Бібліографія нотних видань за матеріалами журналу «Музика –– масам»

ЗаявникБобришева Ірина Федорівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (2013)
ЗахідІсторико-культурні фонди бібліотек: науковий опис і презентація цифрового ресурсу
Назва доповідіБібліографія нотних видань за матеріалами журналу «Музика –– масам»
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Складання БД українських нотних видань початку ХХ століття пов’язано з певними труднощами, тому що не всі видання нотного репертуару збереглися до нашого часу та зареєстровані у централізованих бібліографічних покажчиках, таких як «Музична література УРСР. 1917–1965» [4] та ін. Тому, в процесі роботи, окрім вивчення бібліотечних фондів, було проведено значну пошукову роботу щодо наявності бібліографічної інформації про нотні видання в усіх можливих джерелах, а саме: ретроспективних та поточних бібліографічних покажчиках, бібліотечних та видавничих каталогах, музикознавчих працях. Важливим джерелом бібліографічної інформації про нотні видання 20-х рр. ХХ ст. стала тогочасна періодика, зокрема журнали «Музика» і «Музика – масам». Пропонована робота є продовженням розпочатого нами раніше дослідження матеріалів української музичної періодики, зокрема журналу «Музика». Мета пропонованої статті – дослідити та виявити такі нотні видання, що друкувалися в додатках до журналу «Музика – масам» та про які згадувалося на його сторінках для створення електронного ресурсу .
Останні дослідження української музичної періодики 20-х років ХХ ст. належать Ользі Вакульчук, яка надала детальний аналіз мистецької преси зазначеного періоду [1], Ларисі Зеленській, яка визначила вплив періодичних видань на культурний розвиток тогочасного суспільства [2], Ірині Шереметі, яка займалася проблемою авторства та дешифруванням псевдонімів і криптонімів кореспондентів журналу «Музика» та «Української музичної газети» [5].
Журнал «Музика – масам» є одним з основних джерел інформації загалом про українську музичну культуру кінця 20 х років ХХ ст. Він підтримав неперервність української фахової музичної періодики 20-х років ХХ ст. (фактично цей журнал став продовженням журналу «Музика»). Журнал «Музика – масам» випускався видавництвом «Радянське село» у Харкові з 1928 по 1930 р. як місячник масової музичної роботи – орган управління мистецтв Народного Комісаріату Освіти, культвідділу ВУРПС’у, ЦК ЛКСМУ та Всеукраїнського Товариства Революційних Музик (ВУТОРМ). Редакційну колегію очолював завідувач відділу мистецтв нарком освіти Микола Христовий, на якого покладалися функції ідеологічного керівництва журналом, його заступником був відомий композитор, музикознавець, громадський діяч, голова Всеукраїнського Музичного товариства імені М. Леонтовича () Петро Козицький. До редакції також увійшли Н. Бабічев (завідувач культвідділу ВУРПС), О. Філіпов (від ЦК ЛКСМУ) та Ю. Ткаченко (секретар редакційної колегії). Основним своїм завданням журнал вважав розвиток творчого потенціалу широких суспільних мас населення, залучення їх до самодіяльної музичної роботи. З великого кола питань, що розглядалися у часописі «Музика – масам» (оглядові статті з питань музичного життя УРСР, СРСР, закордону, суттєві події та останні досягнення в музиці, організація музичної роботи в клубі, сільбуді, школі, побуті; трибуна музкора; дописи з місць; вказівки й поради; матеріали для самоосвіти; листування; музичні розваги; інструктивно-інформаційний матеріал: офіційні документи, постанови тощо) найбільш цікавими з бібліографічної точки зору є рубрики, пов’язані з інформацією про нові музичні твори та їх публікацію. Таку інформацію найчастіше містять: нотні додатки та рубрики «Уваги до нотних додатків», «Бібліографія й нотографія» (з повідомленнями про нові видання та їхній аналіз), «Хроніка музичної творчості», «Музичні твори, дозволені до виконання вищим музичним комітетом при НКО УСРР» та репертуарні списки, що забезпечували різноманітні заходи, пов’язані з радянськими святами, сільськогосподарськими кампаніями, антирелігійною агітацією тощо.
