Особливості методики каталогізації іноземних видань в НБУВ

Тези доповіді

Кожна бібліотека є унікальною і відрізняється від інших не тільки обсягом та змістом фондів, а також технологічними особливостями основних бібліотечних процесів. Виняткове наукове-культурне значення в світі має НБУВ зі своїми універсальними інформаційними ресурсами. Детальне вивчення всіх процесів та їх складових є важливим для подальшого їх вдосконалення та осучаснення.
Група каталогізації іноземних книг працює з документами, надрукованими латинським, а також кириличним шрифтами (болгарський, македонський, сербський, монгольський та ін.), виданими як країнами дальнього зарубіжжя, так і країнами СНД: Україною, Росією, Казахстаном, Грузією, країнами Балтії та ін., в яких текст, титульний аркуш, багато відомостей, або окремі з них зазначені іноземними мовами. Як правило, опис складається мовою тексту книги.
Для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації ми користуємось національними стандартами ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006; ГОСТ 7.80-2000, IDT. ДСТУ ГОСТ 7.80:2007. Вони є базовими для систем стандартів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису, який складається з обов’язкових та факультативних елементів, взятих безпосередньо з видання: заголовок, назва, відомості про відповідальність, видання, вихідні дані, обсяг, серії та ін. Опис складається з елементів, що об’єднанні в області і наведені в певній послідовності.
В процесі вибору мови опису зустрічаються такі особливості: паралельні титульні аркуші різними мовами, відомості на титульному аркуші декількома мовами, частина відомостей надається однією мовою, частина іншою. При паралельному тексті іноземними мовами, або у тих випадках, коли важко визначити, який текст переважає, книга описується національною мовою країни, в якій вона видана.
Особливостями також являються: незвичайне розташування на титульному аркуші і форма прізвища автора (після назви, приєднується до неї прийменником (by, par, de, von та ін.), різне формулювання назви на титульному аркуші і в інших місцях книги, неповне зазначення всіх необхідних даних на титульному аркуші. Всі різночитання вказуються в загальних примітках (#300 в САБ “IRBIS-64”) і примітках про мову (#912) українською мовою.
Що стосується шрифту опису документу, він робиться, як правило, шрифтом, прийнятим на даний момент для мови, якою видана книга. Готичний шрифт замінюємо латинським. Завдяки можливостям САБ “IRBIS-64” грецький алфавіт зараз не транслітеруємо латинськими літерами, тому що каталогізатори користуються відповідними таблицями UNICOD, закладеними у програму. Але в процесі попереднього редагування, розподілу карток за алфавітом, розстановки карток в традиційному каталозі транслітерація грецьких літер латинськими обов’язкова. При складанні бібліографічного опису великі літери застосовуються згідно з загальними правилами граматики мови, якою складається опис. Якщо на титульному аркуші книги всі слова надруковані прописними літерами (особливо, як правило, в англійських документах), не слід цим користуватися, крім власних назв та іменників у німецькій мові. Описуючі книги в САБ “IRBIS-64”, з великих літер починають перше слово кожної області, а також перше слово наступних елементів: загальне позначення матеріалу та будь яких назв у всіх областях опису. Всі інші елементи записуємо з малої літери. Зберігаємо великі та малі літери в офіційних найменуваннях сучасних організацій та інших власних назвах.
Римські цифри і числівники у словесній формі замінюємо арабськими числами при позначенні номерів томів, а також, в області видання (#205), вихідних даних (#210) та ін. Порядкові числівники наводяться, як правило, з нарощенням закінчення за правилами граматики конкретної іноземної мови (2nd, 3rd, 5th). Якщо не вдалося встановити закінчення порядкового числівника, можна замінити його крапкою.
Складаючи БО іноземних книг, відомості сформульовані на основі аналізу документа, а також, запозичені з інших джерел (довідники, Internet), в усіх областях БО, крім приміток, наводимо в квадратних дужках.
Працюючи з книгами на багатьох іноземних мовах, широко використовуємо онлайнові словники для перекладу необхідних для складання бібліографічного опису елементів, а саме: відповідальні особи, організації, установи, відомості до назви, серії, відомості про видання, вихідні дані та ін.
Скорочення слів в описі іноземних документів відбувається згідно з наступними стандартами: “Бібліографічний запис скорочення слів і словосполук поданих іноземними мовами” (ГОСТ 7.11-2004) (ИСО 832: 1994) ДСТУ 7093 : 2009, а також , ГОСТ 7.11-78; ДСТУ 3582-97; ГОСТ 7.12-93. Уніфіковані форми скорочень латинською мовою, яки беруться у квадратні дужки: et alii (та інші) – [et al.] – для осіб ; et cetera (і так далі) - [etc.] – для установ, організацій, міст у вихідних даних та ін. ; sine loco (без місця) – [s. l.]; sine nomine (без видавництва) – [s. n.]; sine anno (без року) – [s. a.]
Одними з основних процесів в роботі з іноземною літературою є попередня редакція і відбір книг на попередню редакцію: багатотомних, з серіями в томах, матеріалів конференцій, семінарів, виставок та інших видань з тимчасовими і постійними колективними авторами. Попереднє редагування необхідне для складання інформаційних моделей бібліографічного опису багатотомних книжкових та серіальних видань іноземними мовами. Спочатку для присвоєння книзі шифру (також перевіряємо на наявність дублетів) звіряємо цей документ з електронною базою даних НБУВ і з традиційним картковим каталогом. У деяких складних випадках звертаємось до Internet-ресурсів, зокрема звіряємо з каталогами бібліотек світу в онлайн режимі.
У сучасному інформаційному суспільстві все активніше використовуються різноманітні електронні ресурси, процес обробки яких потребує особливої уваги, адже на деяких з них немає необхідних для опису елементів. Для складання бібліографічного опису електронного ресурсу інформацію беремо з певних елементів вихідних відомостей: про назву, відповідальність, перевидання, місце та рік видання, серію – із внутрішніх ( титульний екран, основне меню, відомості про програму та ін.), або зовнішніх (етикетка чи маркування на фізичному носії, технічна документація, інший супровідний матеріал, або контейнер, коробка, конверт, папка) джерел. Відомості, взяті з інших джерел, наводимо у квадратних дужках.
Ще однією важливою особливістю обробки іноземних книг є використання транслітерації при формулюванні імен авторів. Користуємося офіційною системою українсько-англійської транслітерації, що застосовується при відтворенні українських власних назв засобами латинської графіки, ухваленої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2010 року №55 Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею.
САБ “IRBIS-64” комплексно забезпечує загальні вимоги до бібліографічного опису документа та правил його складання: набір елементів БО, послідовність їх розташування, наповнення і засіб подання кожного елемента, застосування умовно розділових знаків, що сприяє якісній роботі при обробці іноземних документів і забезпечує широкі можливості пошуку по різним точкам доступу.
Перспективним розвитком технологічного ланцюжка каталогізації іноземних видань можна вважати:
1) введення в дію механізму імпорту готових бібліографічних записів, використовуючи інформаційні ресурси національних бібліотек світу;
2) вдосконалення сталих словників в САБ ”IRBIS-64” шляхом доповнення їх багатомовними еквівалентами існуючих (найчастіше російською мовою) термінів;
3) започаткування авторитетної роботи, а саме: створення авторитетного файлу (АФ) з метою об’єднання багатомовних варіантів бібліографічного заголовка, що суттєво розширить пошукові можливості електронного каталогу НБУВ та значно поліпшить якість обслуговування читачів.