Сучасні міжнародні бібліотечні стандарти каталогізації цифрових ресурсів.

Тези доповіді

Сучасна тенденція глобалізації особливо проявляється у галузях, які працюють із інформацією та знаннями, тому корпорація бібліотек є надзвичайно актуальним питанням. Для інтеграції українських бібліотек у світовий інформаційний простір, конче необхідно застосовувати сучасні міжнародні галузеві стандарти.
Бібліотечні продукти і стандарти:
– Карткові каталоги: стандарти змісту – правила каталогізації.
– Електронні каталоги: стандарти змісту – правила каталогізації; комунікативні формати; стандарти обміну даними; концептуальні моделі.
– Цифрові бібліотеки та архіви: концептуальні моделі; стандарти змісту – правила каталогізації; стандарти описових метаданих; стандарти структурних та адміністративних метаданих; стандарти обміну даними.
Цифрові ресурси представляються бібліотеками через електронні каталоги та цифрові бібліотеки.
Каталогізація цифрових ресурсів та стандарти, які необхідно знати каталогізаторам: концептуальні моделі; стандарти змісту – правила каталогізації; комунікативні формати; стандарти описових метаданих.
Концептуальні моделі: FRBR, FRAD, FRSAD, CIDOC CRM, FRBRoo.
FRBR (Functional Requirements for Bibliographic Records) – Функціональні вимоги до бібліографічних записів – концептуальна модель метаданих «сутність-зв’язок» для інформаційних об’єктів, розроблена IFLA. Пов’язує завдання користувача із пошуку та доступу в бібліографічних базах даних з точкою зору користувача. Перша редакція – 1998 р. Остання редакція – 2009 р. Активно використовується світовою бібліотечною спільнотою. Переклад – 19 мов (німецькою, французькою, іспанською, каталанською, італійською, португальською, норвезькою, шведською, чеською, словенською, сербською, хорватською, угорською, румунською, японською, корейською, китайською, в’єтнамською – в процесі, латвійською, російською). FRBR виокремлює декілька груп сутностей: І група - продукти інтелектуальної чи мистецької творчості, що називаються або описуються у бібліографічних записах: робота (work), вираження (expression), прояв (manifestation), примірник (item); ІІ група - сутності відповідальності за інтелектуальний чи мистецький зміст, фізичне виробництво та розповсюдження таких продуктів: особа (person) та організація (corporate body); ІІІ група складається із набору сутностей, які є предметами інтелектуальної чи мистецької творчості: поняття (concepts), об’єкти (objects), події (events), місця (places) та будь-які сутності першої та другої групи.
FRAD (Functional Requirements for Authority Data) – Функціональні вимоги до авторитетних даних - концептуальна модель «сутність-зв’язок». Пов’язує дані, що записані в бібліотечних авторитетних записах з потребами користувачів цих записів та просуває і розповсюджує ці дані. Ця концептуальна модель та її подальше впровадження направлено на виконання чотирьох основних завдань, які найчастіше виконують, як звичайні користувачі бібліотек, так самі бібліотекарі, що є користувачами цих баз: знайти сутність чи набір сутностей відповідно до заданих критеріїв; ідентифікувати сутність; контекстуалізувати (місце особи, організації, роботи тощо в контексті) і обґрунтувати (justify)(обґрунтувати творцем авторитетного запису причину, за якої було обрано ім’я чи форма імені, на яких базується точка доступу). Розроблена IFLA – 2009 р. Останні доповнення – листопад, 2011 р. Переклад – 8 мов (німецькою, французькою, іспанською, каталанською, шведською, італійською, китайською, російською). Модель можна описати наступним чином: бібліографічні сутності відомі під іменами чи ідентифікаторами. Під час каталогізації ці імена та ідентифікатори використовуються як основа для побудови контрольованих точок доступу.
