Типи бібліотек Близького Сходу та їх комплектування

Тези доповіді

Лямець Артем Михайлович
молодший науковий співробітник
Національної бібліотеки України
імені В.І. Вернадського
0972324559
exchange@bigmir.net

ТИПИ БІБЛІОТЕК БЛИЗЬКОГО СХОДУ ТА ЇХ КОМПЛЕКТУВАННЯ

Бібліотеки Близького Сходу з історичної точки зору зазнали значних перетворень. Особливо це стосується їх соціальної ролі в суспільстві, а також профілю комплектування фондів. Якщо після утвердження ісламу на теренах арабських країн простежується поява публічних бібліотек типу «мактабату масджід» (бібліотека мечеті), що мали спеціалізований релігійний профіль комплектування, то подальший хід історії спричинив їх поступове перетворення на бібліотеки типу «мактабату мадрасат» (бібліотеки медресе). Бібліотеки при медресе представляли собою еволюційно-організаційні тенденції утвердження в близькосхідному регіоні бібліотек наукового рівня. Після епох праведних халіфів, Омеядів та Абасидів, після наслідків монголо-татарських завоювань саме цей тип публічних бібліотек став подальшим кроком до поступового утворення національних та університетських бібліотек з широким спектром функцій та особливою інфраструктурою.
Якщо «мактабату масджід» могла бути сформована при мечеті і містити будь-які зібрання як релігійного так і гуманітарного характеру, то «мактабату мадрасат» передбачала серйозніший підхід до формування та розвитку фондів. В залежності від виду медресе виникали різні «мактабату мадрасат». Відповідно світські медресе (за рівнем відповідали середній загальноосвітній школі) мали в своєму розпорядженні бібліотеки з універсальним профілем комплектування, богословські медресе (надавали спеціальну релігійну освіту) формували фонди іншим чином, значну їх частину займали матеріали з вивчення Корану та Сунни. Низка «мактабату мадрасат» об’єднуючи фонди, поступово еволюціонували до повноцінних публічних бібліотек – «мактабат амат».
Не всі «мактабат амат» стали національними бібліотеками. Більшість книгозбірень цього типу забезпечують сьогодні основні потреби читачів міст та селищ. Однак до появи національних бібліотек це були установи перехідної стадії. В них вже враховувалась національна складова, зверталась увага на особливий статус арабської мови та літератури. В історичному контексті це знаменувало появу перших спроб утворити фонди вітчизняного та зарубіжного арабознавства.
Подальші еволюційні процеси формування арабських бібліотек залежали від того, які організації підтримують комплектування їх фондів. «Мактабат амат», «мактабату масджід» та «мактабату мадрасат» стали поступово видозмінюватись. Цьому сприяли і певні особливості їх організації. Наприклад, мечеть могла мати власну «мактабату масджід», в той же час при багатьох мечетях організовувались школи – медресе. При медресе також утворювались бібліотеки – «мактабату мадрасат» і т. д. Таким чином, «мактабату масджід» та «мактабату мадрасат» стали близькими за смислом поняттями. Крім того, бібліотеки мечетей та школи при них могли об’єднувати свої фонди. В результаті утворювались бібліотеки на зразок публічних з універсальним профілем комплектування, однак з певними особливостями щодо забезпечення навчальною літературою. «Мактабату масджід» залежали від вакуфних товариств або дарів окремих людей, вони також могли закуповувати бібліотеки приватних осіб. «Мактабату мадрасат» забезпечувались на різних рівнях: муніципалітетами, приватними особами або вакуфними організаціями, якщо медресе відкривалось при мечеті. Також ці бібліотеки залишалися при обсерваторіях, наукових установах. «Мактабату мадрасат» хоча й відповідали універсальному профілю комплектування фондів, однак науковий рівень літератури залишався невисокий – в основному, це були підручники для учнів середніх шкіл. Це спричинило стимул для подальшого формування університетських бібліотек – «мактабату джаміаті».
На відміну від інших типів бібліотек «мактабат амат», тобто публічні бібліотеки, напряму підтримувалась державою. Наприклад, Дару ль-кутуб-аль-ватанійа в місті Халеб (Сирія), що вважалась публічною бібліотекою, в 1945 р. мала підтримку муніципалітету міста, саме муніципалітет виділяв кошти на комплектування її фондів [1]. М. Я. Мульхем в своєму дисертаційному дослідженні присвяченому бібліотекам Сирії стверджує, що до 1937 р. ця бібліотека в спеціальних облікових книгах реєструвала арабські та іноземні видання, дари. Таким чином, ще у 1937 р. Дару ль-кутуб аль-ватанійа в Халебі вже здійснювала закупівлі вітчизняної та іноземної літератури, приймала дари від організацій та окремих осіб.
Наступним кроком стає утворення з низки бібліотек типу «мактабат амат» національної бібліотеки – «мактабат ватаніййат», яка стала керуватися складними системами комплектування, до комплектування фондів стали залучатися такі джерела як: обов’язковий примірник, дари, книгообмін, купівля, передплата.
У подальшому еволюційні процеси арабських бібліотек видозмінюються під дією багатьох чинників. Одним з них є злиття фондів. Ним користувались національні бібліотеки арабських країн. Як правило, приєднувалися приватні бібліотеки видатних арабських діячів, істориків та філологів, філософів та теологів.
Таким чином, комплектування фондів бібліотек Близького Сходу залежать від типів цих бібліотек. Останнім часом типологізація змінюється, бібліотеки з різними профілями комплектування об’єднуються, змінюються їх функції, в деяких арабських країнах (Єгипет, Сирія, Лівія) внаслідок громадянських війн, повстань та іноземної інтервенції бібліотечна інфраструктура зазнала значних втрат.


1. Мульхем М.Я. Современное состояние и тенденции развития библиотечного дела в Сирийской Арабской Республике: дис. … пед. наук / Мади Якуб Мульхем. – М., 2000. – 150 с.