СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ У БІБЛІОТЕКАХ: РЕАЛЬНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Тези доповіді

УДК 025.5-043.86:004
Куява Людмила Михайлівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5536-8529,
молодша наукова співробітниця,
відділ наукових технологій збереження фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: kuyavalm@ukr.net

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ У БІБЛІОТЕКАХ: РЕАЛЬНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Проаналізовано світовий досвід використання новітніх інформаційних технологій, які дозволять розкрити можливості надання послуг користувачам у бібліотеках: у віддаленому режимі, надавати інформацію в максимально стислі терміни, підвищуючи доступність із будь-якої точки в будь-який час.
Ключові слова: документи, інформаційні технології, автоматизація бібліотек, спектрометричні методи, роботизація.

Одним із потужних чинників розвитку суспільства в сучасних умовах стала його інформатизація. Інформація, що містить у собі весь світовий досвід людства, що служить історичною пам'яттю і основою подальшого економічного і духовного прогресу суспільства, зберігається в бібліотеках і архівах світу. Збереження для прийдешніх поколінь цієї безцінної інформації та її носіїв, складових бібліотечних фондів, стало глобальним завданням, яке вирішують всі цивілізовані країни і світове співтовариство в цілому.
Збереження бібліотечних фондів є одним з основних завдань бібліотек України оскільки тут зберігаються різні види документів, зокрема рукописні книги, стародруки, рідкісні та цінні видання. В наш час бібліотеки – це не тільки сховища паперових документів (книг, журналів, газет тощо), а й власники нових електронних ресурсів. Проте, на відміну від традиційних, фондів з паперовими носіями, які виготовляються повільніше, електронні ресурси створюються значно швидше. І вже сьогодні виникає проблема не тільки накопичення цих ресурсів, а й зберігання і спільного використання. Сьогодні Інтернет дає можливість створити бібліотеку нового типу – віртуальну бібліотеку, де читач знаходить не тільки те, що складає фонд даного сховища в електронному вигляді, але й має змогу миттєво отримати будь-яку інформацію із будь-якої бібліотеки світу. Нині змінюються методи і форми передачі інформації. Таким чином, для передачі інформації використовуються різні методи та інструменти: хмарні системи, фізичні сервери тощо. Спільною рисою цих інструментів, що змінюються від минулого до майбутнього, є забезпечення передачі знань і культури майбутнім поколінням. Сьогодні бібліотеки зберігають цифрові ресурси, а також традиційні матеріали та пропонують різноманітні цифрові послуги для полегшення доступу до інформації, крокуючи в ногу з технологічним розвитком.
Насамперед інформаційні технології та комп’ютери увійшли в усі сфери людської діяльності, тому використання таких технологій в бібліотеках – не виняток. Все більше бібліотек намагаються задовольнити запити користувачів найкращим чином за допомогою сучасних комп’ютерних технологій, адже вони дозволяють збільшити кількість відвідувань, полегшити працю бібліотекаря. А найголовніше – комп’ютеризація бібліотек відкриває можливості для більш повного задоволення читацьких запитів, зменшує витрати часу на пошук необхідної інформації, робить доступ практично до будь-якої інформації відкритим.
На перспективу пропонуємо розглянути деякі нові тенденції в бібліотечних технологіях і те, як цифрові ресурси можуть сприяти кращому обслуговуванню користувачів бібліотеки. Деякі наукові дослідження свідчать про те, що переважна більшість користувачів відвідують бібліотеку спеціально для того, щоб порівняти книги, з інформацією доступною в Інтернеті. Є думка, що переорієнтація бібліотечних послуг має повернути цікавість до надрукованих книг і почати змінювати негативні тенденції останнього десятиліття.
Таким чином, слід навести декілька технологічних тенденцій, які формують майбутнє сучасних бібліотек – цифрові ресурси, штучний інтелект, автоматизація бібліотеки. Разом із цифровими послугами з’явилися також технології штучного інтелекту як можливий інструмент, який можна використовувати для підвищення ефективності діяльності бібліотек. Важливим аспектом осучаснення системи збереження фондів у бібліотеках є використання штучного інтелекту, незважаючи на те, що ця технологія є складною для впровадження. Бібліотекарі можуть мати унікальні можливості для того щоб застосовувати штучний інтелект у своїй галузі, зокрема і для забезпечення збереження фондів. Адже на сьогодні бібліотеки значно розширили свої цифрові пропозиції, не лише включивши електронні книги чи журнальні статті, але й пропонуючи читачам електронні версії документам на традиційних носіях з незадовільним фізичним станом. Наступним