НЕОПУБЛІКОВАНЕ «СЛАВА БОГОВІ НА НЕБІ» ІЗ «ВСЕНОШНОЇ» ЯКОВА ЯЦИНЕВИЧА: ЖАНРОВО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРУ (ЗА АРХІВНИМИ МАТЕРІАЛАМИ)

Тези доповіді

УДК 781.6:930.253-028.24Яциневич(043.2)

Чамахуд Дарина Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-3402-7335,
аспірантка кафедри історії української музики та музичної фольклористики Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського,
викладач кафедри теорії, методики музичної освіти та інструментальної підготовки, циклової комісії методики музичної освіти та вокально-хорової підготовки
КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради
Київ, Луцьк, Україна
e-mail: daryna.chamakhud@gmail.com

НЕОПУБЛІКОВАНЕ «СЛАВА БОГОВІ НА НЕБІ»
ІЗ «ВСЕНОШНОЇ» ЯКОВА ЯЦИНЕВИЧА:
ЖАНРОВО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРУ
(ЗА АРХІВНИМИ МАТЕРІАЛАМИ)

В архівах Львова віднайдено нотні рукописи окремих частин «Всеношної» Я. Яциневича. На основі невідомих раніше матеріалів здійснено аналітичне дослідження музичної мови піснеспіву «Слава Богові на небі». Окреслено основні жанрово-композиційні характеристики твору.
Ключові слова: архівні документи, Всеношна, Яків Яциневич, «Слава Богові на небі».

