народження Т. Шевченка фахівцями НБУВ було сформовано електронну колекцію «Т. Г. Шевченко», до якої увійшли цінні екземпляри друкованої та рукописної Шевченкіани із історико-культурних фондів НБУВ, а саме із фондів відділу зарубіжної україніки, відділу стародруків та рідкісних видань, Інституту рукопису, відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій. Документальний масив електронної колекції переважно склали: прижиттєві видання (видання збірки поетичних творів «Кобзар» за різні роки, окремі видання творів Т. Шевченка та альманахи і збірники «Ластівка», «Молодик», «Хата», «Основа», в яких публікувалися твори поета); посмертні видання, що вийшли друком у XIX ст.; деякі рідкісні видання першої половини ХХ ст.; рукописні документи (автографи, рукописні книги та ін.).

У 2022 р. фахівцями НБУВ на платформі електронної бібліотеки «Україніка» було створено колекцію «Шевченкіана», яка є продовженням шевченкознавчого проєкту, започаткованого науковою бібліотекою у 2014 р. Метою «Шевченкіани» є надати онлайн-доступ до повнотекстових електронних ресурсів та інших джерел, присвячених життю, творчості та вшануванню пам’яті митця. Колекція містить науково опрацьовані та систематизовані цифрові копії документів із історико-культурних фондів НБУВ та відкритих джерел (загальнодоступних електронних бібліотек, порталів та ін.), присвячених постаті Т. Шевченка.
9 березня 2024 р. Україна та вся світова спільнота відзначили 210-річницю від дня народження Т. Шевченка, у зв’язку з чим підвищився інтерес до його спадщини.

Зважаючи на той факт, що за минулі роки фахівцями наукової бібліотеки було частково оцифровано зібрання Шевченкіани, що є частиною національного надбання та становить історико-культурну спадщину України, постає нове завдання – відібрати та оцифрувати інші, до цього часу не виявлені, цінні, рідкісні видання та окремі особливі примірники видань із фондів НБУВ, що є книжковими пам’ятками.
Згідно з визначенням, зазначеним в Українській бібліотечній енциклопедії, «книжкові пам’ятки» – це рукописні книги, стародруки (видання з сер. ХV ст. – по 1830 р.), рідкісні та цінні видання ХІХ–ХХІ ст. чи окремі особливі примірники (з автографами видатних особистостей, мистецькими екслібрисами чи суперекслібрисами, цікавими марґінальними записами, додатковими вклейками, ілюстраціями чи іншими відмінностями від основного накладу, в оригінальних цінних оправах).
Книжкові пам’ятки світового та державного рівнів підлягають фіксації у Державному реєстрі національного культурного надбання, тому мають бути першочергово оцифровані.

Відповідно до Наказу Міністерства культури України «Про затвердження Порядку відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань до Державного реєстру національного культурного надбання» (2016), до одиничних книжкових пам’яток, що включаються до Реєстру, належать:
1) рукописні книги: створені до кінця XVII ст. – всі (зокрема фрагменти), починаючи з XVIIІ ст. – лише унікальні;
2) стародруки ¬– видання XV–XVIIІ ст.;
3) українські видання (книги й періодичні видання, надруковані українською мовою протягом 1801–1922 рр., незалежно від того, на якій території вони вийшли друком) та надруковані будь-якою іншою мовою протягом 1801–1860 рр. на території сучасної України;
4) окремі найцінніші видання або примірники видань – перші та (або) прижиттєві видання праць засновників науки й техніки; перші та прижиттєві видання творів класиків художньої літератури, видатних діячів культури й мистецтва; примірники нелегальних чи заборонених цензурою видань; видавничі фальсифікати та примірники із замаскованими виданнями; книги – зразки художнього оформлення та поліграфічного виконання; бібліофільські видання; примірники з автографами, записами, екслібрисами та печатками видатних діячів держави, науки, культури, літератури – за такими групами:
– українські видання – книги та періодичні видання, надруковані українською мовою протягом 1923–1945 рр., незалежно від того, на якій території вони вийшли друком, та надруковані будь-якою іншою мовою протягом 1861–1945 рр. на території сучасної України;
– російські видання – книги й періодичні видання, надруковані будь-якою мовою протягом 1801–1925 рр. на території в межах сучасного державного кордону Російської Федерації, крім видань українською мовою;
– іноземні видання – книги та періодичні видання, надруковані будь-якою мовою протягом 1801–1900 рр., незалежно від того, на якій території вони вийшли друком.