У кожному номері журналу подавалися два – три нотних додатки, що містили раніше «ніде не друковані музичні твори кращих сучасних композиторів».Усього за три роки існування журналу було надруковано 117 музичних творів (у 28 р. – 24 твори, у 1929 р. – 37 і в 1930 р. – 56 творів). При чому, якщо у виданнях журналу 1928 року були представлені твори різних жанрів доволі збалансовано, з незначною перевагою хорових, то у 1929 і 1930 рр. значна перевага надавалася масовим хоровим пісням з поодиноким представленням творів для камерного ансамблю і оркестру. Для порівняння – у 1928 р. надруковано 7 хорів у 24 додатках, у 1929 – 20 масових хорових пісень у 37 додатках і у 1930 р. – 33 у 57 додатках. Помітну кількість серед нотних додатків у продовж усіх трьох років складали також солоспіви (відповідно – 4 у 1928 р., 8 – у 1929 р. і 19 у 1930 р.). Не всі нотні додатки збереглися до нашого часу, тому про існування деяких творів ми дізнаємося лише з відповідної рубрики журналу «Уваги до нотних додатків». Рубрика також містить цікаві біографічні відомості, списки творів і фотографії композиторів, які друкувалися в «Додатках».
У розділі «Бібліографія й нотографія» надавався докладний аналіз друкованої продукції, по-перше, з боку художньої значущості її музичного змісту (прийоми музичного мислення, нові елементи музичної мови, загальна структура твору тощо), прикладної цінності (доступність для різного складу виконавців), культурної цінності (дилетантизм чи професійність композитора, банальність або новизна характерних рис художньої мови тощо). По-друге, надавалася характеристика якості самого видання (якість друку, редагування, наявність перекладів на декілька мов тощо). Слід однак зазначити, що не всі тогочасні оцінки можна вважати об’єктивними та фаховими з причин ідеологічної заангажованості.
Крім того, зі сторінок «Музики – масам» можна дізнатися про музичні твори українських композиторів 20-х рр., що так і не були надруковані і залишилися в рукописах (рубрики «Новини з нот», «Хроніка творчості», статті що містять списки рекомендованих творів до виконання з нагоди радянських громадських свят та ін.).
Отже, дослідження вказаних рубрик журналу «Музика – масам» дало змогу ввести у науковий обіг цілий ряд музичних творів зазначеного періоду, що не зареєстровані в жодному нотному бібліографічному покажчику, і результатом такого дослідження стало поповнення баз даних українських нотних видань 20-х рр. ХХ ст.

Список використаних джерел
1. Вакульчук, О. Музично-бібліографічна інформація в українській радянській періодиці 20-х початку 30-х рр.. ХХ ст. / О. Вакульчук // Українська періодика : історія і сучасність / . – Львів, 2005. – С. 298 – 305.
2. Зеленська, Л. Проблематика публікацій часопису «Музика – мас» (1926 – 1931) / Л. Зеленська // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 7. – С. 41 – 44.
3. Музика – масам. – Х., 1928. – Ч. 1 – 12; 1929. – Ч. 1 – 12; 1930. – Ч. 1 – 12.
4. Музична література УРСР : 1917–1965 : бібліографічний довідник / Книжкова палата Української РСР. – Х. : Редакційно-видавничий відділ Книжкової палати УРСР, 1966. – 795 с.
5. Шеремета, І. Дешифрування псевдонімів як аспект вивчення музичної культури (за матеріалами журналу «Музика» 1920-х років) / І. Шеремета // Студії мистецтвознавчі / НАН України, ІМФЕ. – К., 2011, № 3, с. 49.