Цифрові ресурси наукових бібліотек у розвитку інфраструктури знань
Заявник | Лобузіна Катерина Вілентіївна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023) |
Захід | Секція 2. Цифрові ресурси та сервіси наукової бібліотеки |
Назва доповіді | Цифрові ресурси наукових бібліотек у розвитку інфраструктури знань |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
Розглянуто сучасні тенденції розвитку цифрової інфраструктури знань, в якій для розвитку технологій та інновацій першочергове значення набувають інформаційні ресурси. У зв’язку з цим, цифрові ресурси наукових бібліотек стають вагомою частиною системи організації та управління цифровими знаннями.
Ключові слова: інфраструктура знань, цифрові інформаційні ресурси, наукові бібліотеки, системи організації знань; управління знаннями
Сьогодні відбулись значні зміни в цифровій інфраструктурі наукового знання. Зазвичай, до поняття інфраструктури знань: включають існуючу структуру та процеси отримання знань (наукові установи та освітні заклади), а також джерела знань. Саме у частині розвитку доступу та розкриття знань наукові бібліотеки можуть зробити значний внесок в умовах швидкого поширення цифрових технологій у всіх сферах діяльності. Як зазначається в "Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації" (розпорядження Кабінету Міністрів України. 17 січня 2018 р. № 67 р.), прискоренний сценарій цифрового розвитку передбачає: створення та розвиток цифрових інфраструктур як основи використання переваг цифрового світу у повсякденному житті та платформи для досягнення ефективності економіки взагалі.
У 2022 році вченим Університету Гани було проведено дослідження 42 наукових публікацій (2020-2021 рр.) з різних країн світу за темою управління знаннями в бібліотках «Knowledge management strategies in libraries: a systematic review systematic review». Результати дослідження показали, що складності розвитку цього перспективного напряму пов’язані в першу чергу з відсутністю у бібліотеках необхідної технологічної інфраструктури. З аналогічні проблеми виникають також в наукових бібліотеках України. Сучасні дослідження формування нового технологічного укладу показують, що інфраструктура знань набуває ключове значення для формування домінуючих технологій шостого технологічного укладу. Розвивається процес виробництва знань, який отримав назву «п’ятого сектору економіки», який не лише продукує інтелектуальний продукт, а й забезпечує належну підготовку та функціональне збереження інтелектуального потенціалу суспільства (Титаренко Л. М. Сруктурні чинники формування постіндустріальної економіки в Україні. 2012). Базою інновацій стають потоки знань, інфраструктура знань стає нелінійною, стрімко зникають межі між фундаментальною та прикладною наукою, розвиваються концепції «відкритої науки» та «відкритих інновацій» (Федулова Л. І. Тенденції розвитку національних інноваційних систем: уроки для України. 2015). Прискорюється створення інфраструктури інноваційно-орієнтованого суспільства, що дозволяє обмінюватися інформацією і знаннями без істотних тимчасових витрат, швидко і ефективно систематизувати, обробляти накопичені дані, що істотно підвищує здатність до створення та дифузії інновацій (Зрибнєва І. П. Інфраструктурний вплив на формування нового технологічного укладу. 2019).
Процес активного входження бібліотечних наукових ресурсів до цифрової інфраструктури знань тісно пов’язаний із змінами у цифровій науковій комунікації та рухом до відкритих знань. Бібліотеки в цьому процесі можуть забезпечити не лише широкий відкритий доступ до достовірних знань гарантованої якості, а й забезпечити дотримання сучасних стандартів організації знань та створення інфраструктури з відповідним авторитетним контролем постачання даних.
Сучасні наукові бібліотеки надають користувачам не прості інформаційно-пошукові системи, а впроваджують розвинуті системи розкриття (виявлення) знань, забезпечені складними семантичним інструментами; формують інтелектуальні цифрові сервіси підтримки наукових досліджень та управління науковими даними; беруть участь як рівноправні наукові партнери у створенні та супроводі проєктів цифрової гуманітаристики. Терміни та технології систем організації знань активно впроваджуються у бібліотечну діяльність сучасних національних та наукових бібліотек, але саме інфраструктурний підхід надає можливість інтегрувати всі ці інтелектуальні бібліотечні сервіси до єдиної національної цифрової інфраструктури знань. Особливо актуальні ці процеси в Україні, яка активно розвиває цифрові наукові та освітні ресурси і сервіси, які можна значно збагатити за рахунок бібліотек надійними та достовірними джерелами наукової інформації, за умов сумісності та інтероперабельності з іншими науковими інформаційними системами національного та міжнародного рівня.
UDC (001.6+002.6):027
Lobuzina Kateryna,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3371-4029
Director of the Institute of Information Technologies,
Vernadsky Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv 030039, Ukraine
е-mail: loboozina@nbuv.gov.ua
DIGITAL RESOURCES OF SCIENTIFIC LIBRARIES IN THE DEVELOPMENT OF KNOWLEDGE INFRASTRUCTURE
The current trends in the development of the digital infrastructure of knowledge are considered, in which information resources are of primary importance for the development of technologies and innovations. In this regard, digital resources of scientific libraries become an important part of the system of organization and management of digital knowledge.
Keywords: knowledge infrastructure, digital information resources, research libraries, knowledge organization systems; knowledge management
Ми в соціальних мережах