Діяльність читального залу бібліотекознавчої літератури НБУВ в контексті інформаційно-наукового забезпечення потреб бібліотечних фахівців

ЗаявникМасловська Світлана Миколаївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (2013)
Західне вказано
Назва доповідіДіяльність читального залу бібліотекознавчої літератури НБУВ в контексті інформаційно-наукового забезпечення потреб бібліотечних фахівців
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Важливим чинником задоволення інформаційних запитів читачів є перехід на новий рівень використання фахових інформаційних ресурсів шляхом кардинального підвищення його ефективності.
Читальний зал бібліотекознавчої літератури (ЧЗБЛ) є не тільки інформаційною базою професійного читання, унікальним зібранням документів з історії, теорії та практики бібліотечної справи. Сучасний підхід до організації діяльності залу передбачає розробку технології інформаційно-бібліотечного обслуговування на базі традиційних та новітніх форм доведення інформації до читача, впровадження автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів, створення системи баз даних.
На сьогодні пріоритетними напрямами читального залу є :
- оперативне та якісне задоволення професійних потреб фахівців бібліотечно-інформаційної галузі. Пошук інноваційних шляхів для підвищення ефективності бібліотечно-бібліографічного обслуговування;
- дослідження тематико-видового складу спеціалізованого фонду. Вивчення інформаційних запитів користувачів читального залу. Визначення відповідності фонду фаховим інтересам працівників бібліотечно-інформаційної галузі;
- організація та ведення власного електронного ресурсу (бібліографічні БД) на основі програми ІРБІС;
- максимальне використання можливостей інформаційного моніторингу для отримання важливих фахових видань та забезпечення широкого доступу до них.
Для оперативного інформування читачів організовуються виставки нових надходжень. З урахуванням пріоритетних особливостей професійних потреб читачів формуються розгорнуті тематичні виставки, в основному з питань документознавства, збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів, досвіду національних бібліотек світу, сучасних тенденцій автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів та ін. Для широкого загалу фахівців започатковано створення віртуальних тематичних виставок.
Неабияку роль в оперативному та якісному обслуговуванні читачів ЧЗБЛ відіграє спеціалізований фонд. За своїм змістом та хронологічним охопленням він є унікальним. Фонд налічує понад 17 тис. прим. документів. Особливу наукову цінність складають видання середини ХІХ ст. Це, в основному, російсько- та українськомовні книги, брошури, періодичні видання в яких висвітлюються різноманітні питання, а саме: історія книги, бібліотечна справа та бібліотекознавство, історія бібліотечної справи, типи бібліотек тощо. Сучасну частину фонду представляють документи з багатоаспектним цільовим призначенням. Це офіційні видання, наукові (монографії, збірники наукових праць, матеріали науково-практичних конференції, автореферати дисертацій з питань бібліотекознавства та бібліографії), виробничо-практичні (порадники, технологічна документація на бібліотечні цикли, процеси, операції), нормативні виробничо-практичні (стандарти, положення, правила, пам'ятки, інструкції), інформаційні (покажчики, реферативні та оглядові збірники), навчальні (підручники для ВНЗ, навчальні та методичні посібники), довідкові (енциклопедії, термінологічні та мовні словники, путівники по бібліотекам). Важливу складову представляє розділ, визначений умовно як "Видання HБУВ", де зберігаються планово-звітна документація, матеріали міжнародних наукових конференцій, збірники наукових праць та методичні розробки з 1950 року.
Окреме місце фонду займають періодичні видання, які зберігаються в залі з початку їх заснування. Ця частина фонду активно поповнюється як україномовними так і російськомовними періодичними та продовжуваними виданнями і користується підвищеним попитом читачів. Фонд залу містить фахові документи, що надходять з Австрії, Великобританії, Канади, Німеччини, Польщі, Франції та ін. країн.