FRSAR (Functional Requirements for Subject Authority Data) – Функціональні вимоги до предметних авторитетних даних – концептуальна модель «сутність-зв’язок». Є продовженням моделі FRBR і пояснює, як сутності третьої групи, що є предметами інтелектуальної чи мистецької творчості, можуть пов’язуватися і контролюватися в межах бібліографічного універсуму. Розроблена IFLA – 2010 р. Будь-яка робота має предметом одну чи більше тем, будь-яка тема є предметом однієї чи декількох робіт. Будь-яка тема позначається в одній чи більше номенклатурі (списки, словники різними мовами).
Правила каталогізації - стандарти змісту: ГОСТ 7.1:2003, ISBD (C), ACCR2, RDA, CCO, ISAD(G).
ГОСТ 7.1:2003 «Бібліографічний запис, бібліографічний опис.Загальні вимоги та правила складання». Розроблено Російською книжковою палатою, РГБ, РНБ, Міждержавним технічним комітетом із стандартизації – 2003. Застосовується: Вірменія, Білорусія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна. Україна – ДСТУ – 2006 р.
ISBD (C) – Консолідований міжнародний стандарт бібліографічного опису. Переший ISBD розроблений у 1974 році IFLA. Поступово ряд цих стандартів розширювався – окремими правилами опису для різних типів документів. У 2007 році IFLA розробив ISBD (C) – Консолідований міжнародний стандарт бібліографічного опису, який відповідає моделі FRBR
AАCR2 – Англо-американські правила каталогізації 2. Розроблено – 1978 на зміну AACR. Останнє поновлення – 2002 р. І хоча на заміну AACR2 розроблено RDA, ще багато бібліотек продовжують працювати на цьому стандарті.
ССO – Каталогізація культурних об’єктів – принципи опису культурних об’єктів та їхніх зображень. Стандарт розроблений на замовлення Асоціації візуальних ресурсів. Призначений для використання в описі і документуванні творів мистецтва, архітектури та культурних артефактів.
ISAD(G) – Загальний міжнародний стандарт архівного опису. Розроблено Міжнародною Радою Архівів. Переклад українською – 2002 р. Правила описування архівних документів (SAD(G): 1999, NEQ): ДСТУ 4331:2004 - Чинний від 01.07.2005.
RDA - Опис ресурсу та доступ. Розроблено Об’єднаним керівним комітетом (JSC) із розвитку RDA – 2009: Американська бібліотечна асоціація, Австралійський комітет із каталогізації, Британська бібліотека, Канадський комітет із каталогізації, Чартерний інститут бібліотечно-інформаційних спеціалістів (CILIP), Бібліотека Конгресу. Стандарт впроваджено в національних бібліотеках США, Канади, Австралії, Великої Британії, Німеччини – І квартал 2013. Європейська група зацікавлених в RDA: Данія, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія, Шотландія, Італія, Португалія, Іспанія, Хорватія, Швеція, Німеччина, Латвія, Франція, Чехія, Польща, Австрія, Польща, Словаччина. Перекладено: китайською, французькою, німецькою, іспанською. Відповідає моделям FRBR, FRAD. Полегшення пошуку, ідентифікації, відбору та отримання необхідної інформації користувачами. Застосування методу кластеризації – краще представлення інформації про одну і ту ж роботу (переклади, редакції, фізичні форми …). Узгоджено з форматами MARC 21, MODS, DC, стандартом ONIX. Можливість використовувати зміст RDA в різних системах метаданих. Інтеграція бібліотечних записів з метаданими, створеними іншими спільнотами. Фокус на інформації,необхідній для опису ресурсу, а НЕ на порядку виведення цієї інформації на дисплей. Відповідає новим технологіям формування баз даних, що дозволяє підвищувати ефективність збору даних, збереження та пошуку інформації.
Комунікативні MARC формати: UNIMARC (4 формати) - розроблено та підтримується IFLA; MARC-21 (5 форматів) - розроблено та підтримується MARC Advisory Committee. Переважна більшість бібліографічних записів у машинозчитуваній формі у світі існує у форматі MARC 21.
