Життєвий та творчий шлях заслуженого артиста УРСР, театрального режисера та актора Віталія Григоровича Авраменка. До 90-річчя творчої діяльності.

Тези доповіді

УДК 792.09(092)
Рой Світлана Вікторівна
ORCID https://orcid.org/0009-0006-1678-3873
кандидат історичних наук,
науковий співробітник відділу фондів,
Ніжинський краєзнавчий музей імені І.Г. Спаського,
Ніжин, Україна
e-mail: roy.lana2004@gmail.com

ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЗАСЛУЖЕНОГО АРТИСТА УРСР, ТЕАТРАЛЬНОГО РЕЖИСЕРА ТА АКТОРА ВІТАЛІЯ ГРИГОРОВИЧА АВРАМЕНКА. Д0 90-РІЧЧЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Здійснено спробу висвітлення біографії українського театрального режисера В.Г. Авраменка, який працював у багатьох театрах України. Встановлено найважливіші етапи у творчого життя режисера в розвідці зосереджено увагу на найбільш яскравих театральних постановок створених Віталієм Авраменком.
Ключові слова: режисер, актор, музично-драматичний театр, спектакль, п’єса, постановка, рецензія, заслужений артист.

Проблема дослідження творчої спадщини видатних діячів української культури не є дуже актуальною на сьогодні. Вона бере свій початок з отриманням Україною незалежності і має важливе значення для збереження культурної спадщини українського народу. Одним з представників української театральної спільноти був режисер та актор Віталій Григорович Авраменко. У цьому році виповнюється 90 річчя творчої діяльності театрального діяча. В історичній та мистецтвознавчій літературі творчість В.Г. Авраменка, на сьогодні є мало дослідженою. Вивчення його творчої діяльності розпочалося з 1970-х рр. Першими працями присвяченими досліджуваній тематиці були: рецензія П. А. Автономова присвячена постановці п’єси В. Шевченка «Таємний знак» та В.Г. Авраменко «У дружбі з глядачем. Потім період 1990-х рр. ознаменувався монографією професора Г.В. Самойленка «Ніжинський драматичний театр ім. М.М. Коцюбинського: історія театру за 60 років існування», у якій розглядалася діяльність В. Авраменка на посаді Головного режисера Ніжинського драматичного театру ім. М.М. Коцюбинського. Потім на поч. 200-х рр. в «Енциклопедії Сучасної України» з’явилася біографічна стаття присвячена режисеру В.Г. Авраменку.
Український актор та режисер Авраменко Віталій Григорови народився 3 серпня 1912 р. в с. Станіслав Херсонської губернії. Вищу мистецьку освіту здобів у Київському музично-драматичному інституті з 1929 по 1931 рр. По завершенню навчання працював у провідних театрах України: Київському українському драматичному ім. І. Франка (1932–34), Київському обласному українському музично-драматичному ім. П. Саксаганського в 1936–41 рр., а з 1960 по 1964 р. його очолював. 1952 р. отримав звання Заслуженого артиста УРСР.
З часом продовжив роботу режисера у Запорізькому українському музично-драматичному театрі ім. М. Щорса (1942–53 рр.) та Закарпатському державному українському музично-драматичному театрі в Ужгороді (1953 – 1960 рр.) [3]. 1956 р., очолював цей мистецький колектив. Своєрідною творчою родзинкою стала постановка ним комедії В. Шекспіра «Дванадцята ніч». Провідні ролі у спектаклі виконували: Л. Замарвєва, втілювала образ Віолли на сцені, М. Хмара – Орсіно, О. Павлова грала Олівію, В. Денисенко – Мальволіо, а В. Авраменко грав блазня Феста [5].
З 1964 р. займав посаду Головного режисера Ніжинського драматичного театру ім. М.М. Коцюбинського. У 1970 р., у журналі «Український театр» вийшла рецензійна стаття письменника П. Артамонова «Ніхто не забутий», яка була присвячена постановці п’єси В. Шевченка «Таємний знак», присвячена подіям Другої Світової війни [2]. Помер і похований в Ніжині. 24 вересня 1974 р. Крім цього В. Авраменком на сцені цього театру були поставлені такі спектаклі: «Дай серцю волю заведе в неволю» М. Кропив’янського, «Мати-наймичка» Т.Г. Шевченка, «Сині роси» М. Зарудного, «Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда та інші [4].
Значним явищем в житті цього театру у березні 1970-х рр., були постановки спектаклі: «Думи про морозенка» М. Стельмаха, «Мачуха» О. Бальзака, та «Вірність» М. Зарудного, що були тепло сприйняті глядачами [1].
За сорок років на сцені різних театрів зіграв понад 150 ролей. Серед них найяскравішими були: Микола («Украдене щастя» І. Франка), Пузир («Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Фердинанд («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Ляшенко («Не судилось» М. Старицького), Окайомов («Машенька» О. Афіногенова), Мирослав Сердюк («Дума про Морозенка» М. Стельмаха), Іларіон («Я, моя бабуся, Іліко та Іларіон» Н. Думбадзе), Вічний («Голубі олені» В. Коломійця) та ін.
Найбільш відомими глядачам були такі вистави режисером яких був В.Г. Авраменком: «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (1953), «Весілля в Малинівці» О. Рябова, Л. Юхвіда (1966), «Тиха українська ніч» Є. Купченка, «Сині роси» М. Зарудного, «Яків Батюк» П. Лубенського, М. Шуста (усі – 1967), «Дай серцю волю – заведе в неволю» М. Кропивницького (1967, зіграв роль Івана), «Голосіївський ліс» В. Собка (1969) та ін.

