Методи дослідження користувачів бібліотеки та їх інформаційних потреб

Тези доповіді

Кінцевою метою бібліотечно-інформаційного обслуговування виступає задоволення інформаційних потреб членів суспільства. У зв’язку з цим дослідження особливостей інформаційних потреб розглядається як основа формування системи бібліотечно-інформаційного обслуговування. Знання про інформаційні потреби важливі при комплектуванні і організації зберігання інформаційних фондів, у процесі інформаційного, бібліотечно-бібліографічного обслуговування споживачів інформації та на інших важливих етапах діяльності інформаційно-бібліотечних систем. Саме потреби споживачів інформації визначають форми та види обслуговування, які сприятимуть задоволенню інформаційних потреб.
Закономірності процесу читання та поведінки читачів враховуються у всіх соціальних науках, що вивчають духовне життя суспільства і особистості, і насамперед у тих областях, які пов'язані з практикою, теорією або історією створення, розповсюдження і пропаганди творів друку. Попит користувачів є складним соціально-культурним явищем, що відображає переваги, смаки, цінності та стереотипи культури суспільства.
Інформаційні потреби, їх суть, методика дослідження та результати впровадження завжди були об’єктом дослідження бібліотекознавців.
Вивченню загальних питань виникнення і розвитку інформаційних потреб, їх класифікації згідно з різними категоріями фахівців присвячені роботи Д. Блюменау, Т. Коваль, Р. Мотульського, Т. Новальської, Л. Петрової, Г. Райкової, А. Соколова та ін. Методи дослідження інформаційних потреб аналізувалися в роботах В. Бородині, С. Коготкова, А. Остапова, М. Самохіної, та ін.
Вивчення інформаційних потреб нерозривно пов’язане з іншими науками: соціологією, історією, інформатикою, психологією, семіотикою та ін.
Орієнтація на задоволення потреб споживачів є головною ознакою маркетингу. Стосовно бібліотеки це втілилося у новий напрям – бібліотечний маркетинг, теоретичні розробки та практичне впровадження якого займають одне з чільних місць у сучасному бібліотекознавстві (О. Башун, П. Борхард, В. Клюєв, С. Матліна, Г. Паршукова, Г. Саприкін, І. Суслова, О. Ястребова та ін.).
Вивчення читача має опиратися на принципи послідовності, систематичності під час розгляду та аналізу читання різних вікових категорій. Такий підхід дозволяє встановити причинно-наслідкові зв’язки та прогнозувати поведінку читачів та їх потреби.
Загальними вимогами до організації вивчення користувачів у бібліотеці визначають:
• плановість і систематичність;
• обґрунтований вибір методів та їх поєднання;
• фіксація результатів;
• координація роботи з вивчення читачів;
• узагальнення результатів вивчення попиту, звітність.
Традиційно вивчення читачів базувалося на статистичних показниках: кількість читачів, кількість відвідувань, обсяг книговидачі та ін. Всередині цих показників аналізувалися соціально-демографічні характеристики читачів: стать, вік, соціальний стан, освіта, сфера діяльності тощо, що дозволяло застосовувати «принцип диференційованого підходу до користувачів бібліотеки на основі їх вивчення».
Локальні вивчення інтересів читачів та їх поведінки повинні передбачати наявність наступного етапу дослідження для синтезу наукових відомостей про різноманітні аспекти читацької діяльності, враховуючи необхідність комплексного вивчення читача різними інститутами не лише як користувача бібліотеки, але й як покупця книг та передплатника періодики для створення цілісної картини читацької діяльності.
У дослідженнях інформаційних потреб користувачів бібліотек традиційно застосовуються декілька основних методів одержання інформації: анкетне опитування, інтерв’ю, наукове спостереження, експеримент, аналіз бібліотечної документації (книжкових та читацьких формулярів, облікової та звітної документації, читацьких вимог на літературу), методи експертних оцінок та математико-статистичні.
В останні роки також використовується методи, які були запозичені з інших наук, зокрема, метод фокус-груп, контент-аналізу, ранжування, омнібусу, кластерного аналізу, метод соціального портретування та ін.
На думку фахівців, подальше вивчення користувачів буде спрямовано на виявлення та аналіз основних цінностей споживачів – поняття, до якого залучено пильну увагу маркетологів. Для бібліотек та інформаційних служб це означає, що вивчатися повинні не тільки інформаційні потреби та інформаційна поведінка, а й споживчі вимоги (споживчі переваги) як до інформаційної продукції, так і до комфортності обслуговування в цілому.
Тільки на основі глибокого вивчення ціннісної орієнтації користувачів, їх поведінки та інформаційних потреб, можливий об’єктивний аналіз тих соціокультурних процесів, які протікають всередині бібліотечних структур та у суспільстві загалом.
Таким чином, вибір методів та їх поєднання для комплексного дослідження інформаційних потреб є запорукою успішного проведення та об’єктивної інтерпретації результатів з подальшим їх використанням у практичній діяльності.