РЕФЕРАТИВНІ РЕСУРСИ У РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Тези доповіді

УДК 025.5:[001:316.77]:[004.65:014.3]
Лахтаріна Наталія Василівна,
ORCID http://orcid.org/0000-0001-5617-0373,
молодший науковий співробітник,
відділ наукового формування національних реферативних ресурсів,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: j_djerelo@ukr.net

РЕФЕРАТИВНІ РЕСУРСИ У РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Закцентовано на актуальності наукової інформації з відкритом доступом. Визначено роль реферативних ресурсів у дистанційному забезпеченні користувацьких запитів читачів. Вказано на оптимізацію формування національних реферативних ресурсів задля покращення наукової комунікації.
Ключові слова: реферування документів, інформаційна цінність, база даних «Україніка наукова», інформаційно-комунікаційні технології, дистанційне обслуговування.

Зважаючи на виклики, з якими стикається українське суспільство протягом останніх місяців, найзатребуванішою науковою інформацією є інформація з відкритим доступом (Open Access), яка не має кордонів та яку можна отримати дистанційно з будь-якої точки світу. Також важливим аргументом цінності інформації є її достовірність, точність та стислість викладу, а для наукової інформації найсуттєвішим критерієм є наукова новизна та рецензія фахівців. Досвідченим посередником між безмежним потоком інформації і користувачем є бібліотеки, які володіють цінним науковим ресурсом та мають можливості впроваджувати сервіси доступу до верифікованих даних через свої сайти з користувацькою навігацією, що дозволяє працювати дистанційно. Важливу роль в забезпеченні відкритого доступу до наукової інформації виконує Національна бібліотека Украйни імені В. І. Вернадського. Для дистанційної роботи суттєвого значення також набуває інформація про інформацію, реферати та метадані, що дозволяють пришвидшити пошук релевантної інформації, економить час та зусилля користувача. Для цього в НБУВ належним чином організовано низку взаємопов’язаних електронних інформаційних ресурсів, баз даних, що поєднані в портали знань, де в режимі 24/7 можна працювати з різними науковими джерелами та матеріалами, переходити за посиланнями до повних текстів з різних галузей знань, ознайомлюватись з інформаційно-аналітичними ресурсами на актуальну тематику.
Незважаючи на доступність повних текстів, особливо актуальними для наукової комунікації є саме реферативні ресурси. Як зазначають українські вчені О. С. Онищенко та К. В. Лобузіна, наявність згорнутої інформації (класифікаційних індексів, рефератів, предметних рубрик) у десятки разів зменшує кількість звернень до повного тексту публікації, оскільки більшість необхідної інформації користувач отримує вже на етапі ознайомлення з бібліографічним описом та анотацією. Саме реферативні ресурси слугують початковою ланкою, підґрунтям для відбору та орієнтації в широкому масиві наукової інформації. З метою інформаційного забезпечення наукової комунікації в 1995 році започатковано національну систему реферування, яку представляє реферативна база даних «Україніка наукова». Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів в процесі реферування опрацьовує монографії, автореферати дисертацій, посібники та підручники для ЗВО, матеріали конференцій, збірники наукових праць, бібліографічні покажчики, тобто майже весь науковий ресурс, що друкується в Україні. Формування реферативних ресурсів відбувається в процесі аналітико-синтетичної обробки документів науковцями відділу з метою створення досконалого інтелектуального продукту, що відображає сутність першоджерела та визначає необхідність звернення до нього. Для сучасного користувача електронні реферативні ресурси задовольняють важливі аспекти читацького пошуку: дозволяють уникнути так званого «інформаційного шуму», значно пришвидшують час добору інформації, відображають найсуттєвіше, зокрема наукову новизну, містять терміни, формули, узагальнені відомості. В психолінгвістичному контексті реферативні ресурси також представляють цінність, так як матеріал подається, щоб відразу звернути увагу на результат дослідження, майже всі речення починаються з безособових форм дієслів (вивчено, обґрунтовано, досліджено, запропоновано, проаналізовано тощо) та побудовані чітко, лаконічно, в науковому стилі. Обсяг реферату близько 1800 знаків дозволяє розкрити проблему дослідження в сконцентрованому вигляді та разом з тим утримувати увагу і не перенапружувати когнітивні здібності читача. База даних «Україніка наукова» для зручності має простий та розширений режим пошуку. Якщо користувач хоче переглянути всю інформацію на конкретну тематику, можна застосувати простий режим. Для спеціального відбору тільки релевантної інформації, що відповідає вузькотематичним запитам, доцільно застосувати розширений пошук, який дозволяє скористатись словами з назви видання чи тексту реферату, перейти за посиланнями на повні тексти матеріалів, або ж скористатись посиланням «знайти подібні».
Останнім часом відбувається трансформація бібліотек у цифровий науковий простір, що забезпечує безперешкодну наукову комунікацію через сервіси дослідницької інформації. Обґрунтувано, що основним інструментом аналізу наукових досліджень є саме бібліографічно-реферативні бази даних. Як середовище аналітики даних, наукометричних досліджень, формування наукового портфоліо тощо реферативні бази даних є оптимальною ланкою дослідницької інфраструктури.
У розвитку наукової комунікації реферативні ресурси допомагають одержати відомості про наукові дослідження, винаходи, розробки, про проблеми та тренди сучасності, над якими працюють вчені. Реферативна інформація таким чином реалізує свою іманентно присутню функцію – науково-комунікативну. Для вдосконалення дистанційного обслуговування запитів читачів необхідно удосконалити технічні можливості доступу до реферативної інформації та популяризувати реферативні ресурси серед наукової аудиторії.

UDC 025.5:[001:316.77]:[004.65:014.3]
Nataliia Lakhtarina,
ORCID http://orcid.org/0000-0001-5617-0373,
Junior Researcher
Abstracting Department,
Institute of information technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: j_djerelo@ukr.net
REFERENCE RESOURCES IN THE DEVELOPMENT OF ELECTRONIC SCIENTIFIC COMMUNICATION
Attention is drawn to the relevance of information with open access. The role of reference resources in the remote provision of user requests of readers is determined. Optimizing the formation of national reference resources and ways to improve it for the development of scientific communication are indicated.
Keywords: abstracting, informative value, abstract database «Ukrainika Scientific», information and communication technologies, remote service.