Механізм інтеграції освітньої і дослідницької діяльності мережі освітянських бібліотек в руслі впровадження концепції Відкритої науки

Тези доповіді

УДК 027.7:37.8:021.63](477)
Кропочева Наталія Миколаївна
https://orcid.org/0000-0002-7025-8272
науковий співробітник
відділ науково-освітніх інформаційних ресурсів
Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського
Київ Україна
veritas59@i.ua

МЕХАНІЗМ ІНТЕГРАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ І ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕРЕЖІ ОСВІТЯНСЬКИХ БІБЛІОТЕК У КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

Розглянуто діяльність наукових бібліотек закладів вищої освіти, учасників мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України в руслі концепції Відкритої науки, базові положення якої відображено в Національному плані щодо відкритої науки, ухваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів у жовтні 2022 р.
Ключові слова: відкрита наука, Національний план щодо відкритої науки, мережа освітянських бібліотек, наукові бібліотеки закладів вищої педагогічної освіти.
Вступ. Метою заявленої доповіді авторка визначає такі дослідницькі завдання: проведення та представлення результатів контент-аналізу впровадження базових положень відкритої науки у дослідницькій діяльності мережі освітянських бібліотек НАПН і МОН України.
Найбільш репрезентативно зазначений контекст відображено в діяльності наукових бібліотек закладів вищої освіти (ЗВО), які володіють найбільш потужним науковим, дослідницьким та освітнім потенціалом, а, відтак, є ключовими суб'єктами Відкритої науки (Open Science), адже вони поєднують продукування наукового знання, відкритість і прозорість дослідницьких процесів, сприяють розвитку наукової діяльності та збереженню академічних цінностей, таких як доброчесність, розвиток дослідницької інфраструктури, «запровадження відкритої науки як норми наукової діяльності».
Зазначимо, що приєднання та впровадження політик і процедур відкритої науки в Україні набуло status quo завдяки ухвалі Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки», яким передбачено реалізацію наступних завдань:
забезпечення відкритого доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації;
надання відкритого доступу до дослідницької інфраструктури;
створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі;
популяризація науки, зокрема поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності;
удосконаленні системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності;
підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки.
Нормативно закріплені шість пріоритетних складових втілення принципів відкритої науки послідовно «вплітаються» в канву політики відкритої науки в країнах ЄС, що базуються на засадах Будапештської Ініціативи відкритої науки (BOAI, BOAI5, BOAI20) і включають вісім цілей:
відкритість даних;
розвиток Європейської хмари відкритої науки;
розроблення показників нового покоління щодо оцінювання якості та впливу досліджень;
забезпечення вільного доступу до всіх рецензованих наукових публікацій;
заохочення раннього обміну різними видами наукових результатів;
забезпечення відповідності усіх досліджень, що фінансуються в ЄС стандартам дослідницької доброчесності;
набуття вченими Європи необхідних навичок щодо використання процедур та практик Відкритої науки;
забезпечення можливості широкої громадськості зробити значний внесок у продукування наукових знань в Європі.
Додамо, що в листопаді 2022 р. Постановою НАПН України затверджено План НАПН України щодо Відкритої науки, яким закріплюються базові елементи Відкритої науки та передбачаються позитивні очікування стосовно «максимізації суспільного, академічного та економічного впливу досліджень, виконуваних в НАПН України».
Під інфраструктурою Відкритої науки розуміється «віртуальна або фізична дослідницька інфраструктура загального користування (включаючи основне наукове обладнання, колекції, журнали та платформи відкритого доступу до публікацій, сховища, архіви, відкриті бібліометричні та наукометричні системи, що використовуються для оцінки та аналізу різних галузей науки). Визначення терміна "інфраструктура Відкритої науки" подано в редакції проєкту Концепції Відкритої науки, що оприлюднено на сайті Інституту вищої освіти НАПН України для обговорення.
Для визначення пріоритетних напрямів впровадження цілей Відкритої науки в закладах вищої освіти, наукові бібліотеки яких є учасниками мережі освітянських бібліотек НАПН України та МОН України, виокремлено і сформовано вибірку, до якої ввійшли дванадцять закладів вищої педагогічної освіти. Критеріями або узагальненими показниками ефективності дослідницької інфраструктури обрано такі компоненти її функціонування: сервіси, що забезпечують відкритий доступ до публікацій; сервіси для зберігання та управління відкритими даними досліджень. Встановлення використання того чи іншого сервісу відбувається шляхом фіксації наявності логотипу чи банера певного сервісу (табл. 1).


