Інтеграційні проекти бібліотечних та архівних ресурсів : європейські програми, українські здобутки

Тези доповіді

Зростання інформаційно-комунікаційного потенціалу суспільства сприяє розгортанню інтеграційних процесів в діяльності бібліотек, архівів, музейних установ, що виявляються в техніко-технологічних, організаційних, структурно-функціональних трансформаціях депозитарїів суспільної пам'яті.
Кооперативні проекти бібліотек, архівів, музейних установ по організації доступу до вже існуючих ресурсів та інтеграція для створення нових отримують широке розповсюдження по всьому світу.
Питанню інтеграції та кооперації бібліотечних, архівних та музейних установ в єдині інформаційні центри на сьогодні значну увагу приділяють ряд дослідників, зокрема, В. Копанєва, С. Шемаєв , К. Лобузіна, А. Солянник, О. Мар'їна, Т. Павленко, А. Антопольский , Н. Браккер, Л. Куйбишев,
Т. Берестова, Л. Кьорменді, А. Бернат. Дослідникі характерезують різні аспекти створення та функціонування спільних культурно-документальних комплексів, висвітлюють зарубіжний досвід, описують досягнення державних проектів.
В Європі активно ведуться роботи по інтеграції інформаційних ресурсів інститутів пам'яті на базі інформаційних технологій. Яскравим прикладом цього є створення Європейської бібліотеки (The European Library) в 2003 році, яка користується величезним інформацйним попитом у всьому світі, і не дарма, адже об'єднала у собі ресурси 48 Національних бібліотек Європи. В 2010 році було зареєстровано близько 1 млн. звернень до ресурсів порталу бібліотеки, що вміщує понад 230 млн. джерел на 35 мовах.
Європейська бібліотека слугує основою для створення Загальноєвропейської цифрової бібліотеки - Europeana, - до складу якої входять музеї, архіви та інші установи культури Європи. Нині цей каталог відбиває більше 20 млн. документів, що належать 1500 установам з 32 країн європейського континенту.
В рамках загальноєвропейської соціокультурної комунікації був започаткований проект FUMAGABA, спрямований на інтеграцію колекцій національних бібліотек України, Молдови, Албанії, Грузії, Вірменії, Боснії і Герцеговини. Результатом даної взаємодії стала інтеграція в Європейськоу бібліотеку (TEL) реферативної бази даних Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і зібрання електронних версій авторефератів дисертацій (40 тис. документів).
В сучасних умовах розвитку технократичного суспільства, коли інформація відіграє все більш важливу роль як ресурс, загострюється низка проблем. До таких українська дослідниця Г. Шемаєва відносить: проблему збереження інформації, проблему фінансової, юридичної і політичної відповідальності, додержання норм інтелектуальної власності. Тому, для створення спільних електронно-інформаційного центрів країни необхідно окрім накопичення ресурсів в одному місці, правильно врахувати аспекти координації й кооперації щодо їх придбання, створення, зберігання і спільного використання.
Сьогодення характерезується глобальною тенденцією до створення корпоративних структур в рамках бібліотечних та архівних інституцій, які надають більш широкий доступ до інформаційних ресурсів, формують новий тип відносин між усіма соціально-комунікаційними структурами.
Станом на кінець 2012 року в Україні діє 84 корпоративних проекти, що об'єднують понад 640 установ. Найбільшими корпоративними проектами є Консорціум «Історична Волинь», Центрально-український кооперативний каталог, Зведений каталог медичних бібліотек України і т.д.
Важливою тенденцією розвитку корпоративних бібліотечних проектів є залучення до співпраці різних суб’єктів інформаційного суспільства: архівів, музеїв, органів науково-технічної інформації, патентних організації, інформаційно-аналітичних агенцій тощо.
Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що інтеграційні процеси по створенню єдиної системи сучасних соціальних комунікацій в бібліотечній та архівній сфері є широко представленими на міжнародному рівні. Європейські тенденції плідно відобразилися на створенні національних інтеграційних продуктів взаємодії бібліотек, архівів, музейних установ, посприяли створенню умов для переходу на вищий рівень їх організації задля задоволення інформаційно-комунікаційних потреб суспільства.