Значення популяризації бібліотеками знань про діяльність В.І. Вернадського у соціо-комунікативній сфері

Тези доповіді

ЗНАЧЕННЯ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ БІБЛІОТЕКАМИ ЗНАНЬ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ В.І. ВЕРНАДСКЬОГО У СОЦІО-КОМУНІКАТИВНІЙ СФЕРІ
Тіщенко А.А.,
пров. бібліотекар науково-методичного відділу
ХДНБ ім. В.Г.Короленка
Сучасне суспільство переживає інформаційну революцію, під час якої якість знань знецінюється, перевага надається швидкій інформації, яку містить всесвітня мережа. Така тенденція спричиняє невпинне зниження загального рівня інформаційної культури. У цей час особливого значення набувають бібліотеки, як центри надійної інформації, істинних, достовірних знань. Завадити знеціненню книг як основного джерела достовірної, перевіреної часом інформації та бібліотек, як основних центрів зберігання та забезпечення користування інформаційних ресурсів зможе у першу чергу поширення інформації щодо визначної ролі книги, бібліографії, бібліотек у житті та творчості видатних постатей історії, популяризація знань про те, що за весь період історії бібліотек думаючі, розумні люди переймались їх долею, намагались забезпечити не тільки успішне функціонування, але постійний розвиток та вдосконалення бібліотек згідно з інформаційними потребами користувачів.
Серед видатних особистостей, що сприяли розвиткові книго-, бібліографо-, бібліотекознавчої галузі гідне місце посідає Володимир Іванович Вернадський. Внесок вченого у розвиток книго-, бібліографо-, бібліотекознавчий напрямок соціо-комунікативної сфери дуже великий. Однак, нажаль наукових праць присвячених даній проблемі зовсім мало.
В.І. Вернадський дотримувався активного суспільного, громадського життя, постійного читав, систематично відвідував бібліотеки, займався бібліографією, ретельно формував власну бібліотеку, сприяв створенню та збереженню бібліотечних установ і взагалі активно працював на розвиток книго-, бібліографо-, бібліотекознавчої сфери. Його життя і громадська діяльність є прикладом того, що сприяння видатними вченими розвиткові бібліотечної справи зумовлено не тільки особливостями національно-культурного розвитку суспільства, але здебільшого традиціями, які існували в дворянських сім’ях – цілеспрямоване виховання, вирішальне значення в якому відігравала книга, читання [3].
Володимира Івановича завжди цікавили нові знання, книги. Шанобливе ставлення до книг, бібліотек у нього сформувалось з раннього дитинства під впливом родинного життя [5]. Читав з жадобою все, що потрапляло до рук. У дитинстві серед уподобань вченого переважали книги географічної та природничої тематики, наприклад, Е. Реклю «Земля», Р. Вагнер «Эллада», книги про явища і об’єкти природи, опис пригод. Також читав вірші, оповідання, зачитувався історією, зокрема грецькою [6]. І впродовж життя вчений постійно звертався до книг – неодмінно відбирав літературу для щоденного читання, зокрема з власної бібліотеки. Був користувачем великої кількості бібліотек різних міст світу – Гааги, Лондон, Кембридж, Берлін, Мюнхені, Клермон, звісно Москва, Санкт-Петербург та багато інших[1].
Бібліографія також займала провідне місце у науковій діяльності вченого. Він чітко усвідомлював всю необхідність і важливість цієї науки, тому постійно у тій чи іншій мірі звертався до бібліографії і сам намагається щось вагоме додати, покращити чи вдосконалити. Ще у студентські роки працював над складанням загальних та рекомендаційних каталогів (покажчиків), які надсилав до провінції для формування загальної високої інформаційної культури народу. На його думку жодна бібліотека не може існувати без ДБА, систематизації, довідкових видань, картотек [8]. Крім того необхідно зазначити, що вченого у більшій мірі цікавили саме ті книги, які супроводжувались списком літератури. Вчений також мав власний розширений ДБА, яким постійно користувався, адже читаючи, завжди намагався уточнити все, що відносилося до даної книги[3].
Одним з головних свої багатств вчений вважав власну бібліотеку. За складом та змістом вона була різноманітною. Це книги «робочого характеру» або, як називав її сам власник, «Книги знайомих» (ця частина бібліотеки В.І. Вернадського містить книги рідних, близьких вченого і його власні праці), твори видатних вчених, діячів науки (де саме й розташовувалася довідкова література) і твори улюблених письменників, поетів вченого [7].
Починаючи з книгочитання, бібліофільські нахили Володимира Івановича проявлялись в активній участь у фундації та забезпеченні функціонування багатьох бібліотек світу. Серед найбільших бібліотек, що завдячують йому своїм існування є загальновідома Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського (тоді вона називалась Всенародна бібліотека України)[4]. Доповнюють список бібліотека при Інституті живої речовини в Америці, де завдяки розуму та досвіду вченого фонд було організовано особливим чином, завдяки чого він швидко поповнювався та поглиблювався. Ініціатива заснування та клопотання за наповнення фонду бібліотеки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського у м. Сімферополь також належить саме Володимиру Івановичу. Крім заснування бібліотек та допомоги у їхніх перших кроках, вчений також сприяв збереженню вже існуючих. Осередку культури, яким була бібліотека у складі природничо-історичного музею м. Ялта завдяки його діяльності, задіяння усіх можливих засобів, контактів, особистих зв’язків влада приміщення повернула та допомогла відновити обслуговування користувачів [2].
У рік святкування 150-річя з дня народження Володимира Івановича Вернадського, особливий інтерес викликає його наукова спадщина, здобутки. Присвячені гіганту думки інформаційні ресурси поповнюються новими проектами, новими знахідками, новою інформацією. Важливе місце у популяризації спадщини В.І. Вернадського займають бібліотеки. Саме вони у більшій мірі розшукують та інформують про наукову діяльність вченого. Серед найбільш значних віртуальних ресурсів є проекти Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського «ЭлектронныйАрхив В. И. Вернадского» та Електронний архів В.І. Вернадського». Популяризує наукову спадщину видатного вченого й Наукова бібліотека Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського: міжнародна наукова конференція, присвячена вченому, відкриття пам’ятника засновнику університету та наукової бібліотеки ТНУ ім. В.І. Вернадського, створення відеофільму та читання лекцій. Вже не бібліотеками, але іншою соціо-комунікативною структурою, а саме Архівом Російської Академії наук створено проект, завдяки якому є можливість ознайомитись з рукописами та іншими документами, що розкривають наукову діяльність вченого.
Ще багато інших, цікавих та корисних проектів функціонують завдяки бібліотекам, які успішно виконують функцію посередника між користувачем та знаннями. Однак у межах даної роботи розглянути усе неможливо.
Широке інформування громади бібліотекою про діяльність академіка Володимира Івановича Вернадського у соціо-комунікативній сфері сприятиме кращому розумінню місця та ролі бібліотеки у сучасну добу інформатизації. Популяризація цих знань приверне погляди та думки громади, формуватиме позитивний імідж бібліотеки відкриє для них можливості сучасної бібліотеки у задоволенні найвибагливіших інформаційних потреб.