Наведені відомості про наявність інформації на сайтах наукових бібліотек ЗВО доповнимо та конкретизуємо наступними інформаційними матеріалами:
сайт ВДПУ ім. М. Коцюбинського має вбудований блок щодо відкритих освітніх ресурсів з оглядом шляхів відкритого доступу, та переліку інституційних репозитаріїв (ІР) (http://surl.li/vbdjle);
на веб-сторінці бібліотеки ДДПУ є розділ, в якому наведено відомості про інституційний репозитарій, на веб-порталі університету є інформаційний блок стосовно консультування подання статей у видання, що входять в реферативні БД WoS і Scopus (http://surl.li/lhafgx);
на веб порталі ДДПУ ім. І. Франка сформовано розділ «Наука в ДДПУ імені І. Франка», в котрому зібрано інформаційні матеріали про наукометричні та бібліометричні сервіси, що мають суголосне до теми нашої розвідки позначення. На вебсторінці наукової бібліотеки, як і більшості других, наявна рубрика «Перевірка на плагіат (Академічна доброчесність) (http://surl.li/yufkkq);
на сторінці бібліотеки ім. М. А. Жовтобрюха ПНПУ ім. В. Г. Короленка в рубриці «Ресурси мережі» вміщено інформацію про основні поняття відкритої науки та перелік покликань на пошукові системи наукової інформації (http://surl.li/rztrdp);
сайт бібліотеки К.-ПНУ ім. І. Огієнка представляє відомості про досліджувані сервіси в розділах «Іноземні бази даних» та «Наукометричні БД», в змісті розділу інформацію про ресурси подано з анотованими оглядами;
веб-портали СумДПУ, МДПУ ім. Б. Хмельницького та ТНПУ ім. В. Гнатюка мають систематизовані розділи «Наука», в структурі яких є рубрики «Бібліометрика української науки», «Профіль дослідника Web of Science», «Профіль дослідника Scopus» (https://sspu.edu.ua/); на сайті наукової бібліотеки СумДПУ розміщено архів видання «Наука та метрика», шо пропонує огляд та інформаційні матеріали про наукометричні платформи та сервіси відкритої науки. Сайти наукових бібліотек пропонують інформацію про ІР та рубрики «Доступ до наукометричних баз», «Наукометричні профілі науковців»;
на веб-сторінці наукової бібліотеки ТНПУ ім. В. Гнатюка розроблено розділи «Репозитарій» та «Для науковців», в останньому виокремлено підрозділ «Наукометрія» з інформацією про WoS, ORCID, ResearchGate (http://surl.li/jymlbm).
На сайті наукової бібліотеки КДПУ в рубриці «Інтернет-ресурси» зібрано відомості про Національний репозитарій академічних текстів (НРАТ); в рубриці «Науковцям» розміщено ресурс та зарубіжний академічний ресурс спілкування дослідників з питань різних галузей знань, покликання на ресурс Directory of Open Access Journals (http://surl.li/fktstg).
Веб-портал ПНПУ ім. К. Д. Ушинського та наукової бібліотеки вміщує інформацію про ІР та його місце в Директорії репохитаріїв відкритого доступу; в рубриці «Віддалені ресурси» вміщено покликання на на такі сервіси та платформи «Web of Science», «Scopus», «ScienceDirect», «Open Ukrainian Citation Index» (OUCI), «Research4Life» (http://surl.li/oktkdv).
Таким чином, контент-аналіз інформаційного представлення компонентів дослідницької інфраструктури шляхом фіксації на сайтах наукових бібліотек ЗВО або на веб-порталах самих установ уможливив такі висновки: по-перше, більшість наукових бібліотек ЗВО тяжіють до розроблення розділів або рубрик «Інституційний репозитарій»; розділи «Корисні ресурси» ознайомлюють з сервісом «Бібліометрика української науки» та реєстрами «Науковці України», ORCID; зупиняючись на змістовій складовій проведеного дослідження, звернемо увагу на рівень і способи інформаційної репрезентації бібліометричних та наукометричних платформ та сервісів, що обираються фахівцями бібліотек самостійно з огляду на вимоги та потреби наукової спільноти у певних ресурсах та сервісах; і, по-друге, концепція Відкритої науки має певну асиметричну направленість та репрезентацію в діяльності наукових бібліотек ЗВО, учасників мережі освітянських бібліотек, орієнтовану на функціонування інституційних репозитаріїв.
Зважаючи на наявність затвердженого Національного плану щодо Відкритої науки, провідними тенденціями у діяльності наукових бібліотек закладів вищої освіти в частині впровадження ними принципів та ключових чинників Відкритої науки, є розміщення у відкритому доступі наукових результатів та науково-технічної інформації, отриманої під час здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень і надання відкритого доступу до міжнародних електронних баз даних наукової інформації.

UDC 027.7:37.8:021.63](477)
Nataliia Kropocheva
https://orcid.org/0000-0002-7025-8272
Researcher at the Department of Scientific and Educational Information Resources the V. O. Sukhomlynskyi State Scientific and Pedagogical Library of Ukraine
Kyiv Ukraine
veritas59@i.ua

MECHANISMS OF INTEGRATION OF EDUCATIONAL AND RESEARCH ACTIVITIES OF THE NETWORK OF EDUCATIONAL LIBRARIES IN THE CONTEXT OF IMPLEMENTATION OF THE OPEN SCIENCE CONCEPT

The article deals with the activities of scientific libraries of higher education institutions, members of the network of educational libraries of the Ministry of Education and Science of Ukraine and the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in the context of the Open Science concept, the basic provisions of which are reflected in the National Open Science Plan, adopted by the Cabinet of Ministers in October 2022.
Keywords: open science, National Plan for Open Science, network of educational libraries, scientific libraries of higher education institutions.