Колекція професора Андрія Гнатишина у відділі формування музичного фонду НБУВ

Тези доповіді

Колекція професора Андрія Гнатишина
у відділі формування музичного фонду НБУВ



В історії музичної культури українських емігрантів Західної Європи помітне місце посідає постать Андрія Гнатишина (1906–1995), одного з найяскравіших представників української діаспори у Відні. А. Гнатишин –композитор (автор та аранжувальник понад 200 музичних творів), диригент, педагог, музично-громадський діяч, керівник хору української католицької церкви св. Варвари у Відні, професор (1963). Дослідженням його творчого доробку та з’ясуванням його особистого впливу на культурне життя Відня. До важливих аспектів життя і творчості Андрія Гнатишина звертались у своїх працях такі дослідники як Антін Рудницький, Тетяна Данник, Валерія Шульгіна, Іван Гамкало. Метою даної публікації є подання інформації про зміст та структуру колекції А. Гнатишина, що зберігається в НБУВ і ще не була об’єктом спеціального дослідження.
Особисту бібліотеку Андрія Гнатишина передав у 2000 році до НБУВ його син, виконуючи останню волю батька. Це – частина приватної бібліотеки А. Гнатишина і складається з книг, нот й аудіодокументів. Зібрання отримало у нашій бібліотеці статус колекції А. Гнатишина (відповідно шифри розпочинаються з прізвища фондоутворювача: Гнатишин, а далі йде №). Колекція містить близько 500 примірників, що видавалися, як в Україні, так і в видавництвах українській діаспори в Європі, в тому числі Канаді, США. Книжкову частину колекції представлено художніми творами українських та зарубіжних письменників в оригіналі та перекладах, а також літературою музикознавчого, релігійного та історичного змісту. Значну частину книг складають праці українських авторів, що містять інформацію про суспільно-політичне життя і творчість наших співвітчизників у діаспорі. Колекція містить близько двохсот платівок та аудіозаписів, в основному виконавців та мистецьких колективів української діаспори.
Чільне місце в колекції посідають нотні видання –– біля 250 одиниць зберігання, найчастіше вони маловідомі і раритетні. Хронологічні межі видань охоплюють період з кінця ХІХ до 90-х років ХХ століття. Кількість представлених видавництв свідчить про активну діяльність, енергійне громадське, наукове і мистецьке життя української діаспори. Крім спеціалізованих музичних видавництв («Ліра», «Станіславський Боян», музична накладня «Торбан»), ноти та музикознавчі твори видавалися товариствами, спілками і приватними видавництвами. Серед них: «Львівський Боян», «Бандурист», Видавниче товариство ім. Б. Гринченка, Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка, Українське релігійне товариство в Кракові, «Просвіта», УСКТ (Українське суспільно-культурне товариство в Польщі), Видавнича спілка «Діло», Крайовий шкільний союз «Рідна школа», Українське музичне видавництво Б. Тищенка у Відні, видавництво «Говерля», «Нове життя», «Молода Україна», «Батьківщина», «Молоде життя», «Український голос», «Пісня», «На варті», Львівська митрополича друкарня «Студіон», «Адрія». Сприяли і матеріально підтримували музичні видання: Українська папська семінарія у Римі, Колегія св. Андрія у Вінніпезі, Ювілейний комітет ВУПЦ (Видавництво української православної церкви) в США та багато інших.
Значний масив видань з нотної частини колекції Гнатишина репрезентує українську церковну музику. Саме церковні музичні твори або зовсім не публікувалися за радянської доби, або друкувалися з перекрученими текстами. Духовні твори представлені в колекції багатьма відомими іменами композиторів: Д. Бортнянський, О. Архангельський, М. Вербицький, Г. Давидовський, Д. Січинський, П. Чайковський, О. Гречанінов, М. Римський-Корсаков, К. Стеценко, М. Леонтович, Я. Ярославенко, О. Кошиць, Я. Яциневич та ін.
Важливим є наукове дослідження та вивчення всіх частин колекції: нотної, книжкової та аудіопродукції представленої в зібранні і надасть можливість оцінити значення колекції Гнатишина в цілому, вивчити попит на певний вид печатної продукції. Отже, питання книгознавчого дослідження колекції Гнатишина допомагає розкрити і висвітлити роль творчої і громадської діяльності зарубіжного українства у світовому співтоваристві. Створюваний у ВФМФ електронний каталог фіксує кожний примірник з колекції, отже дослідник заздалегідь знатиме повну бібліографічну інформацію про документи, представлені у фонді Обов’язковими елементами для запису колекційних примірників є посилання на фондостворювача, а також фіксування у спеціальних полях всіх автографів, штампів, маргіналій, печаток, дарчих написів, що трапляються на виданнях. Ця допоміжна інформація електронного каталогу ВМФМ є також надзвичайно важливою і надає змогу музикознавцям, бібліографам, виконавцям, любителям історії та музики зазирнути не тільки в документальний світ представлених у колекції видань, але й у загальну культурну атмосферу навкруги постаті Андрія Гнатишина.