Стандарти описових метаданих призначені для опису змісту цифрових об’єктів: MARCXML; Dublin Core ; MODS ; MADS ; EAD ; VRA .
MARCXML - призначений для представлення даних MARC 21 в XML структурі . Розроблений Бібліотекою Конгресу США як розширена схема стандарту кодування та передачі метаданих – METS для представлення метаданих для OAI збирання (харвестингу), для опису оригінальних ресурсів в XML синтаксисі, для метаданих в XML, які можуть йти в комплекті з електронним ресурсом
Dublin Core – Дублінське ядро - один із найпоширеніших стандартів метаданих - набір елементів метаданих, значення яких описують вміст інформаційного ресурсу. Специфікації Дублінське ядро, прийняті як рекомендація, створеною для їх розробки і розвитку організацією Dublin Core Metadata Initiative (1998). Стандарт містить 15 метаданих з відповідними множинами кваліфікаторів та пропонує правила опису загальних характеристик фізичних ресурсів (книжки), цифрових матеріалів (відео, звукових, зображень чи текстових файлів) та складних носіїв (веб-сторінки). Впровадження Дублінського ядра, зазвичай використовують XML та RDF. Найбільшою перевагою Dublin Core є його простота: практично кожен може його використовувати. Dublin Core є найкращим вибором для інституційних репозитарії, де автори самостійно завантажують власні роботи і самостійно стоврюють метадані. Однак, простота Dublin Core є і його недоліком. Кожен елемент метаданих може мати широкий спектр варіацій та інтерпритацій того, що може туди вноситися. Це складає труднощі для забезпечення гарного федеративного пошуку. Саме тому останнім часом все ширше став використовуватися стандарт MODS, який має більше специфікацій для змісту і краще, ніж Dublin Core, роз’яснює різні елементи. Саме тому останнім часом все ширше став використовуватися стандарт MODS, який має більше специфікацій для змісту і краще, ніж Dublin Core, роз’яснює різні елементи.
MODS - Схема метаданих опису об'єктів - XML розмітка для вибраних метаданих з існуючих MARC 21 записів додатково до оригінальних описів ресурсів. Розроблена Бібліотекою Конгресу США як розширена схема стандарту кодування та передачі метаданих – METS, для представлення метаданих для OAI збирання (харвестингу), для опису оригінальних ресурсів в XML синтаксисі, для метаданих в XML, які можуть йти в комплекті з електронним ресурсом.
MADS - Схема метаданих опису авторитетних даних - XML розмітка для вибраних авторитетних даних з MARC 21 записів додатково до оригінальних авторитетних даних. Розроблена Бібліотекою Конгресу США для набору авторитетних елементів, що можуть бути використаними для надання метаданих про агентів (людей, організації), події і терміни (теми, жанри тощо), пов’язана зі Схемою метаданих опису об'єктів (MODS) для надання метаданих про авторитетні сутності, що використовуються в описах MODS.
EAD – Кодований архівний опис - стандарт кодування архівних допоміжних засобів пошуку з використанням XML. Розроблено Бібліотекою Конгресу США в партнерстві з Товариством американських архівістів. Специфікує елементи, які будуть використані для опису рукописних колекцій. Багато EAD елементів є чи може бути відображено у стандартах змісту (наприклад, ISAD(G) – Загальний міжнародний стандарт архівного опису) чи інших структурованих стандартів (наприклад, MARC чи Dublib Core).
VRA Core - стандарт даних та XML схема для опису робіт візуальної культури, а також зображень, що документують їх. Розроблено Бібліотекою Конгресу США в співпраці з Асоціацією візуальних ресурсів. Містить набір елементів метаданих (одиниці інформації, такі як назва, розміщення, дата тощо) та початкову модель, як ці елементи можуть бути ієрархічно структуровані.