Київські газети 1838-1960 рр. у фондах НБУВ: формування колекції, використання у бібліотечній практиці, підготовка до оцифрування

Тези доповіді

Ольга Вакульчук,
зав. відділу НБУВ, канд. іст. наук;
Олена Залізнюк,
зав.сектору НБУВ





Київські газети 1838–1960 рр. у фондах НБУВ: формування колекції, використання у бібліотечно-інформаційній практиці, підготовка до оцифрування.


У Відділі газетних фондів (ВГФ) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) зберігається найбільша в Україні колекція часописів, що налічує понад 220 тис. річних комплектів газет. Виняткове науково-культурне значення має одне з найбагатших зібрань київських газет періоду від 1838 р. і до сьогодні. Дослідження регіональних газетних видань є одним з пріоритетних напрямків, адже вони є важливим документальним джерелом інформації про суспільно-політичне, економічне, культурне життя, насамперед, Києва і України. Київські газети – цілісне самостійне явище та вагома і чи не найбільша складова всіх газет, що виходили в Україні протягом двохсот років.
Регіональна преса України дедалі частіше стає об’єктом наукових досліджень. Так, активно вивчається преса Галичини, Буковини, Волині, Донбасу, а також Криму, Черкащини, Харківського регіону, Одеси тощо. Щодо київських газет, то на сьогоднішній день відомою є ґрунтовна праця (монографія і бібліографічний покажчик) колективу авторів з Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка А. Волобуєвої, Н. Сидоренко, О. Сидоренка, О. Школьної «Періодичні видання Києва (1835–1917 рр.)». Тритомний покажчик включає 830 позицій газет і журналів, що виходили в Києві протягом 1835–1917 рр. Крім основних даних у покажчику наводяться відомості про місця зберігання повних комплектів чи окремих номерів газет і журналів у бібліотеках і архівах України та інших країн. Київську пресу у різні роки досліджували також Є. Демченко, Л. Денисюк Г. Рудий та ін. Газети Києва увійшли до бібліографічних покажчиків радянського часу, наприклад: «Русские дореволюционные газеты в фондах Государственной библиотеки СССР им. В. И. Ленина», «Русские дореволюционные газеты в фондах Библиотеки АН СССР. 1703–1916», «Газеты СССР 1917–1960». Цінним джерелом інформації залишається покажчик «Библиография русской периодической печати. 1703–1900 гг.», укладений М. Лісовським і виданий у 1915 р. Зазначені видання не втратили свого значення і на даний час. Київські газети увійшли до серії каталогів «Газети України…у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», що охоплюють період від 1822 по 1950 рр. (укладачі – співробітники відділу газетних фондів).
Незважаючи на стійку зацікавленість вчених і певну кількість вагомих наукових праць про київську періодику, її історико-бібілографічне дослідження залишається актуальним. У ВГФ НБУВ триває робота з виявлення, опрацювання, введення до електронної бази даних (БД) київських газет (на її основі буде підготовлено друкований каталог), відбору газет за певними критеріями для створення цифрових копій з метою збереження оригіналів.
У фондах НБУВ зберігається 1546 назв київських газет періоду 1838–1960 рр. (4 528 річних комплектів). У фондах наявні повні комплекти майже всіх зазначених видань. Найстарішою у цьому зібранні є газета 1838 року видання «Киевские губернские ведомости». Її перший номер вийшов 7 січня 1838 р. (у Бібліотеці «Киевские губернские ведомости зберігаються, починаючи з №2 за 10 січня 1838 р.). Зазначалося, що газета інформуватиме про події в губернії, країні і за кордоном, про урядові розпорядження, статистичні звіти, історичні матеріали, оголошення тощо. З огляду на зміст інформації газета поділялася на дві частини – офіційну та неофіційну, які деякий час навіть видавалися окремо різними редакторами. Газета виходила з численними постійними додатками, де друкувалися списки кандидатів на вибори до міської та Державної дум, уряду, земських зборів; списки поранених, вбитих, зниклих безвісти під час воєнних дій, банківські звіти, результати перепису населення Російської імперії тощо. Редакторами газети у різні роки були Г. Балабуха, І. Динін, І. Мізецький, М. Чернишов, І. Фундуклей та ін. «Киевские губернские ведомости» протягом двох десятиліть залишались єдиним щоденним джерелом офіційної інформації на території Київської губернії.