Враховуючи проблеми та тенденції розвитку сучасного інформаційного суспільства, пріоритетні напрями в бібліотечно–інформаційній галузі передбачаємо формування та розширення ресурсу ЧЗБЛ з таких актуальних питань, як:
– інноваційна діяльність бібліотек у сучасному інформаційному середовищі;
– українське документознавство: сучасний стан та перспективи розвитку;
– бібліотечна наука, професіологія та підготовка кадрів в Україні;
– бібліотечна справа в контексті світового досвіду.
Все це надто важливо, бо, як відомо, повне та якісне формування спеціалізованого фонду професійною літературою в сучасних умовах є одним з головних чинників оптимізації системи безперервної освіти бібліотечних працівників.
Максимальному розкриттю змістовного наповнення спеціалізованого фонду та оптимізації шляхів донесення його інформаційної цінності до читача сприяють створені ще у 1999 р. бібліографічні БД. Нині у залі функціонують дві БД. Так, БД “Бібліотекознавча література” містить понад 9 тис. бібліографічних записів, з них: 5600 – аналітичний розпис статей з книг, продовжуваних та періодичних видань, 4950 – бібліографічні записи на книги, в т.ч. 950 записів на документи зі “Старого фонду. Видання 1825 – 1948 рр.”, які відсутні в ЕК Бібліотеки. БД також містить бібліографічні записи на електронні документи фахового профілю, які відсутні в Бібліотеці в традиційному паперовому вигляді. БД “Праці співробітників НБУВ” містить понад 5400 бібліографічних записів (аналітичний розпис доробку співробітників НБУВ із книг, продовжуваних та періодичних видань). Зауважимо, ця БД набагато повніше відображає праці співробітників ніж реферативна БД “Україніка наукова”, оскільки містить аналітичний розпис доробку наших співробітників із книг, продовжуваних та періодичних видань, що вийшли друком в Україні, Росії, Білорусі, Польщі та ін. зарубіжних країнах. Вивчення інформаційних потреб бібліотечних фахівців та максимальне їх задоволення займають окреме місце у роботі читального залу бібліотекознавчої літератури. Протягом року читальний зал відвідують близько 2000 чол. Основний контингент (70% від загальної кількості відвідувань), читацького складу, останнім часом, становлять співробітники HБУВ: провідні спеціалісти, наукові співробітники, здобувачі, аспіранти НБУВ, бібліотекарі, які навчаються без відриву від виробництва. Другу категорію читачів (27%) представляють викладачі, аспіранти, студенти Київського національного університету культури і мистецтв, видавничо-поліграфічного факультету Національного університету України "київський політехнічний інститут" та студенти факультету документознавства та інформаційної діяльності Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна". Решта читачів (3%) – фахівці бібліотек науково-дослідних закладів НАН України, інших бібліотек Києва, працівники інформаційних установ.
Книговидача протягом року складає в середньому 6000 док., значна частина яких (65% від загальної книговидач) – це періодичні та продовжувані видання. Підвищенню якісного рівня бібліотечно-інформаційного обслуговування сприяє оперативне надання послуг читачам: консультації в доборі літератури, пошук необхідної інформації як в традиційній так і автоматизованій формі.
Отже, підсумовуючи, важливо підкреслити, що склад користувачів, різноманітний спектр їхніх запитів потребують оптимального формування інформаційних ресурсів залу, активного та ефективного їх використання. Для успішного розв’язання цих проблем ми цілеспрямовано здійснюємо комплекс заходів, зокрема:
 створення ЕК, який буде максимально розкривати та популяризувати науково-інформаційну цінність спеціалізованого фонду ЧЗБЛ;
 створення електронної повнотекстової “Бібліотековіани”, яка буде містити видання та праці співробітників ВБУ (нині НБУВ);
 ведення моніторингу фахових Інтернет-ресурсів, їхнє архівування;
 аналізування взаємодії інформаційних потреб та інформаційних ресурсів шляхом дослідження інформаційних запитів бібліотечних працівників;
 здійснення професійної комунікації: розширення зв’язків з великими науковими бібліотеками м. Києва та України з питань координації формування та використання електронного інформаційного ресурсу бібліотекознавчої тематики.