Роль документальних ресурсів електронного урядування в забезпеченні прозорості діяльності органів державної влади

ЗаявникГалаган Людмила Миколаївна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (2013)
ЗахідРозвиток інформаційно-аналітичної діяльності в умовах цифрового середовища
Назва доповідіРоль документальних ресурсів електронного урядування в забезпеченні прозорості діяльності органів державної влади
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

На сучасному етапі державного розвитку активне запровадження системи е-урядування стало не просто технологічним рішенням вдосконалення та підвищення ефективності здійснення комунікативних процесів між владними органами та громадськістю, а й концепцією здійснення державного управління як елементу масштабного перетворення суспільства. Зміна принципів формування і витрат бюджету, перерозподіл зон пріоритетної компетенції державних і громадських структур, оновлення та розширення ціннісних парадигм суспільства стали підґрунтям для реінженірингу державного управління, а отже – для створення і функціонування електронного уряду.
Формування і реалізація державної політики в сфері документальних ресурсів е-урядування головним чином відбувається в рамках звичайних процедур діяльності органів державної влади та у відповідності до загальних принципів та правил побудови системи цих органів. В той же час світовий досвід засвідчує, що управління цими ресурсами повинно охоплювати не лише організацію та забезпечення функціонування певних масивів інформації та документів, але й управління людськими, фінансовими та технічними ресурсами, які пов’язані з відповідним інформаційним ресурсом. Наприклад, в питаннях формування та забезпечення доступу до різного рівня документальних ресурсів е-уряду цікавим є досвід США в межах програми трансформації федерального урядування в електронне (e-аutentifcation та E-Government Architecture), а також результати запровадження системи Comlink, в якій відображено основні документальні ресурси представлені урядовими документами, матеріалами брифінгів, промовами, відповідями, проектами, законами, що надаються канцелярією Білого дому та розміщуються на сервері поширення електронної інформації. На пострадянському просторі показовим є досвід Естонії в розробці, використанні та запровадженні систем веб-документів у процесі безпаперових засідань Кабінету. Особливістю запровадження електронного врядування в Естонії є цілковита інтернетизація Ради міністрів Естонії: всі урядові рішення, крім таємних, за лічені хвилини після їх прийняття викладаються в мережі. Цей метод управління допомагає заощадити час, уникнути нескінченних паперів, підтримувати політиками імідж рішучих новаторів. З подібною метою було створено також Інтернет-портал «Сьогодні вирішую я» (Tana otsustan mіna), за допомогою якого громадянин не лише має доступ до необхідної урядової інформації системи електронного урядування республіки, а й може взяти участь в управлінні державою – висловити свою думку про поточні процеси у країні, запропонувати поправки до законопроектів тощо.
Саме діяльність органів державної влади, що передбачає можливість взаємодії з ними громадян, їхніх об’єднань, юридичних осіб при формуванні і реалізації державної політики, впливу на рішення та діяльність цих органів, доступу до повної, об’єктивної, достовірної інформації про їх діяльність характеризується відкритістю та прозорістю. В Україні вже не один рік функціонує та постійно удосконалюється Єдиний веб-портал органів виконавчої влади (http://www.kmu.gov.ua/control/) та Єдина серверна платформа (Датацентр). Інформацією Єдиного веб-порталу користуються понад 500 тис. відвідувачів щомісяця. Забезпечується його подальший розвиток, формування документального ресурсу, інтеграція до нього веб-сайтів органів виконавчої влади та ведеться робота щодо організації надання інформаційних та інших послуг населенню з використанням мережі Інтернет, успішно функціонують інформаційно-пошукова система Верховної Ради України та фрагменти систем електронного документообігу ряду відомств. В цьому плані на особливу увагу користувачів заслуговують такі види документальних ресурсів: регуляторні акти органів державної влади, аналітичні документи, організаційні документи, звітні документи органів влади, офіційні статистичні дані, відповіді органів державної влади на письмові запити чи звернення (колективні та індивідуальні) громадської організації чи громадян, повідомлення у засобах масової інформації тощо.
Слід зауважити, що нині урядовий портал виконує здебільшого презентаційну, інформаційно-аналітичну функцію, тоді як цілісної системи надання широкого спектру адміністративних послуг у режимі он-лайн достатньо не напрацьовано. Не сформована і єдина інфраструктура міжвідомчого обміну даними в електронній формі. Інформаційні ресурси в деяких державних інформаційно-аналітичних системах недоступні іншим органам державної влади для оперативного використання. Недосконалою є система національних стандартів з інформаційних технологій, які не гармонізовані зі стандартами ISO/IEC та CEN/CENELEC. Використання не документованих форматів даних, протоколів обміну, інших закритих інформаційних технологій і відсутність єдиних класифікаторів, довідників і схем даних обмежують можливість застосування автоматизованих засобів пошуку та аналітичної обробки інформації.
Тому з метою розвитку електронної демократії та досягнення європейських стандартів якості електронних адміністративних послуг, відкритості та прозорості влади для громадян, представників бізнесу та громадських організацій актуальним вбачається подальше розширення, систематизація та надання доступу до якомога ширшого масиву документальних ресурсів в системі е-урядування. Їх використання поряд з новими інформаційними технологіями в сучасному управлінському процесі здатне змінити саму природу влади, зробити її більш прозорою та підконтрольною громадськості, створити умови для нормального розвитку освітньої сфери та своєчасного ухвалення поточних управлінських рішень, поліпшити інвестиційний клімат, забезпечити реальну участь громадян у процесах творення та аналізу політики, розробці законодавчих документів та ін.