Електронні бібліографічні ресурси наукової бібліотеки

Тези доповіді

УДК 01:004.738.5 Шкаріна В. А.

Електронні бібліографічні ресурси наукової бібліотеки

Тези доповіді

Минуло два десятиліття відтоді, як перші бібліографічні бази даних (БД) у вигляді електронних каталогів нових надходжень та інших БД (як правило, наступників картотек) почали формуватися в українських бібліотеках та включатися до веб-орієнтованих систем управління ресурсами бібліографічної науково-технічної інформації. Було зруйновано стереотипи і змінено традиційні бібліотечні технології, і сьогодні ми маємо змогу підсумувати результат з точки зору і фахівця, і користувача одночасно.
Говорячи про ресурси вторинної (згорнутої) наукової інформації в електронному середовищі, варто спинитись на термінологічному аспекті питання. Коли поряд з традиційними джерелами інформації з’явилися електронні, це спонукало науковців до введення терміна «документографічний ресурс», який визначається як документний ресурс другого ступеня і передбачає усі документовані джерела як об’єкти опису. З часом об’єктом документографування стала особлива частина електронної інформації – та, яка представлена в онлайновому доступі (веб-ресурси). Її потрібно було описувати та мати можливість посилатися на неї. В результаті цього з’являється ще один термін – «вебліографія» і відповідно – «вебліографічні посібники». Коли ж об’єктом опису стають вторинні веб-ресурси, (бібліографічні та реферативні БД, бібліографічні покажчики), – ми отримуємо відповідно метавебліографію.
Однак практика обігу (у тому числі наукового) терміна «бібліографія» та його похідних пішла не шляхом його заміни на термін «документографія» та його похідні, а шляхом розширення дефініції поняття «бібліо» до поняття «документ». В результаті усі як традиційні, так і новітні системи згорнутої інформації в бібліотечному середовищі продовжують визначатися переважно як «бібліографічні». Що стосується терміна «вебліографія», він є дуже конкретним і чітко вказує на коло джерел, які є об’єктом опису («вебліографування»), тому його вживання у тих випадках, коли покажчик вміщує інформацію про електронні ресурси відкритого доступу, є доречним. Однак переважна більшість вторинних наукових ресурсів описують різноманітні документи і є по суті документографічними, але їх первинне найменування «бібліографічні» швидко стало синонімом і не дозволило новому терміну набути широкого розповсюдження і замінити його.
Бібліографічна інформація є складовою трьох інформаційних блоків, представлених на бібліотечних сайтах: бібліографічних (бібліотечних каталогів та інших баз даних, електронних версій бібліографічних покажчиків, списків літератури тощо); реферативних (оглядових, аналітичних тощо); повнотекстових. Бібліографічна інформація у перших двох блоках подана у вигляді бібліографічних записів, тому вони можуть розглядатися як бібліографічні ресурси (посібники). Третій інформаційний блок, що не є бібліографічним ресурсом, містить латентні форми бібліографічної інформації.
Але такі інформаційні блоки не завжди є чітко розмежованими за ступенем згортання інформації. Розвитку набули ресурси інтегровані (змішані, комплексні та взаємопов’язані). Так, здійснюючи пошук у електронному каталозі (ЕК) Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУВ) «Книжкові видання та компакт-диски», ми отримуємо результат з додатковими посиланнями на інші БД, у яких система паралельно здійснила пошук відповідно до нашого запиту: «Журнали та продовжувані видання», «Автореферати дисертацій», «Реферативна база даних», «Наукова періодика». Одна з них бібліографічна, одна реферативна, дві – повнотекстові (електронні бібліотеки). Одне з недопрацювань на сьогоднішній день ми вбачаємо у відсутності виходу на бібліографічний запис у деяких повнотекстових ресурсах (зокрема, «Наукова періодика України»): таким чином, функція бібліографування перекладається на користувача.
Серед ресурсів бібліографічного блоку виділяються система електронних каталогів та інших баз даних є головним бібліографічним ресурсом власного виробництва будь-якої бібліотеки та об’єднуються єдиною системою пошуку інформації. Частина вищезазначених ресурсів мають паперові аналоги, зокрема, карткові та друковані бібліотечні каталоги.
Якщо на початковому етапі створення бібліографічних веб-ресурсів це виглядало навіть природно, то останнім часом не може не привертати увагу найменування рубрики на деяких сайтах – «Система каталогів і картотек»; «Каталоги і картотеки». Таке найменування рубрики є відповідним, коли у ній подається інформація про карткові каталоги і картотеки бібліотеки, стосовно ж електронних ресурсів варто використовувати термін «бази даних» («бібліографічні бази даних»).
Потреби науковців далеко не у кожному випадку можуть бути задоволені інформаційним продуктом однієї бібліотеки, навіть національної. Розширити можливості отримання бібліографічній інформації світових виробників допомагають передплачені ресурси, доступ до яких бібліотека надає користувачеві, як правило, через комп’ютери локальної мережі, а також відкриті ресурси віддаленого доступу, на які бібліотека розміщує посилання на своєму сайті. Передплачені ресурси відкривають для користувача доступ до світової наукової періодики через бібліографічні, реферативні, повнотекстові та інтегровані БД, які є важливими джерелами бібліографічної інформації. Сьогодні на сайті НБУВ є доступ до наступних передплачених ресурсів: Електронна бібліотека дисертацій Російської державної бібліотеки, журнали Угорської Академії наук, колекція BioOne (понад 185 тис. публікацій 176 періодичних видань з природничих наук та сільського господарства, більшість яких відображено у наукометричній БД SCOPUS) та колекція ARDI (понад 200 науково-технічних журналів провідних світових видавництв).
Проаналізувавши бібліографічні електронні ресурси чотирьох національних бібліотек (Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Національної парламентської бібліотеки України та Одеської наукової національної бібліотеки ім. М. Горького), представлені в онлайновому доступі, можна відмітити їхні спільні риси та специфіку і виявити деякі тенденції щодо їх формування.
Підсумовуючи, варто зазначити, що ті серйозні технологічні трансформації, які відбулись у бібліотечно-інформаційній сфері, дають усі підстави стверджувати, що електронні бібліографічні ресурси стали важливою складовою довідково-бібліографічного апарату бібліотеки і стрімко посідають у ньому домінуюче місце.