Комплектування, опрацювання та облік цифрових ресурсів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

ЗаявникКлочок Станіслава Григорівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (2013)
ЗахідІсторико-культурні фонди бібліотек: науковий опис і презентація цифрового ресурсу
Назва доповідіКомплектування, опрацювання та облік цифрових ресурсів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Інформація про співдоповідачівКоцюба Євгенія Юріївна
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Питання створення цифрових ресурсів історико-культурних фондів бібліотек є надзвичайно важливими сьогодні в контексті активізації входження бібліотек в глобальний інформаційний простір. Аналіз публікацій, в яких розглядаються питання формування бібліотечних цифрових ресурсів, виявив недостатнє дослідження таких аспектів створення цифрових ресурсів, як комплектування, опрацювання та облік цифрових копій. Тому більш детальний розгляд цих завдань та узагальнення досвіду оцифрування полідокументного фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського є актуальним.
Матеріал для оцифрування підбираються за колекційним принципом. Такий підхід дає змогу упорядковано представляти інформацію, що планується для онлайнової публікації, і логічно комплектувати страховий фонд. Історико-культурні фонди НБУВ дуже різноманітні (палеотипи, інкунабули, рідкісні видання, рукописи, фрагменти рукописів, альбоми навчальних малюнків, нотні колекції, фотоматеріали, архівні документи, кіноплакати, газети, рукописні і стародруковані карти, документи незадовільного фізичного стану) тому застосовується індивідуальний підхід до кожного виду документів.
Цифровий фонд НБУВ складається із двох частин: цифрової бібліотеки, наявної у вільному доступі на порталі НБУВ, та страхового цифрового фонду. Кожна з цих частин потребує своїх особливих підходів у процесі формування.
З урахуванням цінності документу, його формату, фізичного стану і вимог до якості, визначається на якому обладнанні його можна сканувати, який спосіб опрацювання використовувати. Специфіка обробки зображень різними комплексами програмного забезпечення і підвищення якості зображень обумовлена особливостями скануючого обладнання. Порядок подання документів на оцифрування планується в залежності від завантаженості існуючого обладнання і з урахуванням вимог до формування страхового фонду.
Полегшення доступу, пошуку і звітності забезпечує облік оцифрованих документів. Облік здійснюється на основі службової бази даних SCAN. Записи бази даних SCAN, містять стислий опис документів, який доповнюється інформацією про цифрову копію. База даних, вміщує інформацію про всі оцифровані в НБУВ документи, їх місце зберігання (як самого документу, так і його електронної версії), на якому обладнанні відскановано, хто виконував його оцифрування, первинну обробку і підготовку онлайнової версії, кількість зображень, обсяг, якість, тощо.
Оскільки різні документи мають свої особливості опису, створення стислого опису у базі даних SCAN, потребує чисельних консультацій із фондоутримувачами. Крім того, до описів документів, що публікуються онлайн, надано доступ фондоутримувачам з можливістю редагування відповідних елементів описів документів.
В зв’язку з тим, що процес оцифрування документів передбачає створення величезного обсягу інформації, яку неможливо розмістити на файловому сервері НБУВ, страховий фонд записується і зберігається на UDO-дисках, ємністю 60 GB. Зміст (перелік записаних документів, кількість файлів, обсяг, тощо) кожного записаного UDO-диску, міститься у службовій базі даних SCAN. Диски комплектуються з урахуванням типу документу, колекції, до якої він належить і, звичайно, його обсягу.
Велике значення для отримання якісних цифрових копій мають різні способи опрацювання зображень, для онлайнових публікацій, в залежності від того, у якій базі даних вони будуть опубліковані. Ґрунтуючись на тому, що для представлення різних документів є різні вимоги до якості, розроблено декілька різних підходів. А саме, опрацювання архівних документів, газет, сучасних і раритетних видань. Оскільки більшість архівних документів мають різний формат сторінок, різний фізичний стан і навіть те, що деякі з них друковані, а інші рукописні, вони потребують особливої уваги. На обробку таких документів впливає навіть почерк, яким документ написаний. Опрацювання газет також має свої особливості через великий розмір сторінки, низьку якість газетного паперу і дрібний кегль тексту. Вихідний формат електронної версії документу (PDF, FleepBook), підібрано на основі вимог до його доступу. Для цінних і рідкісних документів обрано формат FleepBook, який призначений лише для вільного перегляду, і унеможливлює копіювання документів через Інтернет.
Як різновид презентації фондів, в НБУВ використовуються електронні виставки. Це дуже наочний і зручний спосіб ознайомлення з документами фондів. Особливості формування виставок полягають не лише в їх оформленні, а й в оцифруванні документів, упорядкуванні матеріалів, виборі моделі представлення матеріалів, виявленні помилок, тощо.
Розроблена в НБУВ технологічна модель опрацювання цифрових ресурсів передбачає упорядкування та опис всіх етапів робіт, що значно полегшує супровід всього життєвого циклу бібліотечних цифрових ресурсів від комплектування до онлайнової публікації.