У доробку українських композиторів першої третини ХХ століття духовна музика стала одним із найважливіших напрямків творчої діяльності. Митців цікавили як окремі твори із церковних богослужінь, так і цілісні цикли – Літургія, Всеношна, таїнство Вінчання, чин похорону.
Не оминув увагою духовну музику композитор, диригент, фольклорист, педагог, священик, активний громадський діяч Яків Яциневич (1869–1945). З поміж численної кількості духовних творів композитора виокремлюється «Всеношна». Точної дати створення композиції не відомо. З каталогу книжок і нот Всеукраїнської православної церковної ради (ВПЦР), віднайденому у Центральному державному архівів вищих органів влади, дізнаємося, що у 1927 р. цикл було видано друком. Проте досі ноти «Всеношної» вважалися втраченими.
В Інституті церковної музики у Львові у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника нам вдалося віднайти три частини «Всеношної» – «Шестопсалміє» («Слава Богові на небі»), «Велике славослів’я», «Тобі провідниці». Піснеспіви вміщені серед архівних документів у рукописному збірнику хорових творів диригента Івана Охримовича. У 2023 р. на Міжнародній науковій конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» були представлені результати із дослідження «Великого славослів’я». Цьогоріч ділимося аналітичними напрацюваннями ще однієї частини із «Всеношної» Я. Яциневича – «Слава Богові на небі».
Згідно з церковним уставом, богослужіння Всеношної складається з двох частин – Вечірньої та Утрені. Утреня нагадує новозавітні часи – явлення Господа нашого Ісуса Христа у світ та Його славне Воскресіння – та розпочинається піснеспівом «Слава Богові на небі». Цей текст є славослів’ям ангелів, які, згідно з євангельською розповіддю, співали у небі під час народження Христа: «Слава Богові на небі, і на землі спокій, в людях благовоління». Інколи піснеспів називають малим славослів’ям у противагу великому, що буде виконуватися наприкінці богослужіння. Використання згаданих євангельських слів є прямим зазначенням про Різдво Ісуса Христа. Тому недивно, що для втілення цих канонічних текстів Я. Яциневич обрав таке поєднання музичних засобів, що утворило святкове звучання твору.
В архівних документах, зокрема в каталозі книжок і нот ВПЦР зазначено, що композитор назвав цю частину «Шестопсалм’ям», хоча у рукописній копії І. Охримовича вказано – «Слава Богові нашому». Проте така назва Я. Яциневича теж має право на існування, адже одразу після виконання малого славослів’я на середині храму прихожанин, який має посаду церковного чтеця, вголос читає «Шестопсалм’я». Йдеться про шість вибраних псалмів із Псалтиря, в яких зображується гріховний стан людей, сповнений бід і напастей, і висловлюється палка надія людей на милість Божу.
Для музичного оформлення тексту Я. Яциневич використав світлу тональність G dur, звучання якої у творах композиторів нерідко має семантичне навантаження мужності та веселості. Обрана тональність дає можливість автору у мелодії партії сопрано використовувати зручні для виконання звуки другої октави. Стриманий темп andante підкреслює текстовий зміст прослави Новонародженого Спасителя.
Згідно з церковним уставом, текст піснеспіву складається з двох строф: «Слава Богові на небі і на землі спокій, над людьми Боже змилування» і «Господи, відкрий мої уста і язик мій сповістить хвалу Тобі!». Перша строфа виконується у триразовому повторенні, а друга – дворазовому. Дотримуючись традиційної двострофової текстової будови, Я. Яциневич вносить власні доповнення музичної форми. Завдяки кількаразовим повторенням слів, будова твору розширюється до двочастинної форми, де кожна із частин утворює період.
У першій частині текст «слава Богові на небі» звучить чотири рази, що сприяєш збільшенню першого речення періоду (10+8 тактів). Проте автор вдається не лише до повторення слів, а й до прийомів поліфонії. Уже на початку твору головна музична тема звучить чотири рази: у терцієвому проведенні спочатку жіночих партій (тт.1 2), потім чоловічих (тт.3 4), згодом з невеликою початковою зміною знову у сопрано і альтів (тт.5 6), а також з ритмічним розтягненням та накладанням на жіночі партії у тенорів і басів (тт.6 7). Важливим чинником розширення розділів форми слугують довгі розспіви, якими насичений подальший розвиток речення. Відхиленням у паралельний e moll розпочинається друге речення «і на землі спокій» (тт.11 18) з подальшим поверненням основної тональності.
Другу частину піснеспіву «Господи, відкрий уста» композитор відділяє тонально – музичний матеріал першого речення частини (тт.19 24) звучить не лише у новій тональності C dur, але й у гармонічному її забарвленні з подальшим поверненням у G dur. Багаторазове повторення слова «хвалу» як кульмінаційного піднесення твору розширює звучання другого речення (тт.25 33). Як і на початку піснеспіву, Я. Яциневич звертається до прийомів поліфонії – мелодичний фрагмент жіночих партій (т.24) звучить у точному повторі у чоловічих партіях (т.25). Терцієве поєднання голосів з оспівуванням квінтового тону мелодії наслідує звучання церковних дзвонів. Використання значної кількості прохідних звуків урізноманітнюють гармонічне звучання піснеспіву та утворюють умови для нових відхилень, зокрема, у a moll. Рух паралельними терціями (т.30) та октавними унісонами (т.31) сприяє урочистому звучанню заключного багатоголосного кадансу твору.
Отже, віднайдені рукописи частин «Всеношної» Я. Яциневича дають можливість суттєво доповнити палітру його духовної музики. Аналітичні відомості про жанрово-композиційні особливості піснеспіву «Слава Богові на небі» із циклу розширюють розуміння особливостей композиторського письма Я. Яциневича.

UDC 781.6:930.253-028.24Yatsynevych(043.2)

Daryna Chamakhud,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-3402-7335,
PhD student at the Department of History of Ukrainian Music and Music Folklore Studies of the Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine,
Teacher at the Department of Theory, Methods of Music Education and Instrumental Training, Cycle Commission of Methods of Music Education and vocal and choral training
Municipal Institution of Higher Education “Lutsk Pedagogical College” of the Volyn Regional Council
Kyiv, Lutsk, Ukraine
e-mail: daryna.chamakhud@gmail.com

UNPUBLISHED "GLORY TO GOD IN HEAVEN"
FROM YAKIV YATSYNEVYCH'S "ALL-NIGHT VIGIL":
GENRE AND COMPOSITION FEATURES OF THE WORK
(BASED ON ARCHIVAL MATERIALS)

In the archives of Lviv, the manuscripts of some parts of Yatsynevych's "All-night Vigil" were found. On the basis of previously unknown materials, an analytical study of the musical language of the hymn "Glory to God in Heaven" is carried out. The main genre and composition characteristics of the work are outlined.
Keywords: archival documents, Vigil, Yakіv Yatsynevych, "Glory to God in Heaven".