аспектом автоматизації бібліотеки є впровадження автоматизованих системи контролю доступу до документів та каталогів, включаючи доступ до карток та спостереження, для підвищення безпеки та захисту бібліотечних ресурсів. На сьогодні сучасна бібліотека і комп’ютерні технології – речі взаємопов’язані. Насамперед це стосується бібліотек, що зберігають мільйони документів, використання яких потребує складних логістичних систем. Це викликає потребу у бібліотечних роботах, що мають різні форми і розміри та виконують декілька відмінних функцій. Приклади застосування робототехнічних сервісів стосуються таких бібліотек: Boldien Book Storage Facility, Оксфордський університет (9 роботів), Oviatt Library, Каліфорнійський університет. Тут роботизована система обліку книжок з’явилась як спосіб вирішення нестачі площ для зберігання та каталогізації. Пошук працює на основі системи штрих кодів та пов’язаного із ними програмного забезпечення. Після введення пошукового запиту система будує шлях для роботизованого підйомного крану, який має доставити потрібний ящик із книгами. Британська бібліотека у Бостон Спа (окрім обслуговування читачів роботами контролюється температура та вологість повітря у сховищах); Національна бібліотека Сінгапуру (Група дослідників Сінгапурського агентства з науки та техніки розробила робота, який працює серед стелажів вночі, скануючи полиці для важкодоступних книг); Бібліотека в Квінсленді (робот характеризується особливостями, подібними до людських); Бібліотека Джо та Ріка Мансуето (Mansueto Library) (обслуговується 5 роботами, підключеними до єдиної системи), Чиказький університет; Національна бібліотека імені Ференца Сечені (Széchényi), Будапешт також використовують подібні технології. Використання робототехнічних сервісів – це обґрунтоване вирішення завдань каталогізації, швидкого пошуку документів та забезпечення нормативних умов у сховищах бібліотек, що налічують десятки тисяч унікальних газет, журналів, книг та інших документів. Поетапний розвиток системи збереження системи збереження бібліотечних фондів, що передбачає глобалізаційні тенденції, які відбуваються у бібліотечній сфері, на сьогодні є безумовно позитивними, оскільки сприяють підвищенню якості діяльності бібліотеки загалом, її кращій відповідності читацьким потребам і запитам. У результаті проведеного аналізу, можна зробити висновок про те, що розвиток інформаційних технологій та глобальної мережі Інтернет у другій половині XX століття спричинив значні перебудови в суспільстві. Окрім названих для забезпечення збереження фондів можуть бути також застосовані лазерні технології, які досить успішно застосовуються для дослідження збереження рукописів та друкованих книг. Серед цих методів одним з найбільш ефективних вважається Раманівська спектроскопія – це метод безконтактного дослідження, що застосовується для визначення хімічного складу матеріалів. Загалом спектроскопічні методи є одними із найефективніших інструментів для дослідження складових паперових документів з метою їх ідентифікації та стану деградації їх матеріальної основи. Слід додати, що до найактуальніших спектроскопічних методів, які надають інформацію про характеристику та стан збереження документів з паперовими носіями відносяться інфрачервона спектроскопія з перетворенням Фур’є, спектроскопія комбінаційного розсіювання, спектроскопія ядерного магнітного резонансу, рентгенівська спектроскопія, лазерна спектроскопія, мас-спектроскопія з індуктивним зв’язком, лазерна атомно-абсорбційна спектроскопія та променева фотоелектронна спектроскопія.
Насамкінець слід підкреслити, що використання у бібліотеках спектроскопічних методів, які застосовуються для дослідження характеристик та стану збереження паперових носіїв інформації можливе в рамках науково-практичного співробітництва з різноманітними дослідними структурами, адже вони оснащені відповідним обладнанням. З використанням такого обладнання стає можливим зробити більш видимими важко помітні і відсутні фрагменти архівних та бібліотечних документів, зокрема й унікальних рукописів.

UDC 025.5-043.86:004
Liudmyla Kuiava,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5536-8529,
Junior Research Associate,
Department of Scientific Technologies of Conservation of Funds,
V. I. Vernadskyi Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: kuyava@nbuv.gov.ua

MODERN TECHNOLOGIES IN LIBRARIES: REALITIES AND PERSPECTIVES

The global experience of using the latest information technologies was analyzed, which will allow us to reveal the possibilities of providing services to users in libraries: in remote mode, providing information in the shortest possible time, increasing accessibility from any point at any time.
Keywords: information technology, library automation, documents, spectrometric methods, robotics.