ЦИФРОВІ БІБЛІОТЕКИ ПОЛЬЩІ – ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Тези доповіді

УДК 371.64; 314.743; 78.071 (439)
Карась Ганна Василівна,
ORCID 0000-0003-1440-7461,
доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри методики музичного виховання та диригування, Навчально-науковий інститут мистецтв,
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Івано-Франківськ, Україна
e-mail: karasg@ukr.net

ЕЛЕКТРОННІ БІБЛІОТЕКИ ПОЛЬЩІ – ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Розглянуто питання фондів електронних бібліотек Польщі як джерела для вивчення життєдіяльності діячів музичної культури, які працювали для зміцнення зв’язків наших народів. Висвітлено документи і періодику, які збагачують українське мистецтвознавство маловідомими фактами.
Ключові слова: музична культура, електронні бібліотеки Польщі, українські митці.

В силу історичних умов українські митці (композитори, співаки, диригенти) з кінця ХІХ століття брали активну участь у музичному житті Польщі. Частина з них працювала там деякий час і поверталася в Україну, інша – залишалася і була амбасадором української культури в сусідній країні. Утруднений раніше доступ до польських джерел для українського науковця сьогодні значно полегшений завдяки цифровізації. Створення Польщею електронних бібліотек, в яких розміщено оригінали періодики, програм та інших джерел, дає можливість глибше і достовірніше вивчати життєдіяльність українських митців, які працювала для блага двох народів – українського і польського.
У фондах електронної бібліотеки університету у Варшаві (Biblioteka Uniwersytecka w Warszawie) «Crispa» (https://www.buw.uw.edu.pl/zasoby-online/biblioteki-cyfrowe/) знаходимо журнал «Echo Muzyczne, Teatralne i Artystyczne» (№ 49 за 18 листопада 1900 р.), який присвячено 500-ій виставі опери «Галька» Станіслава Монюшка. Тут вміщено унікальні світлини видатних українських співаків Соломії Крушельницької та Олександра Мишуги, які виконували партії в цій опері, а також спогади останнього.
Шльонська електронна бібліотека (Śląska Biblioteka Cyfrowa) подає широкий перелік театральних програм. Вивчення таких програм театру в Катовіцах (Teatr Polski w Katowicach) за шість років (1926–1931) дає можливість виявити в ньому активну діяльність українського диригента і композитора Людвика Миколи Гладиловича (Hładyłowicz Ludwik Mikołaj) як капельмейстра опери, співаків Олександри Любич (Aleksandra Lubicz) та Зенона Дольницького (Zenon Dolnicki). Опрацьовані нами 36 програмок оперних вистав, балетів та святкових концертів засвідчують їх активну участь в цих акціях і доповнюють відомості про них.
В електронних фондах цієї бібліотеки ґрунтовно представлена польська періодика. В газетах «Kurjer Śląski» (1930, R. 5, nr 56), «Gazeta Bydgoska» (1932, 21. 12, R. 11, nr 293), «Trybuna Robotnicza» (1948, 10.11, № 288) знаходимо рецензії на оперні вистави та театралізовані дійства за участю Л. М. Гладиловича. В них дається висока оцінка українського диригента та композитора.
Від 15 червня 1956 року до наших днів видається «Наше слово» – газета для українців у Польщі. Це – найстарше українське періодичне видання у післявоєнній Польщі. Проведений нами контент-аналіз матеріалів газети за 1956–1963 роки (385 номерів) засвідчує, що в 1956 році тут друкуються поодинокі фольклорні записи лемківських пісень без вказання авторів записів, у 1957 році в газеті з’явилася рубрика «Лемківське слово», в якій у подальші роки друкуються записи лемківських народних пісень, їх обробки для різних видів хорів чи ансамблів, оригінальні твори Я. Ярославенка (1957–1958 роки). У 1959 році десяток обробок текстів на сл. Т. Шевченка тут друкує Осип (Йосип) Курочко – диригент Варшавського хору УСКТ, у 1960 році надруковано три його обробки і вперше з’являються 8 фольклорних записів і обробок Ярослава Полянського. У 1961 році знаходимо чотири обробки О. Курочко, більше 30 записів і обробок Я. Полянського. У 1962 році було вміщено майже 40 фольклорних записів лемківських народних пісень, їх обробок та оригінальні твори Я. Полянського (більше 30-ти), Л. М. Гладиловича. У 1963 році надрукована обробка О. Курочко, один оригінальний твір В. Безкоровайного і майже 30 обробок і записів Я. Полянського. Вивчення цих фольклорних записів та обробок може розширити поле української музичної фольклористики.
Отож, фонди електронних бібліотек Польщі слугують сьогодні ще одним джерелом для вивчення життєдіяльності діячів музичної культури, які працювали для зміцнення зв’язків наших братніх народів, збагачують українське мистецтвознавство маловідомими фактами.

UDC 371.64; 314.743; 78.071 (439)
Hanna Karas,
ORCID 0000-0003-1440-7461,
Doctor of Arts, рrofessor, рrofessor of Department of Music Education and Conducting Methods, Vasyl Stefanyk Prеcarpathian National University,
Ivano-Frankivsk, Ukraine
e-mail: karasg@ukr.net

DIGITAL LIBRARIES OF POLAND ARE A SOURCE FOR STUDYING THE LIFE ACTIVITIES OF FIGURES OF UKRAINIAN MUSICAL CULTURE
The question of digital library funds of Poland is considered as a source for studying the life activities of musical culture figures, who worked to strengthen the ties of our nations. Documents and periodicals that enrich Ukrainian art history with little-known facts are highlighted.
Keywords: musical culture, digital libraries of Poland, Ukrainian artists.