Диференційоване обслуговування користувачів з особливими потребами

ЗаявникКунанець Наталія Едуардівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (2013)
Західне вказано
Назва доповідіДиференційоване обслуговування користувачів з особливими потребами
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Диференційоване обслуговування користувачів з особливими потребами
У вирішенні проблеми надання доступу до інформації користувачам з особливими потребами сьогодні повинні брати активну участь бібліотеки будь-яких рівнів та підпорядкувань.
Сприяння доступу до інформації цієї категорії користувачів прописано на державному рівні Указом Президента України від 18.12.2007 № 1228/2007 „Про додаткові невідкладні заходи щодо створення умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями”.
До вивчення цього питання зверталося немало дослідників, але вони в основному висвітлювали особливості обслуговування користувачів з проблемами зору. Деякі аспекти бібліотечного обслуговування інвалідів з недоліками зору і дефектологічного бібліотекознавства закладені в роботах А. Шапошникова [1]. Продовжили наукові дослідження в цьому напрямі російські учені - М. П. Коновалова[2], Д. Жарков[3], И.Н. Зарубка[4]. У дисертаційному дослідженні українського бібліотекознавця А. В. Литвин [5] зроблена спроба узагальнити проблему організації бібліотечно-інформаційного забезпечення користувачів з недоліками зору, проте в ній лише незначна увага приділяється застосуванню новітніх технологій в цій області. Проблема обслуговування читачів з іншими недоліками здоров'я частково розглядалося в статті Р. Щербан [6].
У Національній бібліотеці ім.. В.Вернадського декілька років тому проходив міжнародний науково-практичний семінар, співорганізаторами якого були сама Національна книгозбірня, Свефі академія (Швеція), Національний університет «Львівська політехніка». На семінарі було представлено інформаційні технології, що сприяють доступу до інформації осіб з особливими потребами. Серед яких розробки львівських, київських науковців. Шведські партнери представили програмно-алгоритмічний комплекс, що дозволяє незрячому орієнтуватися у інформаційному контенті та роздруковувати лінійні тексти у форматі Брайля.
Ці розробки стають сьогодні базовими при побудові концепції інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів з особливими потребами. У сучасному інформаційному суспільстві для ефективного бібліотечного обслуговування користувачів з обмеженими можливостями необхідне переосмислення звичайних форм роботи з читачами. Назріла потреба диференційованого підходу до обслуговування різних категорій користувачів, взявши за основу розподілу форм роботи - нозології:
вади зору;
проблеми зі слухом;
обмеження в пересуванні.
Враховуючи канали комунікування користувачів з вадами зору, їх бібліотечне обслуговування повинно базуватися на формуванні фондів виданнями, що надають можливість тактильного та аудіо сприйняття інформації. Цього можна досягти завдяки використанню видань шрифтом Брайля та книг, що “розмовляють”.
Для задоволення інформаційних потреб користувачів з проблемами слуху бібліотеки повинні володіти документами, які подають інформацію у формі відеорядів жестових повідомлень, орієнтуючись на сприйняття ними інформації через зоровий канал.
Для читачів, які не мають можливості безпосередньо відвідувати бібліотеку та можливість отримання інформації зоровим та аудіо каналом, повинні передбачатися послуги з надання інформації у формі відсканованих або оцифрованих документів з бібліотечного фонду, аудіо та відео подання лекцій викладачів провідних університетів.
Кожній категорії цих користувачів надається можливість отримання інформації у найзручнішій для них формі. Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів з обмеженими можливостями висуває певні вимоги щодо облаштування і технічно-технологічного забезпечення читачів окремими автоматизованими робочими місцями, проблемно-орієнтованими читальними залами та бібліотекарями, швидкісними телекомунікаційними інтернет-каналами.
Пріоритетність проведення досліджень за цим напрямом декларується в Державній цільовій програмі "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2020 року, затвердженою Постановою Кабінету міністрів України № 706 від 1 серпня в 2012 р.
Оскільки наші дослідження торкаються інвалідів, відмітимо, що в "Конвенція про права інвалідів", прийнятій ООН в 2006 р. і ратифікованій в Україні Законом № 1767 - VI( 1767-17 ) від 16.12.2009 інвалідність визначається взаємодією людей, які мають порушення здоров'я і комунікаційні бар'єри, які перешкоджають їх повній і ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими. Але в контексті гуманістичних норм людей з інвалідністю зазвичай називають особами з особливими потребами.
Важливим аспектом нашого дослідження є вивчення особливостей формування спеціальних інформаційних технологій, що знімають бар'єри при комунікації і при інформаційному забезпеченні осіб з особливими потребами. У названому вище документ подано наступне визначення терміну "комунікація": "Комунікація" включає використання мов, текстів, азбуки Брайля, тактильного спілкування, великого шрифту, доступних мультимедійних засобів, а також друкарських матеріалів, аудіозасобів, дикторів, підсилювальних і альтернативних методів і засобів, способів і форматів спілкування, допоміжних інформаційно-комунікаційних технологій. Досягнення ефективного рівня комунікації можливе за умови застосування спеціальних інформаційних технологій.
Для читачів з вадами зору автоматизоване робоче місце у бібліотеці повинно обладнуватися спеціалізованими комп’ютерними пристроями, які дозволяють опрацьовувати тексти, представлені шрифтами Брайля (мова йде про брайлівський дисплей і брайлівський принтер), а також спеціалізованим програмним забезпеченням, що сприяє звуковому супроводу роботи за комп’ютером. Вони також оснащуються комп’ютерною лупою. Водночас робочі місця незрячого читача повинні комплектуватися цифровими програвачами, які подають озвучені текстові матеріали у різних форматах і в першу чергу в цифровому форматі, що отримав назву DAISY-формат[ ].
Для читачів з проблемами слуху слід забезпечувати можливість роботи з документами, представленими у відео форматі. Сьогодні спостерігається наявність достатньо великої кількість людей з вадами слуху. Згідно з резолюцією ООН 48/96 від 20 грудня 1993 року кожна держава повинна забезпечити використання жестової мови для навчання не чуючих дітей та забезпечити послуги сурдоперекладу для сприяння спілкуванню не чуючих з людьми, які не володіють мовою жестів.
Поряд з цим постає питання про організацію роботи спеціалізованих читальних залів у формі домашнього повноекранного кінотеатру, обладнання якого дозволяє повноцінно відбирати, подавати та опрацьовувати кіно та відеопродукцію. Обов’язковим компонентом технічно-технологічного комплексу такого відеочитального залу для нечуючих та осіб з проблемами слуху повинні бути комп'ютерні програмно-алгоритмічні тренажери жестової мови. При цьому слід використовувати полімовний режим функціонування, який налаштовується як на мовне середовище оригіналів аудіодокументів, так і мовні можливості користувача.
Специфіка бібліотечного обслуговування користувачів з обмеженими можливостями пересування вимагає вирішення питань, пов'язаних з розробкою методичних рекомендацій організації надання послуг дистанційно:
• забезпечення on-line доступу до бібліотечних фондів;
• пересилання документів в цифрових форматах або відсканованому вигляді.
При обслуговуванні цієї категорії користувачів слід використовувати наступні види електронних документів:
 електронні видання (на окремому носії або онлайнові видання);
 електронні публікації в Internet;
 електронні версії друкованих видань або публікацій;
 електронні копії друкованих публікацій.
Таким чином, запропонована технології бібліотечно-інформаційного обслуговування осіб з особливими потребами дозволяє здійснювати диференційоване надання бібліотечно-інформаційних послуг даній категорії користувачів та удосконалити існуючі форми обслуговування користувачів.