КНИГИ ШИФРІВ ЯК ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО ПРО НАПОВНЕННЯ СПЕЦФОНДУ ПРИ НБУВ (ДО ІСТОРІЇ Е-КОЛЕКЦІЇ «РЕПРЕСОВАНА ЛІТЕРАТУРА»)

Тези доповіді

УДК 027.54(477–25):025.17]:[004.65 : 655.3.066 – 023. 583]
Вощенко Олена
ORCID: 0000-0003-4192-7374
доктор філософії з філології
науковий співробітник
Інститут інформаційних технологій
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна
e-mail: olena_voshchenko@ukr.net
Шекера Павло
завідувач відділу
комплексного опрацювання документів
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна
e-mail: pvlk777@ukr.net

КНИГИ ШИФРІВ ЯК ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО ПРО НАПОВНЕННЯ СПЕЦФОНДУ ПРИ НБУВ (ДО ІСТОРІЇ Е-КОЛЕКЦІЇ «РЕПРЕСОВАНА ЛІТЕРАТУРА»)

Проаналізовано документальні підтвердження про вилучення видань до спецфонду, які містяться в книгах бібліотечних шифрів НБУВ початку 1930-х років. Описано чотири типи виявлених приміток про вилучення. Укладено реєстри вилучених видань згідно з двома типами приміток, з них виділено окремі списки за авторами. Наведено результати пошуку зазначених примірників у нинішньому основному фонді НБУВ та в е-колекції «Репресована література».
Ключові слова: електронна бібліотека «Україніка», електронна колекція, репресована література, спецфонд, книга шифрів