Список використаної літератури
1. Апанович, Е.М. Книга в жизни и творчестве В.И. Вернадского [Текст] / Е.М. Апанович // Бюл. комис. по разработке науч. наследия акад. В.И. Вернадского. – Л., 1988. – №2. – С. 31.
2. Баландин, Р.К. Вернадский: жизнь, мысль, бессмертие [Текст] /Р. К. Баландин . – изд. 2-е, доп . – М.: Знание, 1988 . – 310 с.
3. Гумилевский, Л. Вернадский [Текст] / Л. Гумилевский . – М.: Молодая гвардия, 1988 . – 256 с. – (Жизнь Замечательных Людей)
4. Сытник, К.М. В.И. Вернадский [Текст]: жизнь и деятельность на Украине / К.М. Сытник, Е.Н. Апанович, С.М. Стойко; отв. ред. Ф.С. Бабычев . – 2-е изд., испр. и доп. – К.: Наукова думка, 1988 . – 368 с
5. Тіщенко, А.А. Бібліотечний аспект громадської діяльності академіка В.І. Вернадського [Текст] / А.А. Тіщенко // Від ХІХ до ХХІ ст.: трансформація бібліотек у контексті розвитку суспільства: до 125-річчя Харк. держ. наук. б-ки ім. В.Г. Короленка : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 12-14 жовт. 2011 р. / Держ. закл. «Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка», [уклад. О.П. Куніч; ред. кол.: В.Д. Ракитянська та ін.] . – Х.: РА «ІРІС», 2011 . – С.88.
6. Тіщенко, А.А. Роль та значення книги у житті вченого-природознавця Володимира Івановича Вернадського [Текст] / А.А. Тіщенко // Бібл. форум України . – 2012 . – №3 (37) . – С. 52.
7. Тищенко, А.А. Частная библиотека ученого-природоведа В.И. Вернадского [Текст] / А.А. Тищенко // Румянцевские чтения – 2012. Ч.2 : материалы Всерос. науч. конф. (17-18 апр. 2012) : [в 2 ч.] / Рос. гос. б-ка ; [сост. : Е.А. Иванова] . – М. : Пашков дом, 2012 . – С. 281.
8. Шаховская, А.Д. Кабинет-музейВ.И. Вернадского [Текст] / А.Д. Шаховская . – М.: АН СССР, 1959 . – 52 с.