У період 1858–1867 рр. з’являються газети «Киевские объявления», «Современная медицина», «Киевский телеграф», «Киевлянин», «Друг народа» тощо. Варто зазначити, що у 1905 р. (31 грудня) вийшов сигнальний номер першої київської газети українською мовою – «Громадська думка». У №1 «Громадської думки» повідомляється, що газета даватиме щоденний огляд політичного, громадського, економічного і літературного життя України, Росії й «по чужих землях, звістки про... світові події...; поезії та оповідання, наукові фельєтони…». Повідомляється, що у «Громадську думку» погодилися писати В. Антонович, В. Винниченко, Б. Грінченко, М. Грушевський, Ол. Грушевський, Дніпрова Чайка, В. Дорошенко. Д. Дорошенко, П. Житецький, С. Єфремов, К. Квітка, М. Коцюбинський, А. Кримський, В. Леонтович, М. Лисенко. П. Мирний, І. Огієнко, П. Туган-Барановський, Є. Чикаленко та ін. Видавцем і редактором призначено В. Леонтовича, пізніше – Є. Чикаленка, М. Павловського. Вийшло 190 номерів «Громадської думки» (закрита у серпні 1906 р. за розпорядженням влади). Відновилася у вересні 1906 р. як «Рада» – щоденна політична, економічна і літературна газета. Виходила до липня 1914 р. З березня 1917 по січень 1919 р. виходила «Нова рада» (закрита владою у лютому 1919 р.). У вересні 1919 р. відновлено газету «Рада». У 1990-і роки були спроби вкотре її відродити. Всі номери, що вийшли протягом 1991–1997 рр. зберігаються у відділі газетних фондів.
За мовною ознакою київські газети 1838–1960 рр. поділяються так: українською – 1008 назв газет, російською – 458, польською – 13, німецькою – 6, ідиш – 4, чеською – 3, угорською – одна, двомовних – 39, трьома мовами – 12, чотирма і п’ятьма мовами – по одній. Українською мовою найбільше газет видавалося у 1930-і роки, російською – у період 1838–1916 рр.
Київські газети користуються сталим високим попитом відвідувачів читального залу відділу газетних фондів та віддалених користувачів. Наприклад, нами проведено аналіз читацьких запитів, що надійшли у травні цього року. Так, із загальної кількості вимог відсоток київських газет складає від 52% до 71%. Найчастіше замовляють газети «Киевлянин» (1863–1919), «Громадська думка» (1905, 1906), «Рада» (1906–1914), «Киевская мысль» (1906–1917), «Киевский телеграф» (1859–1876). «Киевские губернские ведомости» (1838–1920), «Вечерний Киев» (1927–1930, 1951–1960), газети загальнореспубліканського значення, що видавалися в Києві: «Радянська Україна» (1944–1960), «Пролетарська правда» (1925–1941), «Літературна газета» (1927–1960), а також сучасні газети.
У контексті завдань зі створення і накопичення електронних інформаційних ресурсів, а також з метою фізичного збереження оригіналів видань, які є історичною цінністю, у Бібліотеці ведеться робота з оцифрування фондів, зокрема й газетних. У відділі газетних фондів на основі загальних розробок і вимог встановлено критерії, за якими відбувається відбір газет для першочергового оцифрування: час виходу газети, цінність і значення з точки зору історії і культури, інтенсивність запитів читачів, фізичний стан оригіналів. Виготовленню цифрових копій, які здійснює спеціально створена група у структурі відділу програмно-технологічного забезпечення комп’ютерних мереж, передує копітка підготовча робота у ВГФ. На даний час оцифровано і записано на компакт-диски 20 назв газет (171 диск, всі вони видаються читачам), з них – 12 київських. На цій основі формується електронна повнотекстова колекція газет, яка на даний час включає 6 назв рідкісних газетних видань, серед яких і найзатребуваніші київські: «Громадська думка», «Рада», «Киевлянин». За планами, узгодженими двома відділами – відділом газетних фондів і відділом програмно-технологічного забезпечення комп’ютерних мереж, у поточному році продовжується робота з оцифрування газети «Киевлянин». Виконання всіх зазначених завдань по формуванню колекції київських газет та їх зберігання, введення у базу даних, підготовка друкованого каталогу, перенесення на сучасні носії інформації, створення електронної колекції газет направлене на задоволення наукових, інформаційних потреб користувачів і реалізації однієї з основних функцій бібліотеки – інформаційної.