Е-колекція «Репресована література» – це проєкт, що в межах е-бібліотеки «Україніка» представляє матеріали колишнього спецфонду при НБУВ у форматі оцифрованих документів з науковим супроводом (опис колекції, створення тематичних анотацій та атрибуція системою пов’язаних рубрик). Одним із обов’язкових пунктів паспорту / опису колекції є історія її формування, на чому неодноразово наголошувала Л. Дубровіна. Оскільки першоджерело е-колекції «Репресована література» – спецфонд при НБУВ, для її науково повноцінної характеристики необхідні документально підтверджені дані про дату заснування спецфонду, механізми його наповнення та рух книг. Одним із джерел таких даних є книги бібліотечних шифрів НБУВ початку 1930-х років, що наразі зберігаються у відділі комплексного опрацювання документів.
Як стверджує Олександра Ткаченко, бібліотечний шифр був і залишається головним засобом пошуку документів у книгосховищі, сполучною ланкою між фондом та каталогом. Книги шифрів як внутрішня робоча документація фіксують не лише унікальний номер кожного видавничого екземпляра, який надходить до бібліотеки, а й його переміщення між фондами, якщо вони відбуваються – щоб працівники могли відстежити всі екземпляри. Внаслідок такої системи обліку у книгах шифрів і з’явилися примітки про вилучення з основного фонду до спецфонду (на той час – таємного відділу).
Під час дослідження було вивчено 8 книг шифрів формату А3 по 145 сторінок кожна (сумарно 1160 сторінок але частина з них без записів), орієнтовно за 1932–1933 роки (датування мають не всі книги чи їх частини).
Виявлено кілька видів частотно повторюваних приміток про вилучення примірників з основного фонду: а) «вилучено/ передано до таємного відділу (найчастіше просто «до таємного відділу» чи «до т. в.»)»; б) замальовано прізвище автора (назви книг у документ не вписували), у колонці приміток вказано номер акту та рік, у рідкісних випадках також місяць та число; в) у колонці приміток запис червоним чорнилом «Рев[ізія]. 1931 р.»; г) у колонці приміток перекреслено запис червоним чорнилом «Рев[ізія]. 1931 р.» і таким самим чорнилом зазначено «1932 р. О. Л.». Щодо виявлених типів приміток встановлено:
а) «до таємного відділу»: такі примітки – документальне підтвердження вилучення примірників з основного фонду (шифри AU, BU та CU свідчать, що йшлося про фонд відділу україніки, що існував як окремий підрозділ до 1933 року) у фонд спеціального зберігання (на той час таємний відділ). На основі відстеження цих приміток укладено список вилучених екземплярів з 575 одиниць. Це здебільшого художні книги – твори Остапа Вишні, Олеся Досвітнього, Мирослава Ірчана, Пилипа Загоруйка, Івана Андрієнка, Леоніда Чернова (Малошийченка), Василя Атаманюка та багатьох інших; значний перелік праць Михайла Грушевського та Сергія Єфремова та ін. Укладено окремі списки вилучених книг перших семи з названих авторів, наразі робота триває.
За вказаними шифрами перевірено наявність примірників, описи яких мали примітки про вилучення, у нинішньому основному фонді НБУВ – на полицях вони відсутні (надзвичайно часто є примірники з попереднім і наступним шифром, і немає саме тих, що з примітками «до таємного відділу» – цей факт виключає хаотичне зникнення книжок внаслідок пожежі, втрат читачами тощо і вказує на системне вилучення). Проте в бібліотечній колекції «Реабілітована література», сформованій у 1990–1993 роках з матеріалів спецфонду після його ліквідації, цих 575 одиниць також немає. Їхня доля потребує глибшого вивчення. Але здійснене на сьогодні дослідження гіпотетично свідчить про втрату цього масиву видань;
б) «акт № … » та рік: на основі систематизації цього типу приміток було складено реєстр актів на вилучення. Датування: з 1932 до 1949 року. Виявлено: за 1932 рік – 2 акти (№14 і №15); за 1935-й – 1 акт (без номера, від 17 вересня); за 1938-й – 12 актів (№№ 1, 3, 4, 6, 8, 10, 14, 15, 16, 17, 19, 21); за 1939-й – 5 актів (№№ 3, 4, 5, 10, 14); за 1949-й – 1 акт (№1).
У кожен акт працівники бібліотеки вносили від одного до 47 шифрів книжок; прізвища авторів густо замальовані чорнилом – часто їх неможливо дешифрувати, проте в більшості випадків прочитання доступне. В актах на вилучення найбільше книг Миколи Хвильового та Майка Йогансена;
в) «Рев[ізія]. 1931 р.»: стосовно цього виду приміток за архівними документами 1931 року вдалося встановити, що йдеться про ревізію книгосховища, зроблену його завідувачем Є. К. Косинським (опис 1, од. зберігання 345, арк. 45; протокол № 24). Мета – пошук застарілих та та так званих ідеологічно шкідливих видань;
г) перекреслення деяких приміток з попередньої групи і напис: «29/ІХ/1932 р. О. Л.»: походження цього виду приміток наразі не з'ясовано і потребує джерелознавчого дослідження.
Зустрічаються й інші типи приміток – знаки плюс чи мінус червоним і синім олівцем та крапки навпроти шифру видання, замальовані / закреслені прізвища авторів без інших написів. Але оскільки ці графічні позначки не мають ніяких буквених коментарів, дешифрувати їх без додаткового археографічного дослідження неможиво.
Отже, книги шифрів завдяки своїй специфіці є одним із надійних документальних джерел з історії формування першооснови е-колекції «Репресована література».
UDC 027.54:025.17:004.65
Olena Voshchenko
ORCID: 0000-0003-4192-7374
PhD in Philology
Researcher Assistant
Information and Communication Technologies Department
Institute of Information Technologies
Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: olena_voshchenko@ukr.net

Pavlo Shekera
Head of the complex processing of documents
Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: pvlk777@ukr.net
LIBRARY CIPHER BOOKS AS A DOCUMENTARY SOURCE ABOUT THE FILLING OF THE SPECIAL FUND AT THE VNLU (TO THE HISTORY OF THE "REPRESSED LITERATURE" E-COLLECTION)
Documentary confirmations of the removal of publications to the special fund, contained in the VNLU library cipher books of the early 1930s, were analyzed. Four types of detected notes for extraction are described. Registers of withdrawn editions have been compiled according to two types of notes, separate lists by authors have been selected from them. The results of the search for the specified copies in the current main fund of the VNLU and in the e-collection “Repressed Literature” are given.
Keywords: electronic library “Ukrainica”, electronic collection, repressed literature, special fund, library cipher book