Колективна пам'ять: біографії героїв російсько-української війни у вуличному просторі

Тези доповіді

УДК 93/94; 929; 355.01
Плющик Оксана Валентинівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3725-0869,
кандидатка філологічних наук, доцентка,
старша наукова співробітниця,
відділ теорії та методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: o.pliushchyk@gmail.com

КОЛЕКТИВНА ПАМ’ЯТЬ: БІОГРАФІЇ
ГЕРОЇВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
У ВУЛИЧНОМУ ПРОСТОРІ

Намічено напрямки дослідження колективної пам’яті періоду російсько-української війни 2014–2023 рр., зокрема, через можливості реконструкції й представлення біографій Героїв цього періоду у вуличному просторі – на Алеях Героїв, Стінах Пам’яті, муралах.
Ключові слова: колективна пам’ять, російсько-українська війна, біографія, меморіалізація, мілітарні комеморативні практики, Алея Героїв.

Безперервний процес формування колективної пам’яті є частиною національної ідентичності, рамки якої за останні десятиліття в європейському й американському дискурсах розширилися, а дискусія продовжується за кількома напрямами: колективна пам’ять – колективне пам’ятання; колективна пам’ять – офіційна історія; колективна – особиста пам’ять. Колективна пам’ять формується спільним свідомим й індивідуальним досвідом, а власне пам’ять, як психічний процес, має різні можливості задля збереження й передачі через різні коди: текстові, візуалізовані, музичні тощо.
Оскільки типи й види пам’яті визначаються за різними ознаками та дією й впливом, то й дослідження проводяться науковцями, представниками різних наук. Робота інститутів пам’яті й інституцій (архіви, музеї, бібліотеки тощо), постановка складних проблем у вивченні пам’яті, неоднозначність і велика кількість розвідок тощо в її вивченні й розумінні як науковців, так і загалу спонукають до дослідження колективної пам’яті й через візуальні засоби втілення пам’яттєвого дискурсу в біографічній інформації. Так, зокрема, візуалізація уможливлює як поширення світом правду про російську агресію (використання сучасних жанрів мистецтва й технік тощо), так і водночас збереження колективної пам’яті про події російсько-української війни, про кожну особистість, яка стала на захист України.
У вуличному просторі будь-яка реконструкція біографій – це фактично інсталяція особистої історії, власної біографії «на люди». Комеморація в цьому сенсі є саме тим актом, що спрямовує на «передачу» інформації з метою ідентифікації та приналежності до народу.
В Україні представлено різного роду комеморативні практики щодо вшанування пам’яті загиблих та її збереження в російсько-українській війні 2014–2023 рр. Насамперед, ідеться про Алеї Героїв, які розгорнуті в різних містах України, але нині їхнє значення актуалізовано посиленою увагою: збільшуються, на жаль, людські втрати на війні – рідні загиблих піклуються про збереження пам’яті щодо них, потребують поваги до неї й власних почуттів і емоцій, прагнуть її увічнити й берегти для наступних поколінь. Алеї Героїв загиблих у війні, яка, на жаль, продовжується, облаштовані в різні способи, але найчастіше – у форматі інсталяцій з представленням біографії: обов’язкова світлина, дати народження й смерті, часто – коротка інформація з біографічними даними й коротким описом вчинку, який призвів до смерті та ін. Так, Алея Героїв Приірпіння в м. Ірпінь відкрита була ще в жовтні 2015 року на честь воїнів-земляків, які загинули під час російсько-української війни. Поруч із символічною скульптурою-інсталяцією у формі металевого дерева вздовж алеї були розміщені великі стенди з короткими біографіями й світлинами героїв АТО та Героїв Небесної Сотні. Після плюндрування російськими військами цих стендів у лютому 2022 року їх було вивезено до Національного музею історії України (м. Київ).
Алея Героїв у м. Хмельницький була облаштована до початку активної фази війни в лютому 2022 року до дня Героїв Небесної Сотні, а після вторгнення російських військ місто вирішило її залишити – так вона почала доповнюватися новими кубами й банерами (меморіальна інсталяція з масштабних 24-х кубів уже налічує 180 портретів з біографічною інформацією про Героїв). Подібну практику вшанування земляків перейняла й Тернопільщина – у обласному місті встановили банери з портретами й іменами загиблих від початку 2014 року (15 кубів – 120 осіб).
Комеморація мобілізує пам’ять про конкретну подію, стає частиною «місць пам’яті». Іноді, якщо вона пов’язана з трагічними подіями, її розглядають і як механізм подолання травми пам’яті. Такими місцями є Стіни Пам’яті, які розміщують як у великих, так і невеличких містах в Україні з різною кількістю світлин: Івано-Франківськ (Стіна Пам’яті Небесної Сотні (2016)), Одеса (2020), Калуш (Івано-Франківщина, 2021), Калинівка (Стіна Пам’яті полеглим у російсько-українській війні героям-землякам та військовослужбовцям ВЧ № 131, Вінниччина, 2021). Найбільша за кількістю світлин, а отже, і інформації – Стіна Пам’яті на Михайлівській площі в Києві (2015).
Також у межах вуличних візуальних практик для представлення біографій варто назвати й написання муралів із зображенням Героїв (Нідерланди (Амстердам), Україна (Київ, Полтава, Рівне, Кам’янець-Подільський), Німеччина (Берлін)).
Оскільки головна функція комеморації – це збереження саме колективної пам’яті, а мілітарні комеморативні практики, що на даному етапі є актуальною частиною національної ідентичності, у сучасних умовах однозначно матимуть продовження в майбутньому. Можна стверджувати, що подібні заходи поширюватимуться Україною, і якщо первинна мета – зафіксувати образи Героїв в пам’яті, то наступна – формування колективної пам’яті, власної ідентичності з метою створення спільного спогаду й вироблення певних ритуалів щодо їх вшанування й пам’яті та створення меморіалів загиблих у російсько-українській війні.

UDC 93/94; 929; 355.01
Oksana Pliushchyk,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3725-0869,
Candidate of Philological Sciences,
Associate Professor, Senior Researcher,
Department of Theory and Methodology of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: o.pliushchyk@gmail.com

COLLECTIVE MEMORY: BIOGRAPHIES HEROES
OF THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR
IN THE STREET SPACE
The directions of the research of the collective memory of the period of the Russian-Ukrainian war 2014–2023 are outlined, in particular, due to the possibilities of reconstruction and the presentation of the biographies of the Heroes of this period in the street space - on the Alleys of Heroes, Walls of Memory, murals.
Keywords: collective memory, Russian-Ukrainian war, biography, memorialization, military commemorative practices, Alley of Heroes.