Список літератури:
1. Авраменко В.Г. У дружбі з глядачем. // Деснянська правда. 1970. № 23. 3 лютого. – С. 4.
2. Автономов П. «Ніхто не забутий!». // Український театр. 1970 р. № 2. – С. 31.
3. Г. В. Самойленко Авраменко Віталій Григорович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 1: «А» / Гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001.
4. Самойленко Г.В. Ніжинський драматичний театр ім. М. Коцюбинського. Ніжин. 1996 г. – 107 с.
5. Український драматичний театр : нариси історії : радянський період. / ред. М.Т. Рильський. Т. 2. К.: Видав. Академії наук Української РСР. 1957. 536 с.

REFERENCES
1) Avramenko V.H. (1970) U druzhbi z hlyadachem. [In friendship with the viewer]. // Desnyansʹka pravda-Desnianska Pravda. №. 23. February 3. - P. 4.
2) Avtonomov P. (1970) «Nikhto ne zabutyy!». [«No one is forgotten!»] // Ukrayinsʹkyy teatr–Ukrainian Theater. № 2. - P. 31.
3) Samoylenko H.V. (2001) Avramenko Vitaliy Hryhorovych [Avramenko Vitaly Hryhorovych]. Entsyklopediya Suchasnoyi Ukrayiny [Encyclopedic Research of the National Academy] [in Ukrainian].
4) Samoylenko H.V. (1996) Nizhynsʹkyy dramatychnyy teatr im. M. Kotsyubynsʹkoho. Nizhyn. [Nizhyn Drama Theater named after M. Kotsyubynskyi.] [in Ukrainian].
5) Rylʹsʹkyy. M.T. Ukrayinsʹkyy dramatychnyy teatr: narysy istoriyi : radyansʹkyy period [Ukrainian Drama Theater. T. 2. Soviet period]. Kiev: Publisher Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. 1957. 536 p.

UDC 792.09(092)
Roy Svitlana
ORCID https://orcid.org/0009-0006-1678-3873
candidate of historical sciences,
researcher of the funds department,
Nizhyn Spasskiy Regional Museum,
Nizhyn, Ukraine.
e-mail: roy.lana2004@gmail.com

LIFE AND CREATIVE PATH OF THE HONORED ARTIST OF THE USSR, THEATER DIRECTOR AND ACTOR VITALI HRYGOROVYCH AVRAMENKO. D0 90 YEARS OF CREATIVE ACTIVITY.

An attempt was made to cover the biography of the Ukrainian theater director V.G. Avramenko, who worked in many theaters of Ukraine. The most important stages in the director's creative life have been established, and the investigation focuses on the most vivid theatrical productions created by Vitaly Avramenko.
Keywords: director, actor, musical and dramatic theater, play, play, performance, review, honored artist.