ОБІГ ДОКУМЕНТІВ УНІВЕРСАЛЬНОГО ПІДСОБНОГО ФОНДУ ВІДДІЛУ КОМПЛЕКСНОГО БІБЛІОТЕЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО: ТЕОРЕТИЧНО-СТАТИСТИЧНИЙ ОГЛЯД

ЗаявникГончаренко Маріанна Олексіївна (Украина)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: сучасні пріоритети організації та управління
Назва доповідіОБІГ ДОКУМЕНТІВ УНІВЕРСАЛЬНОГО ПІДСОБНОГО ФОНДУ ВІДДІЛУ КОМПЛЕКСНОГО БІБЛІОТЕЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО: ТЕОРЕТИЧНО-СТАТИСТИЧНИЙ ОГЛЯД
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 025.21:0.25.7/.9(477-25)НБУВ
Гончаренко Маріанна Олексіївна,
ORCID 0000-0002-4171-3715
молодший науковий співробітник,
сектор універсального підсобного фонду і каталогів,
відділ комплексного бібліотечного обслуговування,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: goncharenko@nbuv.gov.ua

ОБІГ ДОКУМЕНТІВ УНІВЕРСАЛЬНОГО ПІДСОБНОГО ФОНДУ
ВІДДІЛУ КОМПЛЕКСНОГО БІБЛІОТЕЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ
В. І. ВЕРНАДСЬКОГО: ТЕОРЕТИЧНО-СТАТИСТИЧНИЙ ОГЛЯД

Використовуючи статистичні матеріали, розглядаються теоретичні та практичні аспекти обігу документів універсального підсобного фонду відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.
Ключові слова: універсальний підсобний фонд, нові надходження, обіг документів, оновлюваність фонду, вторинний відбір, старіння документів.

В умовах інформаційного суспільства неухильно зростає роль бібліотек у формуванні національних інформаційних ресурсів, забезпеченні громадського доступу до них. Одним з основних напрямів раціональної організації документних ресурсів є створення в обслуговуючих відділах бібліотек підсобних фондів, які укомплектовані документами активного попиту. За визначенням, підсобний фонд – це фонд, який складається з найбільш запитуваних документів, наближений до відділів обслуговування бібліотеки, для оперативного задоволення інформаційних читацьких запитів. Наявність підсобних фондів є неодмінною складовою бібліотек із значними обсягами книгосховищ.
НБУВ, як універсальна наукова бібліотека, формує та забезпечує належний рівень повноти фондів та гарантує відповідність складу фондів –статусу національної бібліотеки. Потужною складовою частиною бібліотечно-інформаційного обслуговування НБУВ є універсальний підсобний фонд (УПФ) Відділу комплексного бібліотечного обслуговування (ВКБО), сформований 2010 року шляхом злиття гуманітарного та природничо-технічного фондів. Інформаційні ресурси УПФ – це насамперед сам фонд та його довідково-бібліографічний апарат (каталоги, картотеки, бази даних).
Особлива увага приділяється оптимізації УПФ, що дозволяє ліквідовувати розбіжності між структурою потреб та структурою фонду. Статистичні дослідження довели, що зміст бібліотечного фонду та критерії читацького попиту можуть не співпадати. Якщо нові інформаційні потреби вищі за можливості бібліотечного фонду, попит може бути ширше ніж фактичне використання, що сигналізує про недостатній ступінь читацького задоволення. Якщо ж невідповідність між попитом та фондом виявляється у надмірному накопиченні мало використовуваної літератури – треба активізувати очищення фонду та переглянути галузеву структуру нових надходжень.
Виникнення пасивної частини фонду відбувається за різних причин: як наслідок процесу диференціації та інтеграції наук або в результаті об’єктивного процесу старіння інформації. За даними досліджень, друковані видання вже через 15-20 років втрачають свою актуальність. Старіння науково-технічної літератури спричиняється в уповільненні потреби її використання, що наочно проявляється у зменшенні цитування, книговидачі, використання, наукового інтересу. Період, за який наукові документи втрачають інформаційну цінність, складає приблизно 30 років. За перше десятиліття застаріває 40% наукових видань, за друге – 75%, за третє – майже 100%. Якісно сформований на першому етапі комплектування фонд через 10-15 років потребує ретельного вивчення та вторинного відбору. Саме процес вторинного відбору сприяє підвищенню інформаційної ємкості фонду та забезпечує звільнення стелажів під нові надходження.
Систематичний аналіз кількісного складу УПФ базується на декількох етапах його вторинного відбору. Так, 2010 року, з метою вилучення мало запитуваних документів, весь наявний фонд було ретельно переглянуто за змістом та хронологією. В результаті було вилучено та повернуто у фонд основного збереження – 11 000 одиниць неактуальної літератури. У 2011-2017 рр. література з УПФ майже не вилучалася. Втім, вже з кінця 2018 р. розпочався наступний етап його вторинного відбору. Упродовж 2018-2019 рр. було вилучено 11 140 одиниць збереження. У 2020-2022 рр. тривав черговий перегляд підсобного фонду, внаслідок якого було вилучено ще 7 860 одиниць.
Відомо, що у бібліотеках багатьох країн процес оновлюваності фондів відбувається постійно на 5-10% за рік без збільшення кількісних показників. В бібліотечних колах переглядається ставлення до обсягів фонду, зменшення яких не розцінюється як негативне явище, адже кількісні показники не дають уявлення про якість сформованого фонду в змістовному аспекті. Шляхом до оптимізації підсобного фонду вбачається його якісне оновлення та нарощування інформаційного потенціалу за рахунок кількісного скорочення.
Втім в бібліотечному середовищі виникають питання щодо визначення показника оновлюваності фонду. Вітчизняні фахівці схиляються до висновку, що показник оновлюваності фонду має вигляд формули з відсотковим співвідношенням обсягу документів, що надійшли – до загального обсягу фонду наприкінці досліджуваного періоду. Вважаючи оновлюваність фонду якісним показником, розрахунковою одиницею такої формули слугує назва документа.
На практиці важливо знати не тільки формулу, за якою визначається оновлюваність фонду, але й кількісне значення цього показника та період, за який фонд має бути оновлено. Згідно до Міжнародних стандартів, бібліотечний фонд повинен оновлюватися кожне десятиріччя приблизно на 50%. Важливе значення має характеристика хронологічної структури фонду, з якою пов’язані такі показники, як обсяг нових надходжень, оновлюваність фонду, співвідношення надходження та вибуття документів. Існують також науково обґрунтовані терміни зберігання галузевої літератури: книжок – від 3 до 24 років, періодичних видань – від 3 до 6 років з моменту виходу. Це не стосується книжок, які належать до ядра фонду та інших носіїв інформації, які теж мають відповідні строки збереження та свої терміни оновлення.

UDC 025.21:0.25.7/.9(477-25)NLUB
Marianna Goncharenko,
ORCID 0000-0002-4171-3715
Junior Researcher,
Sector of universal ancillary fund and catalogs,
Department of Complex Library Service,
Institute of Library Science,
V.I. Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: goncharenko@nbuv.gov.ua

TURNOVER OF DOCUMENTS IN THE UNIVERSAL ANCILLARY FUND OF DEPARTMENT OF COMPLEX LIBRARY SERVICE OF V.I.VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE: THEORETICAL AND PRACTICAL SURVEY

The article presents scientific analysis of theoretical and practical aspects of turnover of documents in the Universal ancillary fund of Department of Complex Library Service of V.I.Vernadsky National Library of Ukraine.
Keywords: universal ancillary fund, new acquisitions, turnover of documents, fund updating, secondary selection, obsolescence of documents.