Як зазначає науковиця Г. І. Ковальчук, основними критеріями, за якими відбираються друки для першочергового оцифрування є актуальність тематики для сьогоднішніх користувачів (потреба зробити текст загальнодоступним через мережу Інтернет для широкої аудиторії) або загрозливий фізичний стан примірника (доступ надається до копії, а оригінал вилучається з обігу). Для оцифрування книжкових пам’яток висуваються більш детальні критерії. Кожна бібліотека визначає для себе критерії з урахуванням наявних фондів, профілю комплектування та обслуговування, традицій чи пріоритетів, тому визначений перелік не є вичерпним і потребує додаткового уточнення. Серед критеріїв, які визначають, чи є та чи інша книга книжковою пам’яткою, науковиця виділяє:
– хронологічний (час створення книги);
– історичний (значення книги для розвитку суспільства, регіону, світу);
– критерій етапності (книга є пам’яткою переломного періоду в житті країни, його невід’ємною складовою);
– унікальність (вирізняє книгу як єдину у своєму роді, що збереглася в єдиному примірникові чи має індивідуальні особливості, які становлять наукове або історичне значення – з автографами, власницькими записами, додатковими вкладеннями або малюнками);
– меморіальність (пов’язаність книги із життям та працею видатних. історичних особистостей або наукових чи творчих колективів, а також із пам’ятними місцями);
– колекційність (характеризує книгу щодо її належності до колекцій, які мають властивості важливого історико-культурного об’єкта) та ін.

Враховуючи вищезазначені принципи визначення книжкових пам’яток, можна сформулювати основні критерії відбору книжкових видань Шевченкіани, що зберігаються у бібліотечних фондах НБУВ і потребують першочергового оцифрування:
1) хронологічний:
– видання Шевченкіани, надруковані українською мовою протягом 1840–1922 рр., незалежно від того, на якій території вони вийшли друком;
– окремі найцінніші видання або примірники видань Шевченкіани (примірники видань з автографами, записами, екслібрисами, печатками; зразки художнього оформлення та поліграфічного виконання; нелегальні і заборонені цензурою видання та ін.) за такими групами: українські видання – надруковані українською мовою протягом 1923–1945 рр., незалежно від того, на якій території вони вийшли друком, та надруковані будь-якою іншою мовою протягом 1861–1945 рр. на території сучасної України; російські видання – надруковані будь-якою мовою протягом 1840–1925 рр. на території в межах сучасного державного кордону Російської Федерації, крім видань українською мовою; іноземні видання – надруковані будь-якою мовою протягом 1840–1900 рр., незалежно від того, на якій території вони вийшли друком);
2) історичний (видання Шевченкіани, які мають особливу історичну та культурну значимість);
3) унікальність (видання Шевченкіани, що збереглися в єдиному примірнику або мають індивідуальні особливості – автографи, маргіналії, дарчі написи та ін.);історичний (видання Шевченкіани, які мають особливу історичну та культурну значимість);
4) меморіальність (прижиттєві, посмертні видання та інші видання, пов’язані із життям і діяльністю Т. Г. Шевченка);
5) колекційність (видання Шевченкіани, що зберігаються в бібліотечних колекціях, наприклад, в бібліотечній колекції «Реабілітована література», сформованої з матеріалів колишнього спецфонду при НБУВ, до якого потрапляли заборонені радянською цензурою видання).

Слід зауважити, що підлягають оцифруванню не всі виявлені книжкові видання Шевченкіани із фонів наукової бібліотеки, які підпадають під вищезазначені критерії відбору. Якщо в глобальній мережі представлені цифрові копії виявлених видань, створені іншою установою, то з метою уникнення дублювання не варто додавати їх до переліку оцифрування. Виключенням є примірники книжкових видань, що підпадають під критерій унікальності, тобто мають індивідуальні особливості (автографи, маргіналії, дарчі написи, екслібриси, штампи та ін.). Підставою для оцифрування можна також вважати приналежність примірників видань до певної колекції, яка має властивості цінного для держави і світу історико-культурного об’єкту.

Залишається невирішеною проблемою наявність суб’єктивного підходу під час оцінювання документів за деякими критеріями відбору, наприклад, предметом наукових дискусій може стати визначення цінності видання за історичним критерієм.

Запропонований перелік критеріїв відбору книжкових видань Шевченкіани для першочергового оцифрування прискорить процес створення цифрових копій цінних, рідкісних та окремих особливих примірників видань із бібліотечних фондів НБУВ, тим самим забезпечить відкритий доступ до об’єктів історико-культурної спадщини, зменшить ризики втрати унікальних екземплярів книжкових пам’яток та збереже їх для дослідження наступними поколіннями.

Iryna Danylchenko,
ORCID: 0000-0002-5778-4999,
Junior Research Associate,
Department of Information and Communication Technologies,
Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: danylchenkoiv@nbuv.gov.ua

CRITERIA FOR SELECTING OF THE BOOK EDITIONS OF SHEVCHENKIANA FOR PRIORITY DIGITIZATION

The need for priority digitization of valuable, rare and special copies of Shevchenko's publications that are book monuments. The principles of determining book monuments are considered, taking into account which a list of basic criteria for selecting of the book editions of Shevchenkiana for priority digitization is proposed.
Keywords: Taras Shevchenko, book monuments, selection criteria for publications, digitization.